0 800 307 555
0 800 307 555

На Харківщині побудують нову вітроелектростанцію

Енергетика
828
Харківський університет ім.Каразіна вирішив скористатися щедрими вітрами в регіоні і побудувати нову вітроелектростанцію. За підрахунками експертів, такі інвестиції окупляться вже через 5-6 років.
Швидкість харківського вітру направлять на виробництво електрики. Над цим зараз працюють вчені Центру енергоефективності та відновлюваної енергетики при Харківському університеті. Це відбувається в рамках спільного проекту з німецькою компанією WSB, яка займається вимірюванням вітроенергопотенціалу. За попередніми результатами, швидкі повітряні маси знаходяться в Кегичівському районі Харківщини. Тому там і планують відкрити перший вітропарк.
Півтора роки вчені Харківського національного університету імені Каразіна моніторили швидкість, поривчастість і напрям вітру, а також температуру і вологість повітряних мас. Дані зі спеціальних приладів, анемометрів, подарованих німецькою компанією WSB, кожні чотири секунди надходять на спеціальний сервер. За словами керівника Центру енергоефективності та відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва, активні потоки вітру спостерігаються в Кегичівському, Богодухівському та Великобурлуцькому районах.
“У середньому, швидкість вітру на промислових висотах там досягає шести метрів на секунду. Цей потенціал вищий, ніж у Німеччині, і в цілому в Європі. Наприклад, на тій же широті в Німеччині ми маємо швидкість вітру 5-5,5 метрів на секунду. Швидкість повітряних мас під Харковом нам дозволяє побудувати промислові вітрогенератори”, – говорить керівник проекту.
Перший вітропарк на Харківщині планують розгорнути біля селища Кегичівка. Там мають встановити 28 вітрогенераторів. Загальна потужність приладів складе від 28 МВт до 42 МВт.
“Це – великі металеві щогли, на них кріпляться спеціальні “гондоли” з вітрогенераторами. Потужність кожної установки в середньому два мегавати. Кожна установка коштує близько двох мільйонів євро”, – розповідає Станіслав Ігнатьєв.
Фахівці пояснюють, що ці вітрогенератори будуть подавати енергію на одну або дві вітроелектропідстанції, а вони, в свою чергу, – до мереж обленерго.
Самоокупність вітропарків досить швидка і висока, щоб розвивати такі проекти.
Вітрогенератори планують розміщувати за межами селища. За європейськими стандартами – мінімум за 700 метрів від населеного пункту. Це будуть землі колишньої військової частини та Кегичівського аеродрому, який вже не працює.
Вартість проекту – 60 мільйонів євро. Станіслав Ігнатьєв розповідає, що зараз проект фінансує тільки компанія WSB, але він сподівається, що до створення харківського вітропарку приєднається ще низка німецьких підприємств, оскільки такі проекти є екологічно безпечними, перспективними і прибутковими.
З тим, що вітроенергетика сьогодні є перспективною, погоджується і Іван Болбат, директор вітропарку “Новоазовський” на Донеччині. Незважаючи на те, що в даний час альтернативні енерготехнологій в Україні перебувають лише на початковій стадії розвитку, термін окупності вітрових парків є швидким.
“Вартість однієї турбіни – 3,5 мільйона євро. Середній термін окупності однієї турбіни – п’ять-шість років. У нас зараз працюють 23 турбіни. Загальна потужність вітрового енергогенеруючого обладнання 57,5 мегават. Обсяг електрики, яку видає наша підстанція в мережу обленерго, залежить від швидкості вітру. В середньому, на добу виходить від 600 тисяч до мільйона кіловат”, – розповідає Болбат.
Крім узгодження документації на створення вітрового парку поблизу Кегичівки, в планах Центру енергоефективності та альтернативної поновлюваної енергетики при Харківському університеті також вимірювання вітроенергетичного потенціалу на Херсонщині та в інших східних регіонах.
За матеріалами:
Радіо Свобода
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас