1782
Українські рітейлери в Криму. Що далі?
— Фондовий ринок
15 травня закінчується термін, наданий Мінекономрозвитку і торгівлі України на підготовку законопроекту про роботу українського бізнесу в Криму. Новий закон поставить рітейлерів перед необхідністю вибору – піти або залишитися в Криму.
На сьогодні півострів встигли покинути декілька великих роздрібних операторів. Серед них – мережа магазинів товарів для дому Jysk, іспанська група Inditex, яка скасувала відкриття в сімферопольському ТРЦ “Меганом” магазинів Zara, Bershka, Stradivarius, Pull&Bear, Massimo Dutti і Oysho, найбільший продавець взуття в Україні MTI, одягова мережу Kira Plastinina, електронщики Moyo, а також мережі ресторанів швидкого харчування “Сушія” і McDonalds.
Які ще роздрібні мережі можуть покинути Крим?
Перші ластівки
Першими “кандидатами на виліт” стала “МЕТРО Кеш енд Кері Україна”, що призупинила 9 квітня роботу двох гіпермаркетів в Сімферополі і Севастополі. Вони закрилися під приводом інвентаризації, яка, за словами очевидців в Сімферополі, “збіглася” з повним розпродажем товарів. Знижки сягали 60%, і кількість товарів в магазинах танула на очах. Подейкували, що українська “дочка” Metro Group покине півострів. Замість неї управляти гіпермаркетами стане російський менеджмент.
Наприкінці квітня начальник відділу корпоративних комунікацій Metro Олеся Оленицька заявила Delo.UA, що магазини в Криму знову працюють у штатному режимі, але перейшли під юрисдикцію спеціально створеної компанії Retail Property 5.
Мережа “Ашан” вирішила передати управління єдиним на півострові гіпермаркетом російському підрозділу французької мережі. Вихід з Криму завдав би компанії великі збитки. Середній оборот гіпермаркету мережі становить близько 460 млн грн. Магазин в Криму був відкритий лише 27 лютого 2014 року. А отже, до окупності вкладених у нього близько 20 млн євро ще дуже далеко.
Ціна виходу
На сьогодні на півострові продовжують працювати ключові українські рітейлери – АТБ, Novus, Fozzy Group (“Сільпо”, “Фора”), “Фуршет” і “Рітейл Груп” (“Велика кишеня”, “Велмарт”).
На думку комерційного директора “Рітейл Груп” Дмитра Каширіна, на півострові залишаться ті гравці, які встигли обжитися вигідним “насидженим” місцем, і ті, для яких кримський напрямок був значущою частиною бізнесу. “Якщо порівнювати мережу з п’ятисот магазинів, у яких на півострові їх 20, і компанію, у якої в Криму лише один магазин, але загалом в Україні їх чотири, то складніше піти, звичайно ж, останнім”, – говорить він.
Цю думку підтверджують показники як компаній, що вже “згорнулися”, так і тих, хто поки що бореться за місце під сонцем. Так, з 27 магазинів Jysk в Криму знаходилося всього 3. Оборот одного становить в середньому 9 млн грн, а отже, йдучи з Криму Jysk втрачає в середньому 27 млн грн.
Значно більш суттєві показники у компаній, які поки не заявили про свій відхід з півострова. Так, найбільший український рітейлер “АТБ” налічує на півострові 60 магазинів з 855 магазинів мережі в Україні. Середній оборот одного з них становить близько 21 млн грн. А отже, йдучи з Криму “АТБ” позбудеться частини обороту в 1,5 млрд грн.
У Fozzy Group в Криму 17 магазинів із 452, що працюють в Україні в цілому. Враховуючи той факт, що оборот одного магазину становить в середньому 47 млн грн, закриття кримського напрямку обернеться для компанії зниженням обороту на 799 млн грн.
Не ризикне згортати свій бізнес в Криму і Novus. Виходячи з того, що в середньому оборот одного магазину становить 90 млн грн., за умови виходу з Криму компанія може зменшити свій оборот на 720 млн грн. При цьому з 27 магазинів мережі в Україні в Криму перебуває вісім, а отже, покинувши його, компанії доведеться попрощатися з третиною бізнесу.
У мережі “Фуршет” у Криму 16 магазинів з 117 в Україні. Оборот одного становить в середньому 43 млн грн. У разі закриття кримських точок мережу зменшить оборот на 688 млн грн.
За оцінкою Дмитра Каширіна, оборот обох кримських точок компанії “Рітейл Груп” становить в середньому всього 150 млн грн. Рішення щодо їхньої подальшої долі поки не прийнято. “Самі магазини, звичайно, працювати будуть. Під тією чи іншою вивіскою, під тим чи іншим брендом”, – двозначно прокоментував експерт.
Чи прийдуть росіяни?
За словами директора консалтингової компанії RetaiNet Олександра Ланецького, продуктовим роздрібним компаніям доведеться при закритті зазнати серйозних збитків через те, що їх товар швидкопсувний, а розпродати всі продукти в магазині нереально. Вони можуть сягати не менше одного місячного обороту магазина. У цій ситуації українським рітейлерам вигідніше підшукати покупців на своє майно в Криму.
За словами Ланецького, переговори про переуступку магазинів російським Х5 Retail Group і “Магніт” ведуть одразу кілька національних операторів. Для росіян це чи не єдина можливість виходу на ринок півострова. Виходити відкрито вони не можуть, особливо ті з них, які мають зарубіжних партнерів, адже стосунки з ними можуть значно погіршитися через роботу рітейлерів на спірній території.
Втім, в ТРЦ “Меганом” (Сімферополь) говорять, що заявки від російських рітейлерів все ж надходять. Останніх вже дуже приваблюють перспективи – два мільйони жителів, які хочуть їсти, низькі орендні ставки і ненасиченість ринку. Адже частка продуктових мереж на ринку торговельної нерухомості півострова становить лише 30%, тоді як у Росії – 55%. Але зупиняє низька порівняно з Росією купівельна спроможність кримчан.
Залишитися в живих
Тим операторам, які приймуть рішення залишатися в Криму, належить пройти процедуру перереєстрації магазинів. Під цим мається на увазі створення російської юридичної особи за російським законодавством та переоформлення магазинів на нього.
Крім цього, відповідно до розпорядження першого заступника голови ради міністрів Криму Руслана Теміргалієва, всі торгові мережі Криму повинні будуть перейти на російську систему податку на додану вартість, що становить 18%.
Втім, після того, як всі кримські магазини зможуть виконати ці дві вимоги, на них чекає інша проблема – наповнення магазинів. Сьогодні до 80% асортименту становлять постачання з материкової України. У разі введення санкцій на ці постачання магазинам доведеться з одного боку шукати нових постачальників. З іншого – налагоджувати морський шлях доставки.
“Обидва ці фактори можуть підвищити вартість продукції мінімум на 50%”, – говорить голова асоціації “Торгівля Криму” Сергій Макєєв. Розраховувати на місцевих виробників не доводиться – вони можуть забезпечити не більше 2% існуючої потреби. Але це під силу російським постачальникам, які вже починають обережно “стукати” в кримські магазини. Втім, ведуть з ними переговори поки що неохоче, адже продукти харчування російського виробництва на 20-25% дорожчі від українських аналогів.
Олена Ковтун
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
