2060
Нафта не врятує Росію
— Енергетика
Високі ціни на нафту більше не гарантують стабільність російського ринку. Нафта втратила статус драйвера російської економіки, а політична ситуація просто оголила цей факт. Ринку залишається розраховувати тільки на іноземних інвесторів, відзначають експерти. Однак у розпал політичної кризи в Україні вони до Росії зовсім не прихильні.
Коефіцієнт 120-денної кореляції між індексом ММВБ і цінами на нафту марки Brent, від якої залежить вартість російської нафти Urals, сягнув у березні -0,2, підрахувало агентство Bloomberg. Це найнижчий показник з 2003 року.
Коефіцієнт кореляції приймає значення від -1 до +1. Чим вищий показник, тим більша залежність величин. Середній коефіцієнт протягом останніх п’яти років становив 0,42.
Російські фондові індекси показували зниження ще наприкінці минулого року на тлі ослаблення рубля і уповільнення економічного зростання. Стабільні ціни на нафту не змогли підтримати котирування. Подальшому падінню сприяло загострення політичної ситуації. У відповідь на політику Росії щодо Криму США і ЄС ввели санкції проти російських чиновників і підприємців, яких називають наближеними до Володимира Путіна. Більше того, президент США Барак Обама підписав указ, який дозволяє застосування санкцій до галузей російської економіки в цілому. До цього санкції США, як і ЄС, стосувалися окремих персон. Росія поки що обіцяла не відповідати санкціями на санкції.
Російський ринок дуже чутливий до політичної напруженості і може різко міняти руху як в один, так і в інший бік, відзначають експерти.
Після заяви США про введення санкцій російські біржі відкрилися зниженням на 3-4%. За останні місяці капіталізація фондового ринку Росії, за даними Bloomberg, знизилася на $127 млрд.
«Звісно, фондовий ринок завжди біжить попереду паровоза і, як зазвичай, миттєво відреагував на кримські події», – говорить президент ВАТ «Санкт-Петербурзька біржа» Євген Сердюков. Аналітик звертає увагу, що за змінами цін на російські акції в березні можна простежити, на що саме реагує ринок.
Наприклад, індекс РТС на тлі ескалації конфлікту в Криму знизився з 3 по 14 березня більш ніж на 20%. Однак після референдуму вже до 19 березня виріс на 15%, незважаючи на введення санкцій.
«Якщо напруженість спадатиме, то навіть за несприятливого економічного прогнозу наш ринок на тлі глобальної недооцінки буде зростати і цілком може швидко повернутися на ті цінові рівні, які ми бачили до початку кризи, – говорить Сердюков. – В іншому випадку російський фондовий ринок, звичайно ж, ще зможе неприємно здивувати багатьох покупців наших акцій, коли він почне валитися, незважаючи на всю свою гігантську потенційну привабливість.
Гроші, як відомо, люблять тишу і моторошно бояться гармат».
Ціни на нафту останні місяці залишаються стабільно високими, в діапазоні від $100 до $110. Барель нафти марки Brent Вдень 28 березня коштував $108,1.
«Ми бачимо негативну кореляцію, і це говорить про те, що щось не так з самим російським ринком, а не з нафтою», – говорить аналітик UBS Костянтин Черепанов.
Раніше високі ціни на нафту рухали вгору акції нафтових компаній, які становлять значну частину в індексі, живили ВВП і споживчий попит, що, в свою чергу, рухало вгору прибуток компаній, орієнтованих на внутрішній ринок.
«Зараз відсутність кореляції між нафтовими котируваннями і фондовим ринком говорить про те, що високих цін на нафту недостатньо для того, щоб російський ринок зростав. Кореляція порушилася і стала навіть негативною, тобто залежність від цін на нафту розчинилася, при тому що самі ціни на нафту залишаються досить високі, – говорить Черепанов. – Інвестори фокусуються на інших речах, таких як ризики, валюта, що слабшає, що теж чинить тиск на російські акції.
Основний висновок: ціни на нафту були рушіями ринку, але тепер вони такими не є».
Тим часом міжнародні рейтингові агентства Standard & Poor’s і Fitch через загострення геополітичної ситуації і ризиків уповільнення зростання російської економіки минулого тижня погіршили прогнози за рейтингами Росії зі стабільного до негативного.
Все це сильно зменшило інвестиційну привабливість Росії, що зараз стає одним з найважливіших чинників. За словами експертів, стан російської економіки більшою мірою визначатиме політика.
«Поки у нас немає сильного внутрішнього інвестора, ми будемо постійно залежати від того, що думають про нас західні інвестори і чи готові вони вкладати гроші в купівлю наших акцій», – говорить аналітик ІФД «Капітал» Віталій Крюков.
Ймовірно, можна буде побачити притоки спекулятивного капіталу, вважає експерт, враховуючи сильне падіння акцій. «Але це не довгострокові гроші. Сьогодні вони надходять, завтра йдуть», – зазначає Крюков.
З 2001 року, за даними Bloomberg, ціни на нафту виросли більш ніж у п’ять разів, що призвело до зростання індексу ММВБ на 536%. Однак зростав не тільки фондовий ринок, але і ВВП країни. У результаті Росія піднялася до позиції восьмої найбільшої економіки світу. Проте часи, коли дорога нафта стимулювала зростання економіки країни, минули.
Зростання цін на нафту було важливе до кризи 2008 року, оскільки сигналізувало про сприятливу економічну ситуацію в країні і, таким чином, залучало іноземних інвесторів, говорить головний економіст “Уралсиб кепітал» Олексій Дев’ятов.
«Тоді, в 2006-2007 роках, ми бачили значні притоки капіталу в країну, що впливало на економічне зростання, – говорить експерт. – Зараз, особливо в світлі останніх політичних подій, у інвесторів інше ставлення до Росії, і високі ціни на нафту не допомагають. Тобто сигнали зараз йдуть більше з боку досить низьких темпів економічного зростання і з боку політики. Тому зараз ми бачимо безпрецедентно великий відтік капіталу, що ще більше загальмує зростання російської економіки».
Підвищення або зниження вартості нафти само по собі не буде значно відбиватися на економічному зростанні, оскільки Росія вже виробляє нафту практично на максимумі своїх можливостей, відзначає експерт. При цьому непрямий вплив залишається.
«Навіть якщо ціни будуть зростати, навряд чи ми побачимо великі теми зростання виробництва нафти. Відповідно, на реальний ВВП це не зробить значного впливу, – говорить Дев’ятов. -
Вплив може бути непрямий, за рахунок того, що додаткові нафтові доходи підуть до бюджету, в тому числі на зростання державних витрат, виплати бюджетникам. І це підтримає споживчий попит. Тобто невеликий ефект другого порядку ми тут побачимо. Точно так само і зі зниженням цін на нафту».
Головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова зазначає, що c точки зору платіжного балансу зростання цін на нафту нейтралізується відтоком капіталу. «Другий фактор – нафтові надприбутки йдуть до резервного фонду, підтримуючи рівень заощаджень держави, – розповідає експерт. – А держава витрачає ці гроші на підтримку доходів населення, яке, в свою чергу, купує все більше імпортних товарів, а не товарів російського виробництва». Таким чином, вплив зростаючих нафтових цін на економічне зростання нівелюється.
Доходи від експорту нафти і газу як і раніше становлять більше половини бюджету Росії. У січні 2014 року, за даними Федеральної митної служби, доходи держави від експорту нафти становили $13,47 млрд. Всього за попередній рік – $173,7 млрд, у фізичному вираженні експорт становив 236,6 млн тонн сировини за 2013 рік.
Ольга Хохрякрова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
