862
З обіймів Росії - у переговори з МВФ
— Валюта
З п’ятниці НБУ раптово відпустив курс гривні, хоча і не цілком відмовився від впливу на нього. Саме на такому рішенні наполягав Міжнародний валютний фонд під час переговорів з українською владою про надання нового кредиту, і на цю умову Янукович був готовий погодитися ще в листопаді 2013 року. Правда, тоді дав добро на розширення коридору коливань курсу, верхня межа якого була визначена на рівні 8,5 грн за долар.
Втім, експерти прогнозують що саме до такого курсу ми й повернемося, оскільки стрибок до 9 грн/$ обумовлений не лише об’єктивними факторами, але і банальної панікою, яка призвела до підвищеного попиту на валюту.
За словами Олени Щербакової, голови департаменту грошово-кредитної політики НБУ, об’єктивних передумов для того, щоб змінити валютну політику, не було. Ті проблеми, які існують в економіці, не нові, але звичним шляхом їх вирішувати більше не виходить. Однією з причин такого повороту керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен називає політичний та управлінський вакуум, який утворився у владі: “один уряд пішов у відставку, а інший – виконує обов’язки. Можливо, це виявилося зручним моментом для прийняття такого рішення”.
Зовнішній вплив
Крім усього іншого, раптове рішення Нацбанку перейти до ринкового формування курсу (нехай і не повністю) збіглося за часом з приїздом в Україну глави зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Кетрін Ештон і заступника держсекретаря США з питань Європи та Азії Вікторії Нуланд. Обидві дами прибули для того, щоб повідомити умови, за яких український уряд зможе отримати допомогу від США, ЄС і МВФ.
Нагадаємо, мова йде про €19 млрд, які Україна може отримати в результаті підписання договору з Міжнародним валютним фондом. Ці кошти нам готові надати в період з 2014 по 2020 рік у вигляді кредиту і додаткових грантів у розмірі €150-200 млн на рік. І Ештон, і Нуланд підтвердили готовність надати фінансову підтримку, але також нагадали, що вона можлива тільки у разі проведення структурних реформ в економіці. Відмова від регулювання курсу нацвалюти залишається однією з вимог.
У кінці 2013 року вимоги МВФ були піддані жорсткій критиці як українським урядом, так і президентом Януковичем. В результаті від подальших переговорів Україна відмовилася і зробила вибір на користь “легких” російських грошей. Але потім своє слово сказала вулиця: під її тиском пішов Азаров, що поставило під питання подальшу співпрацю з РФ. Судячи з усього, у Януковича не залишилося вибору, оскільки без валюти девальвація може стати глибокої і неконтрольованою.
У такій ситуації вибирати не доводиться, влада змушена йти на компроміси, і п’ятничне рішення НБУ – перший сигнал того, що діалог буде відновлено. Примітно, що переговори з МВФ у грудні вів Сергій Арбузов ще на посаді віце-прем’єра. Крім того, саме Арбузов зустрічався зі Штефаном Фюле в Брюсселі і обговорював деталі торгової угоди з ЄС. І якщо Янукович в Сочі не зумів домовитися з Росією про продовження співпраці, Арбузов продовжить переговори з Заходом вже в ролі в.о. голови Кабміну.
Припинити адміністративний вплив на курс закликав не тільки МВФ. Про необхідність такого кроку експерти говорили вже давно, тому що така політика призводить до швидкого скорочення золотовалютних резервів і зростання дефіциту платіжного балансу держави.
Вільний курс і макропоказники
Цього тижня Арбузов заявив, що причин для песимізму немає і все під контролем. Зокрема, він нагадав, що до початку року платіжний баланс вийшов в плюс на $2 млрд, у той час як його дефіцит рік тому становив більше $4 млрд. Проте це традиційна маніпуляція фактами від уряду, тому що позитивний результат був досягнутий за рахунок розміщення держоблігацій, в тому числі тих, які були викуплені російським ФНБ ($3 млрд), а так само відстрочкою за боргами Нафтогазу (борг $3,3 млрд). Фактично, це профіцит, який з часом виллється в дефіцит.
Тому рейтингові агентства, такі як Fitch, при оцінці поточного стану економіки орієнтуються на стан поточного рахунку, дефіцит якого на кінець 2013 року становив $16,1 млрд (8,9% ВВП). Це означає, що імпорт істотно перевищує експорт. Саме проблему вирівнювання сальдо торгового балансу і покликана вирішити девальвація нацвалюти. Здешевлення експорту має зробити українські товари більш конкурентоспроможними на зовнішніх ринках, а профіцит – справжнім. Профіцит за рахунок зароблених, а не позичених коштів. Девальвація та її наслідки у вигляді підвищення попиту на український експорт у свою чергу зробить більше для вітчизняної промисловості, ніж мита та обмеження для імпорту.
Регулювання курсу коштує грошей, причому іноземних, які Україна не заробляє ані за рахунок торгівлі, ані за рахунок інвестицій. Золотовалютні резерви в Україні формувалися в основному за рахунок позик, а потім витрачалися на те, щоб віддавати попередні борги і проводити інтервенції НБУ на міжбанку. Так, тільки в січні стабільність курсу коштувала $1,7 млрд, за офіційними даними НБУ. За умов, коли доступу до зовнішніх запозичень немає, утримання курсу призводило до стрімкого скорочення цих резервів.
Не девальвацією єдиною
Девальвація за сьогоднішніх умов корисна, але не можна чекати від неї чудесного перетворення економіки. Роман Шпек, глава НАБУ, нагадує, що падіння гривні 2004-2008 років особливої користі не принесло. “Ефект від девальвації короткостроковий, ним потрібно встигнути скористатися. Але без реформ ми швидко з’їмо всі переваги, і доведеться знову девальвувати”. За його словами, НБУ зробив тільки перший крок, тепер відповідь за Кабміном.
Про це говорив і офіційний представник МВФ Джеррі Райс. За його словами, впровадження більш гнучкої політики курсоутворення має проводиться поряд із заходами щодо посилення фінансового сектора, врегулюванням положення в податково-бюджетній сфері, підвищенням тарифів на газ та опалення для населення, а також проведенням комплексних структурних реформ, які сприяють поліпшенню бізнес-клімату в країні і підтримають зростання її економіки.
Якщо Кабмін піде на наступні кроки і запропонує план реформування, а Україна отримає кредит від фонду, є шанс стабілізувати економіку. Важливо зрозуміти, що курс, за який тримався НБУ, не відповідав економічним реаліям і в будь-якому випадку потребував коригування. Просто за підтримки з Росії валютні потрясіння можна було б відкласти до 2015 року, але масштаб їх міг бути зовсім інший.
Марія Стасенко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
