2125
"Нема мінімального: нема зброї, нема бойовиків, нема цілей"
— Казна та Політика
Головними «носіями соціального зла» – корупції і злодійства – російська молодь вважає чиновників, а єдиним варіантом змін в країні респондентам бачиться повний злам існуючої системи. Революцію, правда, молоді росіяни вважають нездійсненною. Лише чверть молодих росіян цікавиться політикою, ще менше розуміє, як влаштоване суспільство і навіщо потрібна держава, хоча вважають себе демократами і лібералами, зазначається в дослідженні Лабораторії Криштановської.
Лабораторія Криштановської (група соціологів під керівництвом голови Центру вивчення еліт в Інституті соціології РАН Ольги Криштановської) оприлюднила висновки масштабного дослідження про російську молодь, в якому було проаналізовано ставлення нового покоління громадян до влади, опозиції, революції та еміграції. Опитування проводилося в період з грудня 2012 року до лютого 2013-го в 26 містах Росії. У рамках дослідження фахівці проводили фокус-групи та глибинні інтерв’ю з представниками чотирьох груп: студенти-гуманітарії, студенти-технарі, фахівці з вищою освітою і робітники. Матеріал на основі дослідження був опублікований в онлайн-журналі «Гефтер».
«Ми взяли цю тему у зв’язку з тим, що (на рубежі 2011-2012 років) були масові мітинги протесту. І ми почали вивчати, хто ці люди, які ходять на мітинги. Ми виявили, що середній вік трохи більше 30 років: це здебільшого студенти і молоді фахівці. Ми взяли найбільш тривожну, на мій погляд, категорію молодих людей – це мешканці міст», – розповіла «Газеті.Ru» керівник дослідження Ольга Криштановська.
Як з’ясували соціологи, молоді люди бояться влади, оскільки вважають її «чимось відштовхуючим, небезпечним, безжальним». В цілому респонденти показували порівняно невеликий інтерес до політики і життя суспільства. В жодній із соціальних груп, виділених дослідниками, не було і половини респондентів, які цікавляться тим, що відбувається в країні. Серед студентів чітке уявлення про актуальні події мали всього 15% опитаних, серед працюючої молоді таких було трохи більше 40%.
Сприйняття Росії серйозно відрізняється у працюючої молоді (її автори дослідження відносять до «покоління Х») і студентів («покоління Y»). «Чим молодші респонденти, тим стійкіше в їх середовищі уявлення про Росію як про велику державу, з думкою якої рахується весь світ. Студенти ставляться до своєї батьківщини більш романтично і пафосно, пишаються країною. З віком ідеалістичне уявлення про Росію все більше замінюється скептичним», – йдеться в дослідженні.
У той час як серед студентів поширена думка про особливий шлях Росії і її «місію, пов’язану з таємничою «російською душею», працююча молодь сприймає свою країну як «велику державу, але яка розпадається», «колишню імперію, що хапається за імперський менталітет».
При цьому, відзначають автори дослідження, респонденти говорили про деградацію і можливу швидку катастрофу країни, її розпад, не виказуючи з цього приводу серйозної тривоги. «Вони говорять про це як про якісь можливі труднощі, менш небезпечні, ніж, приміром, злодійство чи корупція в держапараті. Розвал країни бачиться можливою перспективою, з якою, за бажання, можна впоратися», – констатують соціологи.
Найбільшими проблемами, на думку молодих людей, в Росії є злодійство і бідність. Головними носіями соціального зла – корупції і злодійства – молодь вважає чиновників. Це, за словами авторів дослідження, «не піддається сумніву і не вимагає доказів».
Нестача розуміння процесів призводить до того, що молоді люди не можуть уявити альтернативи існуючому порядку речей, відзначають соціологи.
Тому, підсумовують дослідники, молодь частіше висловлюється за повний злам системи, навіть за революцію, а не за поступові зміни. Існуюча опозиція, як і один з її лідерів Олексій Навальний, не може задовольнити цього запиту, йдеться в доповіді.
«Молодим росіянам неприємні лідери-інтелігенти, які працюють у правовому полі і є такими ж звичайними росіянами, як вони… По суті, опозиційні лідери «занадто людські», в той час як респонденти хочуть бачити в них щось сакральне, щось таке, що очевидно вказало б на їх право вести за собою людей, підносило б їх над іншими», – пишуть автори. Сьогодні серед молоді, як і раніше, залишається популярним Володимир Путін, оскільки «він сприймається як житель Олімпу, оточений завісою таємничості та керуючий невідомими силами».
«Більшість респондентів негативно оцінюють результати його (Путіна) діяльності, але він бачиться «драконом», який обіймає свій пост по праву володіння таємними видатними якостями. Борцем з цим «драконом» респонденти хочуть бачити настільки ж монументальну особистість.
Якщо ж на пост борця претендує хтось, хто працює в правовому полі, це слабак, а його претензія на сакральну роль сприймається як нелегітимна. У цьому полягає основна проблема головного опозиційного авторитету Олексія Навального», – йдеться в дослідженні.
Про бажаність революції говорили в інтерв’ю, в першу чергу, студенти-гуманітарії, а також ті, що навчаються у вишах з природничонаукових і технічних спеціальностей і значно менша кількість працюючих фахівців і власне робітників. У всіх групах відзначалося, що нинішня російська опозиція не в змозі здійснити бажаного перевороту. «Опозиція воює за «свій шматок пирога», за державні посади і не має ніякого відношення до революції. Революцію ж проводять герої, шляхетні лицарі, аскети, готові заради своїх ідеалів йти на смерть і криваву битву», – відзначають дослідники.
«Опозиція не повинна бути ліберальною. Ніколи! В жодній країні не було ліберальних опозицій, крім Росії. Чого нам не вистачає для революції? Потрібен справжній поштовх, який усіх посадить на революцію. А зараз народ абсолютно не готовий! У народу немає мінімального: немає зброї, немає бойовиків, немає цілей», – ілюструють вони свої висновки висловлюванням 21-річного єкатеринбурзького студента Романа.
Більшість опитаних молодих людей охарактеризували свої погляди як ліберальні або демократичні – це найчастіші відповіді на питання про ідеологічну самоідентифікацію (загалом майже чверть опитаних). Особливо часто називають себе лібералами студенти-технарі і фахівці з вищою освітою. «З’ясувалося, що ліберальна ідеологія приваблива і для юнаків, і для дівчат, і є панівною в молодіжному середовищі, особливо в Центральному федеральному окрузі і насамперед у Москві», – говорять дослідники. Ліві, до яких в доповіді відносяться ті, хто назвали себе комуністами і соціалістами, домінують на півдні, в Північно-Кавказькому і Південному федеральних округах.
«Проте, оперуючи ідеологічними кліше, респонденти, як правило, погано розуміють їх істинний сенс», – стверджують автори, вказуючи на частоту відповідей, що не мають на увазі наявність якоїсь конкретної ідеологічної прихильності опитаних («я адекватний», «я помірний»).
«Більше 90% молодих людей впевнено заявляють, що немає партії, що виражає їхні інтереси, – йдеться в дослідженні. – Ця велика за чисельністю група нашого суспільства до цих пір залишається «нічиїм електоратом».
Значна частина матеріалу, підготовленого Лабораторією Криштановської, присвячена оцінці ступеня фрустрації російського суспільства і способів, якими молодь намагається позбутися відчуття власної непотрібності і незадоволеності своїм життям. Розчарованість найбільш сильна у молодих фахівців: це пояснюється тим, що люди з високими кар’єрними очікуваннями і серйозними амбіціями часто не можуть знайти собі застосування в існуючій системі. «Щоб рухатися вперед і вгору, треба розрізняти верх і низ, перспективу і ретроспективу. Якщо соціальна структура товариства не прояснена, не видні соціальні ліфти, молода людина знаходиться в замішанні, у стані аномії, що і призводить до масштабних фрустрацій. Не знайшовши шляхів для розвитку, вона сублімує ідею соціального сходження до мобільності географічної, до мрії про еміграцію», – пояснюють автори дослідження. Прагнення до еміграції серйозно відрізняється від простого бажання подорожувати, оскільки воно не має на увазі повернення на батьківщину і свідчить про «глибоку внутрішню драму». У випадку з туризмом молодими людьми керують допитливість, спрага нових вражень, знань і досвіду.
Для самої Криштановської аномія (розпад системи норм і цінностей, буквально «беззаконня») у російської молоді стала головним відкриттям: це синонім нестабільності існуючої суспільної системи, при якій громадянам дуже важко знайти себе. «У нормальному суспільстві людина знає своє місце, вона хоча б інтуїтивно розуміє, куди рухається, і може ідентифікувати себе. Ідентичності є емоційні, соціальні, політичні, ідеологічні та інші. Ми всі ці ідентичності заміряли і виявили, що громадянська тканина після розвалу Радянського Союзу так і не відновилася. Вона змінилася, але яка вона тепер – люди абсолютно не розуміють», – каже дослідник.
Великий суспільний перекіс стався через те, що в російському суспільстві культом стала освіта, а не професія, пояснює Криштановська. Через це з’явилася велика кількість людей, які не розуміють, хто вони, і «бовтаються по життю». «Для їх позначення я ввела поняття «позашляховики». Це люди, які попрацювали менеджерами, потім ріелторами, потім сайт комусь зробили, – люди, що не мають ні шляху, ні дороги в житті», – заявила «Газеті.Ru» Криштановська.
Соціологи зафіксували, що існує пряма кореляція між рівнем очікувань і схильністю до еміграції. Найбільше охочих змінити місце проживання саме серед освічених молодих людей. Серед молодих фахівців з вищою освітою також відзначений і найвищий рівень політичного радикалізму. «Основними напрямами еміграції є: з малого міста – у велике, з великого – до столичного, з регіональної столиці – до Москви, з Москви – до Європи та Америки», – йдеться в дослідженні, автори якого відзначають, що в Росії є всього три міста, куди прагнуть переїхати молоді люди з провінції: Москва, Санкт-Петербург і Сочі.
Крім об’єктивних соціальних факторів на кшталт бідності, корупції та бюрократичного свавілля респонденти відзначали важливість такої проблеми, як алкоголізм і наркоманія. Причому соціологи відзначають, що вперше з моменту поглиблених досліджень молоді відбулося зрощення згадок алкоголю і наркотиків. «Ця лексична близькість слів змушує зробити висновок, що в Росії проблема алкоголізації населення тепер ускладнена приєднанням до неї додаткової проблеми вживання наркотиків», – кажуть автори дослідження. У той же час респонденти, відповідаючи на запитання про кращу форму дозвілля, все-таки віддають перевагу спорту. Тільки в Північно-Західному федеральному окрузі вживання спиртних напоїв було названо улюбленим вільним проведенням часу.
Ольга Кузьменкова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
