724
Росія поманила Україну зброєю
— Казна та Політика
Президент Володимир Путін закликав деполітизувати тему євроінтеграції України і запропонував ініціювати прямі контакти бізнес-спільноти Росії, України та ЄС. Москва і Київ такі переговори вже розпочали, зокрема, в галузі оборонної промисловості. Йдеться про десятки мільярдів доларів.
«Я б вважав, що потрібно деполітизувати цю тему і погодитися з пропозицією президента (України Віктора Януковича) і в тристоронньому форматі як слід і докладно на ці всі теми поговорити, – заявив Путін на прес-конференції за підсумками переговорів з прем’єр-міністром Італії Енріко Летте. – Я б попросив наших друзів у Брюсселі утриматися від різких виразів».
У вівторок в Сочі відбулася зустріч у такому бізнес-форматі: віце-прем’єр Дмитро Рогозін і віце-прем’єр України Юрій Бойко. До складу української делегації увійшли представники Міністерства промисловості, а також керівництво космічного та авіаційного агентств. Отримати оперативний коментар в апараті Рогозіна з приводу того, про що йшла мова на зустрічі, не вдалося, проте є підстави вважати, що напевно порушувалося питання про участь України у виконанні російського держоборонзамовлення. Це стало можливим після того, як минулого тижня Київ призупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачала, зокрема, створення зони вільної торгівлі України з ЄС.
Зі слів члена громадської ради при Міноборони Ігоря Коротченка, зараз майже весь наш держоборонзамовлення розміщується на території Росії. Лише невелика доля контрактів укладена із зарубіжними підприємствами. Так, участь України в нашому оборонзаказі, за експертними оцінками, становить зараз не більш ніж 1-2%. «Російський оборонно-промисловий комплекс прагне до самодостатності, але ми ще не пішли від повної залежності у відносинах з Україною. Не можна сказати, що ми критично залежні від проектів, які реалізуються на Україні, однак вони важливі для обох країн», – говорить Коротченко.
У рамках партнерських відносин двох країн реалізується проект з модернізації літаків Ан-124: Україна поставляє для них двигуни. Також українські двигуни поставляються для частини російських вертольотів і літаків Як-130. Їх виробництво і випробування відбуваються на запорізькому заводі акціонерного товариства «Мотор Січ». Крім того, в рамках кооперації двох країн здійснюються поставки в Росію запасних частин для міжконтинентальних балістичних ракет радянського періоду. Свого часу вони були розроблені на Україні, і зараз підтримується партнерство з постачання запасних частин в рамках гарантійно-постсервісного нагляду, розповідає Коротченко.
“Підписання Україною асоційованого членства з ЄС призведе до того, що буде повністю втрачений військово-промисловий потенціал країни. Воно спричинить згортання науково-технічної взаємодії в авіабудуванні, ракетно-космічній техніці, суднобудуванні”, – йдеться у висновку про наслідки підписання угоди для України з ЄС, підготовленому радником президента Росії Сергієм Глазьєвим. “Розрив кооперації в галузі високотехнологічних і оборонних виробництв може призвести до сумарного скорочення українського експорту на суму $2 млрд”, – йдеться в записці.
Розрив економічних зв’язків невигідний і Росії, однак Ігор Коротченко переконаний, що якщо буде підписано угоду України з ЄС, ми не будемо підтримувати на плаву українську промисловість за наш рахунок . «Якщо ж країна вступить до Митного союзу, то Україні дадуть зелене світло з цілого ряду напрямів у співпраці з Росією», – говорить він. Серед них буде як продовження співпраці за нинішніми проектами, так і укладення нових, вважає експерт. Зокрема, з’являться перспективи розширення кооперації з авіаційних проектів, зокрема щодо спільної організації двома країнами виробництва військово-транспортного літака Ан-70. «Буде живий чи ні цей проект, буде залежати від членства України в ЄС», – говорить Коротченко.
Зі слів голови правління української асоціації «Постачальники Митного союзу» Олега Ногінського, для Росії було б вигідно партнерство з Україною з авіабудування, ракетно-космічної тематики, будівництва корпусів і двигунів для кораблів. Наприклад, в галузі суднобудування міг бути задіяний український завод у Миколаєві, який зараз не завантажений замовленнями, вважає він.
Виграла б від такого розширеного партнерства і Росія. Голова Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов впевнений, що в разі розміщення російського оборонного замовлення на Україні витрати нашої країни істотно знизяться.
«На Україні з радянських часів залишилися підприємства з добре налагодженою роботою. При цьому вартість робочої сили там в рази нижче, ніж у Росії. У нас цілий ряд підприємств сповідують політику, що замовник має бути задоволений тим, що дають. На Україні люди бояться так працювати, українські підприємства можуть вижити, тільки якщо будуть виготовляти продукцію за меншою ціною і якісніше, ніж їхні російські конкуренти», – говорить він.
Зі слів Пухова, перед російським Міноборони поставлено завдання закуповувати продукцію за низькими цінами, щоб це не руйнувало бюджет, як зараз у випадку з російськими підприємствами. У випадку з Україною так і станеться, вважає він.
Загалом, зі слів Пухова, теоретично Москва може розмістити на Україні до 10% російського держоборонзамовлення. За оцінкою ж Олега Ногінського, враховуючи, які потужності на Україні простоюють, ця частка могла б досягти і 40%. Оскільки розмір оборонзаказа РФ становитиме €500 млрд до 2020 року, українська економіка могла б заробити близько € 200 млрд.
Втім, все це відбудеться, тільки якщо Україна вступить до Митного союзу. «Все ще відкритим залишається питання, чи захочуть вони вступати, те угруповання, яке привело президента України Віктора Януковича до влади, підштовхує Україну до підписання угод з ЄС, а далі як мета – членство України в НАТО», – говорить Коротченко.
Наталія Ерьоміна
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
