740
У 2012 році держава заборгувала бізнесу 360 млрд гривень - ЗМІ
Компанія УГМК почала відмовлятися від участі деяких тендерах на поставку металопродукції держкомпаніям. Чому? Держзамовники просять відстрочки платежу за поставки на 60-90 днів, аргументуючи це фінансовими проблемами. Для УГМК піти на такі умови – значить погодитися на недозволене відволікання обігових коштів, говорить фінансовий директор компанії Віктор Соколов. Особливо якщо врахувати: завжди є ризик, що держзамовник не зможе заплатити взагалі.
Ця проблема набуває масового характеру. Причому якщо металурги відмовляються від участі в державних закупівлях, побоюючись появи боргів, то багато компаній зіткнулися з проблемою, уже взявши на себе зобов’язання – з ними просто не розрахувалися.
У 2011 році центральна і місцева влада, бюджетні організації і держкомпанії уклали контракти на закупівлю товарів і послуг на 483 млрд гривень. А в 2012-му – вже на 622 млрд гривень (у рамках тендерів і без них), повідомляє Державний комітет статистики. Але з «законтрактованої» минулого року суми сплачено лише 263,1 млрд гривень, тобто всього 42%.
Проблемі – не перший рік. У 2011 році статистика проплат також була невелика – 47%. Але тоді до середини січня борги перед учасниками, в основному, погасили. Тепер же середина лютого, а погашення досі немає, стверджує Владислав Зубар, докторант Національної академії державного управління при президентові України, який консультує компанії з питання їх участі в тендерах. Середній термін заборгованості за договорами, зазначає він, значно зріс – за деякими підприємствами контракти не проплачені ще з липня 2012-го.
Чим це все погано?
По-перше, борги за держзакупівлями попередніх періодів перейдуть в 2013-й: 360 млрд гривень – з 2012 року, 74 млрд. гривень – з 2011-го (за боргами 2011 року було виплачено 182 млрд гривень в 2012-му). Але стан державних та місцевих фінансів і без того плачевний.
А по-друге, така затримка просто вимиває у бізнесу оборотні кошти. Особливо якщо для виконання замовлення компанія бере кредит у банку. «Нерідко буває, що держава затримує сплату коштів на півроку, і за цей час вартість кредиту попросту з’їдає для учасників рентабельність від участі в проекті», – пояснює Зубар. При тому, що сама держава водночас вимагає від компаній сплати податків, зарплати і так далі.
Великі підприємства в змозі вирішити цю проблему за рахунок ефекту масштабу і т.д. «Для нас ця проблема – не найгостріша на даний момент», – підкреслює керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Ярина Ключковська. Для малого та середнього бізнесу все набагато болючіше.
Щоб отримати законно зароблені, останнім часом багато постачальників звертаються до суду, констатує президент товарної біржі «Універсальна міжрегіональна» (УМРБ) Геннадій Островерх, яка також надає консультаційні послуги бізнесу. Приміром, ще з січня 2011 року запорізьке НВО «Перетворювач-комплекс» веде тяжбу з держзамовником – запорізьким заводом «Перетворювач» – за не виплачені 270 тис. гривень. У підсумку, резюмує Островерх, як і УГМК, останнім часом багато компаній стали просто відмовлятися від участі в тендерах.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Українська енергетика зміниться назавжди: ключові трансформації
Україна переходить на європейські стандарти: що зміниться для водїів
У КМДА пояснили, чому у киян тимчасово зникає гаряча вода
Що робити, якщо втрачено свідоцтво про право власності, видане до 1 січня 2013 року
«Київстар» продає частину акцій компанії на біржі
Скільки коштує година роботи — порівняння України та Європи
