2942
Фактори ризику для української економіки в 2014 році
— Казна та Політика
Більшість ризиків, з якими при певному збігу обставин може зіткнутися наша країна, пов’язані із зовнішніми факторами. Один з найбільш серйозних викликів нам належить подолати найближчим часом: непідписаний договір про асоціацію з Євросоюзом може стати ударом по Україні.
«Зрив домовленостей призведе до серйозної втрати іміджу країни в очах інвесторів. Якщо це відбудеться, відновити репутацію буде вкрай складно», – зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Правда, і він, і інші учасники круглого столу «Осінь-2013 року. Ризики і сценарії розвитку української економіки», що відбувся вчора в Києві, підкреслювали, що ймовірність такого розвитку подій вкрай низька. З економічного боку до підписання все готово. А політичні питання, на переконання експертів, не повинні стати причиною провалу багаторічного переговорного процесу.
Іншою відчутною загрозою може стати бажання Росії зіпсувати нам життя, заблокувавши доступ українських товарів на свої ринки. Чи піде на це східний сусід, експерти однозначно сказати не змогли. Адже швидко замінити більшість українських товарів росіяни не зможуть. А за кілька років у нас є всі шанси переорієнтуватися на інші ринки. У тому числі і на європейські.
«Звичайно ж, в перший рік після підписання договору ми не зможемо відкусити серйозний шматок від цього пирога. Але надалі у нас є всі шанси наростити свою присутність в Європі», – зазначив експерт.
Важливим чинником впливу на Україну експерти назвали і ситуацію на Близькому Сході. Навіть уповільнений, але тривалий конфлікт може призвести до зростання цін на нафту. «Якщо ситуація в Сирії не вляжеться, ми прогнозуємо, що нафта, яка видобувається в країнах Перської затоки, подорожчає на чверть. За нею в зростання підуть російські енергоресурси», – зазначив Устенко.
А от всередині країни ризики не такі значні. Експерти прогнозують прискорення зростання економіки і повністю відкидають можливість визнання нашої країни банкрутом.
Створення Зони вільної торгівлі з ЄС залучить в країну інвесторів. За даними Міжнародного фонду Блейзера, в майбутньому році на тлі підписання договору про асоціацію очікується 20-відсоткове зростання інвестицій у вітчизняну економіку. Крім того, цього року НБУ двічі знизив облікову ставку, що дозволить забезпечити економіку більш дешевими кредитами.
Більшість експертів позитивно оцінили показники, які закладені в проект бюджету на наступний рік. Збільшення доходів населення підніме обсяг продажів, а значить потрібно буде більше виробляти товарів і послуг.
Дефолт не загрожує
Всупереч похмурим прогнозам, які заполонили інформаційний простір на початку осені, експерти вважають сумнівним спад економіки країни і тим більше дефолт. Динаміка і перспективи держави як на міжнародній арені, так і в економічній сфері не демонструють негативних тенденцій. Швидше вказують на зворотне.
«Не потрібно переоцінювати ризики дефолту. У нас є серйозний запас стабільності. Обсяги золотовалютних резервів не настільки малі, як про це часто говорять. Тому сценарій, коли українська економіка полетить у прірву, малоймовірний. Стабільною залишатиметься ситуація і в наступному році», – заявив директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера:
- За підсумками цього року ми прогнозуємо зростання української економіки на піввідсотка. У наступному році варто очікувати поліпшення ситуації: економіка зростатиме швидше. Її локомотивом стало сільське господарство. Аграріям тільки за перші вісім місяців вдалося наростити виробництво на 13,3%. Вони забезпечили приріст ВВП на рівні 1,3%. У найближчому майбутньому владі варто зайнятися реформуванням законодавства в будівельній галузі. Потрібно спростити процедури, і тоді будівельний бізнес піде в гору.
Валентин Землянський, незалежний енергетичний експерт:
- Одним із головних ризиків для економіки є енергетична складова. Як би ми не намагалися знайти нові джерела енергоресурсів, це не скасує контрактів, які у нас підписані з Росією до 2019 року. Щоб вивести даний договір з розряду ризиків, потрібно вести переговори про зниження базової ціни. Але братися за це варто, маючи на руках вагомі аргументи. Таким аргументом може стати реальне зниження споживання газу.
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова:
- Наша країна в даний момент не має стійких економічних відносин з країнами-лідерами в залученні прямих іноземних інвестицій. Це перш за все відноситься до першої п’ятірки: США, Китаю, Гонконгу та Бразилії. Тісна співпраця дозволила б збільшити обсяги двосторонньої торгівлі з цими державами, підстьобнула б промисловість, у розвиток якої почали б вкладати гроші. Відновлення відносин з МВФ дозволить нам поглибити співпрацю з цими країнами.
Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України:
- Щоб уникнути ризиків всередині країни, потрібно вирішити дві проблеми. З одного боку, потрібно зробити все, щоб в Україну прийшли інвестиції. З іншого – провести реформи відповідно до народних потреб. Якщо Євросоюз підтримає українську економіку і після підписання асоціації виділить кілька мільярдів, ми зможемо спрямувати їх на розвиток економіки. Це дозволить залучити гроші інвесторів. По-друге, народ вимагає проведення в країні реформ. Насамперед це стосується боротьби з корупцією.
Євген Копатько, директор компанії Research and Branding Group:
- Згідно з даними досліджень, близько 60% наших співгромадян відзначають, що російсько-українські відносини погіршилися. Крім того, вперше за роки досліджень кількість українців, які вважають, що Російська Федерація становить загрозу для України, перевищила 10%. Раніше більшість опитаних у виборі між дружбою з ЄС і інтеграцією з Росією та іншими країнами СНД вибирали останнє. Зараз же українці віддають перевагу європейському вектору і ратують за вступ до Євросоюзу.
Роман Малик
За матеріалами: Погляд
Поділитися новиною
