Виявляється, що росіяни хочуть розширення країни без воєн і захоплень - соціологи

Соціологи “Левада-центру”, які проводять загальноросійські опитування громадської думки, включили до одного з них питання, запропоновані РБК. Громадян запитували, в яких колишніх республіках СРСР ущемляються права росіян і якими способами прийнятно захищати земляків від дискримінації.

За підсумками опитування соціологи з’ясували, що половина опитаних хотіла б бачити розширення території країни за рахунок приєднання земель з російськомовним населенням до Росії. Але тільки 8% від усіх учасників опитування схвалюють військові операції. Не схвалюється більшістю і приєднання територій до Росії з компактним проживанням росіян, якщо така буде воля їх населення (15%).

На думку жителів Росії, найбільше російськомовне населення гноблять в Україні (62%), у Литві, Латвії, Естонії та Грузії, найменше – в Білорусії (4%) і у Вірменії (5%). У кінці рейтингу, як однією з найсприятливіших країн, виявилися Киргизстан, Туркменістан, Узбекистан і Таджикистан, причому там майже не ущемляються навіть соціальні та політичні права росіян, впевнені респонденти.

Дискримінація, вважають опитані, насамперед, виражається в забороні офіційно використовувати російську мову і отримувати нею освіту (50%), у цькуванні (42%) і відмовах визнавати громадянство (26%). Крім цього, на думку росіян, в Україні та країнах Балтії важко вести свій бізнес, зустрічаються заборони на окремі види професій.

Боротися з таким станом справ, більшість респондентів вважають можливим тільки економічними та політичними санкціями (41 і 34%), третина респондентів припускає відповідний утиск прав уродженців цих країн, що перебувають в Росії.

Питання, запропоновані РБК, ставилися “Левада-Центром” вперше. Але кожного року центр проводить опитування про те, кого росіяни вважають головним противником і ворогом Росії, і картина змінюється. “У 2007 році це була Естонія, тому що тоді був скандал з Бронзовим солдатом. У 2009 році ворогом стала Грузія після конфлікту в Південній Осетії», – повідомив соціолог Денис Волков. За його словами, Грузія утримувала перше місце до 2013 року – тоді 38% респондентів записали «у вороги» США.

«Наші співвітчизники нечасто бувають у країнах Балтики і в Україні, тому у них майже немає уявлення про те, що там відбувається насправді. Говорити про утиск прав в цих країнах стало штампом, але це міф», – вважає соціолог Леонтій Бизов.

За словами Бизова, зараз в Латвії та Литві багато російськомовних жителів займають високі політичні посади. «Якщо десь і є дискримінація, то в Естонії. У них своя істерика з приводу зовнішнього ворога, яка використовується в політичних цілях», – констатує Бизов. Він нагадав, що у Естонії є свої претензії щодо того, де має проходити російсько-естонський кордон.

«В Україні існує русофобія, але не в таких масштабах, як малюють ЗМІ. Їхні радикальні партії на виборах набирають всього 4% голосів», – зазначив соціолог. Бизов підкреслив, що і в Росії досить багато радикально налаштованої молоді, але при цьому не можна говорити про радикальні наполягання в суспільстві в цілому.

На думку експерта московського Центру Карнегі Олексія Малашенка, проблеми у російськомовного населення набагато частіше виникають в країнах Азії: там набагато складніше вести бізнес або брати участь у політичному житті країни.

«Є країни, звідки росіяни їдуть. За радянської влади в Казахстані 50% населення були росіяни, зараз – тільки 21%», – говорить Малашенко. За його словами, скорочення російськомовного населення, спостерігається і в Киргизії, і в Таджикистані. «В Азії російськомовним важко тому, що там все вирішують клани і родинні зв’язки: вони допомагають своїм», – вважає експерт. За словами Малашенка, бізнес росіяни нормально можуть вести тільки в Казахстані, тому що частина еліти країни досі залишається російськомовною.

Волков зазначає, що топ «головних ворогів» залежить від політичної ситуації, і в набагато меншому ступені від реального стану справ в цих країнах. «Велика частина громадської думки формується федеральними каналами: Першим каналом, Росією і НТВ. І лише 10-15% осіб отримують інформацію з альтернативних джерел в інтернеті», – констатує Волков.