1390
Чому не слід відкладати підписання угоди про «відкрите небо»
— Фондовий ринок
На саміті Східного партнерства у Вільнюсі Україна парафувала угоду про спільний авіапростір з Євросоюзом. Так званий режим «відкритого неба» передбачає виконання польотів в аеропорт будь-яким іноземним перевізником майже без обмежень. У світі цьому прикладу пішли понад 100 держав.
Підписання угоди про спільний авіаційний простір між Україною і ЄС намічалося на 14 березня, але так і не відбулося. Замість цього розпорядженням Кабінету міністрів України (КМУ) № 167-р від 12 березня головою Державної авіаційної служби України (ГАСУ) призначили Дениса Антонюка. Він довгий час обіймав посаду директора з розвитку маршрутної мережі і альянсу авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ). Тепер учасники ринку побоюються, що про конкуренцію на ринку авіаперевезень і доступ на ринок лоукостів доведеться забути.
Причина побоювань – конфлікт інтересів. У жовтні 2012 року авіавлада Росії і України зняли обмеження на кількість призначених перевізників і частоти польотів на популярному маршруті Київ – Москва. В результаті МАУ довелося знизити кількість рейсів і поступитися місцем російським конкурентам – «Аерофлоту», «Трансаеро», «ЮТейр». Водночас знизилися і ціни на квитки до позначки в $150 за переліт туди – назад.
Нагадаємо, офіційно власниками МАУ є приватні компанії, відомості про які доступні в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: «Кепітел інвестмент прожект» і «Онтобет промоушнз лімітед». Водночас на ринку МАУ пов’язують з ім’ям новопризначеного губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського, що посідає третій рядок у списку найбагатших українців за версією Forbes. На ринку внутрішніх авіаперевезень МАУ має монопольне становище і навряд чи зацікавлена в повторенні неприємної для себе ситуації на рейсі Київ – Москва.
Заважає Гібралтар
Головний редактор порталу AeroVokzaL.Net Ігор Лесів вважає невипадковою появу в один і той же час заяви Міністерства інфраструктури України про перенесення термінів підписання угоди про «відкрите небо» і про нове призначення. Водночас, за офіційною версією, «таке рішення прийняте через незавершення Євросоюзом процесу внутрішнього узгодження редакції визначення «територія» в контексті питання Гібралтару».
Переговори щодо укладення угоди про єдиний авіаційний простір велися, починаючи з кінця 2007 року. Парафований у Вільнюсі текст угоди дійсно має примітку з приводу статусу британського напівексклава в Іспанії. У зв’язку з цим стурбованість викликає саме той факт, що нові терміни підписання не названі ані української, ані європейською стороною. Водночас ця угода згадана як зобов’язання України в проекті договору про асоціацію з ЄС.
У зв’язку з цим, як зазначає голова центру політичного та економічного аналізу Олександр Кава, на відмову від підписання угоди Ігор Коломойський навряд чи зважиться. А ось затягування процесу з формальних причин цілком можливе. Так само, як і скасування прийнятих рік тому правил призначення авіакомпаній на лінії (вони припускають терміновість дії і відгук призначень, які не використовуються авіакомпанією більше 12 місяців).
Що дасть «відкрите небо»
На думку Олександра Кави, підписання угоди дозволяє відмовитися від двостороннього регулювання авіаперевезень між країнами, а також зняти обмеження за кількістю рейсів між пунктами в рамках єдиного авіапростору і за кількістю авіакомпаній на лініях. Все це призводить до зростання конкуренції, зниження вартості авіаперевезень і розширення географії польотів авіакомпаній. Наприклад, кілька місяців тому оновлені правила почали діяти між Ізраїлем і ЄС, що одразу призвело до виходу на ізраїльський ринок авіаперевезень європейських лоукостів. Зокрема, EasyJet, EasyJet Switzerland і Wizz Air.
Безумовно, посилення конкуренції на ринку неминуче тягне за собою ризики для авіакомпаній, нездатних функціонувати за нових умов. Це стосується українських перевізників, які зараз активно працюють на рейсах між Україною і ЄС.
Кава не виключає незначне зниження зайнятості у вітчизняних авіакомпаніях. З іншого боку, його легко повинні компенсувати нові робочі місця в регіональних аеропортах України і в сфері обслуговування туристів. Як відзначає експерт, угода може стати відмінним стимулом для розвитку аеропортів Кривого Рогу, Запоріжжя, Маріуполя, Тернополя та ін.
Для українських громадян «відкрите небо» вигідне, в першу чергу, зниженням цін на авіаперевезення і підвищенням їх доступності. Йдеться про розширення географії польотів, особливо з регіональних аеропортів, які зараз обслуговують поодинокі рейси або взагалі не обслуговують регулярні перельоти. Учасники ринку розраховують на підвищення мобільності населення як у діловій, так і рекреаційній сфері.
Шпаргалка для голови
Незалежно від того, чиї інтереси лобіюватиме Антонюк на новій посаді, підписання договору про єдиний авіаційний простір з ЄС – не єдине завдання. Опитані Forbes експерти назвали ще низку першочергових кроків для голови ГАСУ, які належить зробити:
• вирішення питань з транспортною інфраструктурою в Криму, зокрема, підконтрольності аеропорту «Сімферополь» і держпідприємства «Кримаерорух»;
• усунення проблеми спаду пасажирських перевезень;
• розробка пакету антикризових заходів для дочірньої компанії «ЮТейр-Україна», яка останнім часом згортає внутрішні регулярні рейси;
• зняття обмежень на виконання рейсів на двосторонній основі з Азербайджаном, Ізраїлем і Казахстаном;
• зняття обмежень на виконання рейсів з регіональних аеропортів України в міста Туреччини;
• завершення будівництва зони внутрішніх рейсів і паркінгу в терміналі D аеропорту «Бориспіль»;
• створення прозорих умов для розвитку аеропорту «Бориспіль» в якості хаба за участю базових авіакомпаній;
• створення умов для розвитку регіональних аеропортів з метою залучення нових авіакомпаній;
• завершення введення в експлуатацію об’єктів, побудованих під Євро-2012, але так і не введених в експлуатацію в аеропортах «Донецьк», «Львів» та «Харків».
• усунення проблеми спаду пасажирських перевезень;
• розробка пакету антикризових заходів для дочірньої компанії «ЮТейр-Україна», яка останнім часом згортає внутрішні регулярні рейси;
• зняття обмежень на виконання рейсів на двосторонній основі з Азербайджаном, Ізраїлем і Казахстаном;
• зняття обмежень на виконання рейсів з регіональних аеропортів України в міста Туреччини;
• завершення будівництва зони внутрішніх рейсів і паркінгу в терміналі D аеропорту «Бориспіль»;
• створення прозорих умов для розвитку аеропорту «Бориспіль» в якості хаба за участю базових авіакомпаній;
• створення умов для розвитку регіональних аеропортів з метою залучення нових авіакомпаній;
• завершення введення в експлуатацію об’єктів, побудованих під Євро-2012, але так і не введених в експлуатацію в аеропортах «Донецьк», «Львів» та «Харків».
Не варто забувати і про те, що для отримання всіх переваг «відкритого неба» Україні належить привести своє законодавство у відповідність з авіаційними стандартами ЄС. «Якщо угода буде підписана 14 березня, на нас чекає робота над нормативними документами. Необхідно прийняти 84 регуляції, з яких виходять ще 400 нормативних документів», – раніше заявляв колишній голова ГАСУ Анатолій Колесник. Але тепер створення нормативної документації відкладено до кращих часів.
Сергій Мішко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
