8149
Як Сергій Арбузов буде боротися з "сірими" зарплатами
У першого віце-прем’єра Сергія Арбузова – наполеонівські плани. Він має намір ліквідувати тіньовий сектор економіки. Як це зробити? За його словами, все просто: достатньо зменшити ставки за відрахуваннями на фонд оплати праці.
В уряді розробили концепцію виведення заробітної плати з тіні (є в розпорядженні Forbes). Курувати її реалізацію буде особисто Сергій Арбузов. Але поки в концепції є слабина, яка може серйозно погіршити ситуацію з держбюджетом.
Є ідея
Суть пропозиції уряду – розширити шкалу податку на доходи і знизити ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ). Вона повинна зменшитися до 15% для роботодавців, а для найманих працівників єдина ставка внеску повинна становити 3,6%. Третя зміна – скасувати різні ставки за категоріями професійного ризику (зараз їх 67).
Представники бізнесу вважають, що ідея правильна. Але такі пропозиції в уряді звучать не вперше – наприклад, свого часу схожі наміри озвучував і міністр соціальної політики та праці Сергій Тігіпко. Але тоді він не став торпедувати ці ідеї з однієї причини – державний бюджет їх не потягне.
Чому?
Згідно зі зробленими минулого літа підрахунками Державної податкової служби, при зменшенні розміру ЄСВ з 37,6% до 15% бюджет Пенсійного фонду, в який сьогодні надходить цей збір, втратить майже половину своїх доходів – тобто 90,4 млрд гривень. По суті, кожному другому пенсіонеру сплачувати пенсію буде ні з чого.
Сергій Арбузов переконаний, що компенсатори, тобто альтернативні способи наповнення бюджету ПФ, є, причому їх відразу декілька. Це – і швидкий вихід бізнесу з тіні, за рахунок чого кількість платників ЄСВ різко виросте; і контроль над трансфертними цінами для великого бізнесу, і перегляд податкових пільг. Але експерти вважають, що надії на ці компенсатори або надмірно оптимістичні, або вимагають незвичайної політичної волі та здатності проштовхнути ініціативи через парламент, незважаючи на потужне лобі.
Вийди сам
У Міністерстві доходів і зборів основні надії щодо наповнення бюджету у випадку зниження ЄСВ покладають на масовий вихід бізнесу з тіні. За статистикою відомства, 9 з 10 податкових перевірок фіксують порушення з виплатою зарплат на підприємствах. Тільки в січні цього року фіскали зібрали більше 24 млн гривень раніше прихованих податків і штрафів. У Міндоходів сподіваються, що знизивши навантаження на фонд оплати праці, вони тим самим дадуть стимул бізнесу декларувати справжній рівень зарплат своїх співробітників.
Але, по-перше, навіть згідно з річними підрахунками самого МДЗ, максимум, який здатний забезпечити вихід бізнесу з тіні – 59,6 млрд гривень (при тому, що ця цифра враховувала і додаткові надходження від введення ЄСВ у розмірі 3% на обмін валюти).
А по-друге, сам бізнес сумнівається, що наявність тільки «пряника» стане достатнім стимулом для виходу його з тіні – адже якщо сьогодні компанія платить податок з мінімальної зарплати, який їй сенс платити нехай вдвічі менший податок, але з реальної зарплати, яка може в рази перевищувати “мінімалку»? «Якщо не посилити законодавство щодо порушників, надходження від легалізації заробітної плати будуть рівні нулю», – говорить економіст дослідницького центру БЕСТ Наталя Лещенко.
Невипадково той же Тігіпко, очолюючи Мінсоцпраці, пропонував не тільки «пряник», але перш за все «батіг» – жорсткі штрафи компаніям, які платять зарплати в конвертах. До прикладу, за неоформлення людини на роботу він пропонував штрафувати винних на суми від 1400 до 17 000 гривень. У нинішньому складі уряду, за інформацією Forbes, такі кроки поки не обговорюються.
Проблеми є з перспективою надходжень і по двох інших запланованих компенсаторах.
Як говорив міністр доходів і зборів Олександр Клименко в інтерв’ю Дзеркалу тижня, більш пильний контроль за трансфертними цінами додасть до бюджету ще 1 млрд гривень. Але проект закону про трансферне ціноутворення досі не пройшов перше читання в парламенті. І навіть якщо він буде схвалений, ефект від цього законопроекту не співставний з втратами від зниження ЄСВ.
Нарешті, непоганою заміною для бюджету могло б стати скасування всіх податкових пільг, про яке останнім часом багато говорить діюча команда уряду. Вона могла б дати ще 62 млрд гривень – це сума податкових преференцій, які, за підрахунками Міністерства фінансів, в минулому році отримали вітчизняні виробники. Знайти прибічників ухвалення відповідного закону Арбузов зараз намагається в Раді, але поки безуспішно. І навіть якщо знайде, мова, за словами Клименка, йде лише про інвентаризацію податкових пільг, тобто про скасування не всіх з них, а лише частини, а саме неефективних. Наскільки великою буде ця частина, прогнозувати важко: потужне промислове лобі у Верховній раді навряд чи буде мовчки дивитися, як проштовхують цю ініціативу.
Іншими словами, якщо влада вирішить знижувати ЄСВ, не продумавши добре його вплив на бюджет, це може створити великі проблеми з виконанням соціальних зобов’язань уряду. Сергій Арбузов або прийме нововведення, незважаючи на очевидні ризики, або все ж займеться пошуком нових компенсаторів.
Катерина Сиченко, Дарина Марчак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
