1823
Про стрес-тести українських банків
— Фондовий ринок
Відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ), в Україні пройшло стрес-тестування 37 великих комерційних банків. Це означало, що фахівці моделювали можливі складні ситуації в економіці, і визначали, як вони позначаться на становищі банків – чи зможуть ті самостійно подолати ці труднощі або зіткнуться з проблемами. Така практика зараз поширена в усьому світі. Зокрема, стрес-тести регулярно проходять великі європейські банки, а США нещодавно заявили, що будуть піддавати свої фінансові установи подібній перевірці щороку.
Результати українського тестування виявилися вражаючі. І справа навіть не в тому, що з 37 банків пройшли перевірку лише 9. Проблема в тому, що дійсний стан справ може виявитися ще більш складний.
Наскільки відомо, при моделюванні кризових ситуацій враховувалася девальвація гривні на 25-50% порівняно з 8 гривнями за долар минулого року. Тобто тестування показало, що у банків вже зараз виникли серйозні труднощі через падіння курсу національної валюти, а резерви міцності у разі її подальшого знецінення вкрай обмежені.
Стрес-тести фактично проводилися на підставі даних балансів за перший квартал поточного року.
Деякі ризики, які було складно спрогнозувати, наприклад, втрата Криму і війна на Донбасі, під час перевірки практично не враховувалися. Наслідки цих подій проявляться пізніше, можливо, лише до кінця року. Принаймні, якість активів в балансах погіршується не так швидко, і багато речей банки, очевидно, ще не встигли показати, але будуть змушені зробити це пізніше.
Ще одну групу ризиків складають популістські рішення парламенту. Україна, схоже, вступає в новий передвиборний період, коли небезпека економічно необгрунтованого та попросту шкідливого політичного піару особливо велика. Українські банки не застраховані від нових законодавчих ініціатив, які можуть значно погіршити їхній фінансовий стан. Зараз, наприклад, на слуху питання про можливу примусову конвертацію в гривню валютних кредитів. Позиція Національного банку України та Міністерства фінансів щодо цього була фактично проігнорована, фахівцям не дали часу на підготовку виваженого і продуманого проекту.
Тому зараз складно сказати, наскільки стійкі є ті 9 банків, які пройшли стрес-тестування, і що покаже нова перевірка, намічена на липень. Тим часом, слід враховувати і те, що стрес-тести – це проблема великих банків, але в українській фінансовій системі багато середніх і дрібних інститутів, які по-різному поводилися на ринку останнім часом і теж можуть зіткнутися з певними ризиками.
Так чи інакше, результати стрес-тестування показали, що низка великих українських банків потребують докапіталізації. Її обсяг оцінюється різними джерелами в трохи більше 50 млрд гривень, або близько $4,2-4,25 млрд за поточним курсом. Втім, цю суму поки можна назвати тільки досить приблизно. У 2008 році, коли українські банки теж проводили стрес-тести, за підсумками яких були визначені необхідні обсяги додаткового капіталу, реальні суми часто виявлялися інші, ніж передбачалося спочатку. Наприклад, при рекапіталізації Укргазбанку розмір вливань переглядався двічі.
У кожному разі, поки що джерелом додаткових коштів можуть виступати лише кошти акціонерів проблемних банків. Зокрема, фінустанови з іноземним капіталом, очевидно, зможуть розраховувати на підтримку з боку «батьківських» структур. Водночас у держави «зайвих» 50 млрд гривень немає, і, судячи з усього, в найближчому майбутньому не з’явиться. При цьому питання щодо докапіталізації в кожному окремому випадку необхідно буде вирішувати за допомогою непростих переговорів з власниками та інвесторами. На відміну від Євросоюзу, де банківський регулятор може зобов’язати банки залучити додатковий капітал до певного строку, в Україні такий механізм поки не створений.
Але це, безумовно, не означає, що держава повинна самоусунутися від вирішення проблем банківського сектора. Навпаки, результати стрес-тестів відкривають дуже широкий фронт роботи як для НБУ, так і для уряду. Зокрема, необхідно проаналізувати ті труднощі, з якими зіткнулися фінустанови, щоб зрозуміти, чи мають вони спільні причини, і, відповідно, подібні способи усунення проблем, або в кожному окремому випадку доведеться шукати свій вихід з ситуації. Це дуже складне завдання, і тут українському банківському співтовариству необхідно підтримати нового голову НБУ Валерію Гонтареву, якій належить взятися за її вирішення.
Діяти необхідно, оскільки в разі погіршення фінансового становища ще у декількох великих банках владі доведеться виділяти на їхню підтримку набагато більше коштів, ніж потрібно на рекапіталізацію. Так, в першому кварталі НБУ вже надав банкам на рефінансування 63,1 млрд гривень.
І, звичайно, питання щодо підтримки українських банків та зміцнення національної банківської системи перебуває не стільки в економічній, скільки в політичній площині. Припинення воєнних дій на сході країни є наріжним каменем вирішення всіх проблем України. Війна – це такий стрес-тест, якого вся фінансова система країни може не пройти.
Василь Горбаль, екс-член Ради Національного банку України
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
