1016
Ігорнодобувна промисловість
— Світ
Зимові Олімпійські ігри в Сочі ще не почалися, а питання, що робити з побудованими на чорноморському курорті об’єктами після закінчення Ігор, турбує інвесторів і уряд все більше. Остання ідея – створити в Сочі гральну зону, яка допоможе завантажити створену до Ігор інфраструктуру і окупити багатомільярдне будівництво, – пролунала на нараді з прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим у грудні 2013 року. Ще до цього глава Сбербанка Герман Греф пропонував проводити в чорноморському місті щорічні збори акціонерів держкомпаній, щоб заповнювати побудовані готелі, а бізнесмен Володимир Потанін розмірковував про створення там особливої економічної зони. Офіційні особи, включаючи мера міста Анатолія Пахомова, обіцяють завантажити олімпійську інфраструктуру спортивними заходами, виставками, концертами та туристичними зльотами. «Лента.ру» розбиралася, які варіанти розвитку є в постолімпійского Сочі.
На підготовку до Олімпіади вже витрачено більше трильйона рублів – 219 мільярдів пішло на створення споруд безпосередньо для Ігор і 1,28 трильйона – на супутню інфраструктуру: будівництво доріг, ліній електропередач та підстанцій, очисних споруд, вишок зв’язку, а також сміттєсортувального заводу. Вся ця інфраструктура після Олімпіади перейде на міський баланс Сочі; доля стадіонів, готелів і спортивних арен менш очевидна, незважаючи на те, що уряд затвердив програму використання олімпійських об’єктів ще в березні 2013 року.
Спорт
Програма передбачає, що до Міністерства спорту і підвідомчих йому організацій перейдуть майже всі об’єкти “Олімпбуду”: траса «Санки», льодові арени, траса для лижного двоборства і тренувальний центр для фігуристів. Інші об’єкти отримають регіони: стадіон «Фішт» на 40 тисяч осіб встане на баланс Краснодарського краю, тренувальна льодова арена для хокею – краю Ставропольського. Дещо залишиться і інвесторам; деякі з них на це, втім, і розраховували. «Газпром», як очікується, забере комплекс для біатлону і лижних гонок, а «Компанія з девелопменту гірськолижного курорту “Роза Хутір“» – однойменний гірськолижний комплекс .
Як фінансуватимуться об’єкти, передані регіонам, неясно: у Краснодарському краї поки що діє лише програма з підтримки Олімпіади на 2012-2014 роки. «Ведомости» відзначали, що й передану на баланс Сочі інфраструктуру (вартість її обслуговування – два мільярди рублів на рік) теж буде утримувати крайовий бюджет. У 2014 році його загальний обсяг становитиме 176 млрд рублів.
Багато споруд, за програмою, після Олімпіади продовжать використовуватися за спортивним призначенням. Льодовий палац «Айсберг», в якому пройдуть змагання з фігурного катання, перероблять на велотрек, стадіон «Фішт» прийме матчі чемпіонату світу з футболу в 2018 році, а в лижно-біатлонному комплексі «Лаура» проводитимуть змагання з лижного спорту і надалі.
На базі об’єктів в Імеретинській низовині відкриють дитячий спортивний табір: спортивне співтовариство вийшло з цією ідеєю на президента Володимира Путіна, той ініціативу підтримав. На базі стадіону для керлінгу «Крижаний куб» будуть створені перші в Росії арена для цього виду спорту і працюючий протягом року всеросійський федеральний центр керлінгу і пляжних видів спорту. За це вже висловилися Путін і міністр спорту Віталій Мутко, хоча раніше передбачалося, що «Крижаний куб» перетворять на багатофункціональний спортивно-розважальний центр, а його льодово-спортивне наповнення перевезуть до Москви.
«Це перша і єдина на сьогоднішній день професійна арена в Росії для керлінгу, – радіє в бесіді з «Лентой.ру» перший заступник голови комітету з фізичної культури, спорту і у справах молоді Держдуми Дмитро Свищев, який очолює національну Федерацію керлінгу. – Погодьтеся, як можна вимагати від керлінгу медалей, якщо немає жодного справжнього стадіону?» Зараз, міркує депутат, і Мінспорту, і Мінрегіонрозвитку, і адміністрація Краснодарського краю думають про те, що буде завтра. «Тому що якщо буде кладовище стадіонів, це буде погано», – підсумовує він.
Підтримання спортивного життя в олімпійських об’єктах знову зажадає фінансової допомоги з держбюджету. «Без втручання держави утримувати приватним інвесторам спортивні об’єкти майже неможливо», – пояснив депутат «Ленте.ру». Олімпійські інвестори, що щедро прокредитовані державним Зовнішекономбанком, питання, власне, так і поставили: на початку листопада вони оголосили, що не готові повертати позичені гроші на колишніх умовах. Учасники приватно-державних партнерств (а це «Базел», «Інтеррос», «Ітера», «Ренова» і Сбербанк) попросили у держави реструктуризувати борги перед ВЕБом; від такого прохання утримався лише «Газпром», що вклався в будівництво Адлерської ТЕЦ. З 240 мільярдів рублів кредитів «токсичними» є 190, розповідали наприкінці листопада джерела «Ведомостей» в держбанку .
«Зараз обговорюються питання, що має бути підтримка субсидуванням, наприклад, відсотків по кредиту, викуп державою [боргів], входження в капітал компанії на суму виданих кредитів – багато варіантів», – підтвердив Свищев. Голова Олімпійського комітету Росії Олександр Жуков говорив, що будівництво стадіонів «окупити практично неможливо», а інфраструктура, що в будь-якому випадку потрібна місту, окупиться «протягом десятиліть».
Туризм
Інший очевидний напрямок, куди можуть податися сочинські інвестори після Олімпіади, – це туризм. «Якщо говорити про готелі і апартаменти – і на березі, і в Червоній галявині, – то їх, напевно, куплять: вони досить красиві, і взагалі це там здорово зроблено, – припускає в розмові з «Лентой.ру» архітектурний критик Григорій Ревзін. – Є очевидні переваги в Сочі: принципово нова інфраструктура, приголомшлива дорога, яка зараз веде до Червоної галявини. За неї можна відчувати законну гордість». Крім 48 кілометрів автомобільно-залізничної траси і вантового моста для Олімпіади були побудовані 35 готелів. На вимогу Міжнародного олімпійського комітету, до Ігор в місті має бути створена 41 тисяча готельних місць.
Правда, на думку Ревзіна, Сочі буде складно конкурувати на міжнародному ринку. «Теоретично можна уявити собі, що там буде розвинений курортний бізнес, але треба розуміти, що зовсім прямий конкурент Сочі – це Туреччина. У Туреччині, по-перше, дуже добре, а якщо говорити про турецьке чорноморське узбережжя, то ще й дуже дешево. Не дуже зрозуміло, як можна забезпечити, щоб у Сочі це було порівняно по грошах?» – Задається питанням Ревзін. Приміром, в 2014 році номер у п’ятизірковому готелі «Перлина» в Сочі коштує від 4400 рублів за ніч, тижневий відпочинок без перельоту і лише зі сніданком на двох обійдеться в суму трохи менше тисячі доларів. За ті ж гроші і навіть дешевше можна отримати тур (all-inclusive, включаючи переліт) до Туреччини, де вибір п’ятизіркових готелів набагато більше, ніж у Сочі – на російському курорті таких готелів усього 22.
Втім, представники туристичної індустрії налаштовані більш оптимістично. «Я сподіваюся, що спільними зусиллями ми (туроператори, авіакомпанії, залізниця) весь номерний фонд використовуємо в потрібному напрямку для наших туристів», – ділиться очікуваннями в бесіді з «Лентой.ру» директор департаменту по роботі з Сочі туроператора Astravel Світлана Коняшкіна.
На її думку, Сочі зможе стати конкурентоспроможним, якщо буде «підтримувати рівень, до якого звик наш розпещений турист». «На жаль, змінити свій менталітет ми поки що не зможемо. Незважаючи на те що в Сочі вкладають гроші іноземці, мислення там залишається наше, – пояснює Коняшкіна. – Але на це потрібен час – нашим готелям, нашому обслуговуючому персоналу і так далі». Сочі, вважає вона, зобов’язане скористатися своїми можливостями, враховуючи, що для міста зроблено дуже багато. «Спочатку, я думаю, більшість буде просто цікавих, і якщо Сочі скористається моментом і доведе, що вони кращі з усього (сервісу, комфорту, інфраструктурі), що тут можна відпочивати не гірше, ніж в тих самих Туреччині чи Єгипті, Сочі перетягне свого клієнта, в тому числі іноземного», – додає вона.
У 2012-му Сочі відвідали чотири мільйони туристів (скільки серед них іноземців, не уточнюється). Керівник відділу готельного бізнесу компанії Jones Lang LaSalle Девід Дженкінс оцінював перспективи залучення в Сочі гостей з-за кордону невисоко, пов’язуючи непопулярність курорту, в першу чергу, з візами, мовними труднощами і наявністю хороших курортів в Європі.
Невипадково серед олімпійських інвесторів обговорюється і запасний варіант: оскільки, заявляючи в Сочі вітчизняного та іноземного туриста, добровільно коштуватиме великої праці, наповнити готелі можна в примусовому порядку. Щоб завантажити курорт «Гірська карусель» у Червоній галявині, глава Сбербанку Герман Греф запропонував зобов’язати держкомпанії проводити в Сочі щорічні збори акціонерів (власник компанії, яка будує «Гірську карусель», – саме Сбербанк). Інвестори пропонують таким самим чином проводити в Сочі і великі виставки, проте ця ідея не дуже перспективна, оскільки приватні компанії зобов’язати не можна, а виставок на державному підряді не так уже й багато.
Казино
Як залучити в Сочі клієнтів готельного бізнесу – окреме питання. «Чесно кажучи, у мене немає ніяких ідей про те, як це можна використати», – говорить «Ленте.ру» Григорій Ревзін про олімпійські об’єкти в Імеретинській низовині – льодову арену «Шайба» та інші об’єкти, які залишилися без особливого призначення. Спершу інвестор, Уральська гірничо-металургійна компанія (УГМК) Іскандара Махмудова, припускала, що зможе розібрати арену і перевезти її в інший регіон, але, оцінивши можливі витрати в 20 мільйонів доларів, відмовився від цієї ідеї і подарувала об’єкт державі. У «Шайбі» спочатку хотіли відкрити торговий комплекс площею 400 тисяч квадратних метрів, що можна порівняти з кількома московськими ГУМамі, зауважує Ревзін. «Туди якимось чином треба навести дуже багато покупців, але звідки там стільки людей?» – Запитує архітектурний критик.
У підсумку торговий комплекс вирішили не облаштовувати. Проте з’явилася ідея створити в Сочі гральну зону. «Коммерсант» повідомляв, що з такою пропозицією виступив Дмитро Медведєв, але в той же день прес-секретар прем’єра Наталія Тімакова заявила, що насправді ініціатива належить «одному з представників банківського сектору» («Відомості» писали, що багато пропозицій знову висловлював Герман Греф), а її начальнику ці слова приписали.
З 1 липня 2009 року азартні ігри (за виключенням тоталізаторів, букмекерських контор і лотерей) можуть легально існувати тільки в чотирьох зонах: в Калінінградській області, Приморському, Алтайському і Краснодарському краях. Останню зону, «Азов-Сіті», спочатку ділили Кубань і Ростовська область, але потім ростовська частина була ліквідована. Через півтора року після переведення всіх казино в окремі резервації а-ля Лас-Вегас, Рахункова палата фактично визнала, що проект провалився: при тому, що держава витратила на нього 1,4 мільярда рублів, доходи у вигляді податкових надходжень склали лише 98,7 мільйона. Серед можливих причин називалися віддаленість районів, економія при створенні гральних зон і загальна туристична непривабливість – на Алтаї про лас-вегаські шоу нібито не чули.
«Гральні зони припускають, що люди самі туди їдуть, оскільки в інших місцях це заборонено», – пояснює «Ленте.ру» Ревзін. Але й тут нестиковка: в Імеретинській низовині дійсно звільниться безліч площ, при цьому за своїм функціональним задумом олімпійські об’єкти для створення казино не пристосовані, впевнений архітектурний критик. «Якщо говорити про гральні зони такого масштабу, як в Лас-Вегас або Макао, то треба ламати всі стадіони і робити все заново. Якісні казино – це фактично копія Венеції під дахом. Не можна просто в стадіоні під дахом розставити ігрові автомати і вважати, що у вас все в порядку. Це досить дорога і серйозна історія. Це має бути чудо світу», – говорить Ревзін. Знову-таки постає питання і про чисельність потенційних любителів азартних ігор, готових приїхати до Сочі. Подібні контраргументи вже висловлювали гендиректор консалтингової компанії Macon Realty Group Ілля Володько і віце-президент групи компаній «Корстон», що володіє готелями в Росії та за кордоном, Лісандро Платцера.
Але для депутата Свищева ідея з ігровою зоною в Сочі не гірша за ті, що пропонувалися. «Я не вважаю, що це погано: будь-які заходи підтримки з боку держави, в тому числі створенню гральної і офшорної зон, мають вітатися, тому що важливо зберегти те, що побудував весь російський народ», – зауважив він у розмові з «Лентой.ру».
***
Віце-прем’єр Дмитро Козак обіцяв, що уряд створить спеціальну комісію, яка допоможе максимально вигідно використовувати олімпійські об’єкти. Мер Сочі Анатолій Пахомов в інтерв’ю «Ленте.ру» говорив, що кожен об’єкт, побудований до Олімпіади, функціонуватиме протягом року. Павло Буре, наприклад, обіцяв зайнятися створенням клубу КХЛ (і взагалі розвитком хокею). Перша місцева хокейна команда буде називатися «Дельфін». «Ми ж будували з урахуванням олімпійського досвіду і помилок інших міст», – пояснював «Ленте.ру» Пахомов.
Втім, у мерії побоюються, що олімпійська спадщина стане тягарем для Сочі. «Вже сьогодні ми працюємо над вирішенням питання ефективного використання олімпійського спадщини, щоб вона стала не тягарем, а справжнім активом для курорту», – говорив кілька днів тому Пахомов.
Причини для занепокоєння є. В інших олімпійських столицях (Турині, Афінах і навіть Барселоні, яку нерідко наводять як приклад успішного використання об’єктів для розвитку туризму, що залишилися після ігор), як писав Ревзін, велика частина олімпійських споруд простоює. «Насправді світ не розв’язав цю проблему», – говорить він «Ленте.ру». Але до світових проблем в Сочі додається улюблений опозиціонерами парадокс – зимова Олімпіада проходить в субтропіках, і Сочі, якщо не вважати Червону Поляну, все ж таки не сприймається як зимовий курорт.
Анна Попова
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
