Калетник прорубує митне вікно в Європу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Калетник прорубує митне вікно в Європу

2054
Такий крок може підтримати вітчизняних експортерів, а значить - сприяти зміцненню платіжного балансу і рівноваги на валютному ринку. Але чи стане це можливим, залежить не тільки від Євросоюзу, але й від українського Мінфіну, який поки крутить носом.
За даними "i", Держмитслужба направила в Міністерство фінансів для затвердження проект наказу "Про митні формальності для надання статусу уповноваженого економічного оператора (УЕО)". Документ передбачає, зокрема, ухвалення Порядку видачі сертифіката УЕО, а також Порядку і критеріїв оцінки відомостей, заявлених підприємством для отримання відповідного статусу. "Всі документи за своїм змістом і формою відповідають вимогам Митного кодексу ЄС, положенням про виконання вимог Митного кодексу ЄС та методичним рекомендаціям Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу", - підкреслив "і" співрозмовник в ДМСУ.
У новому Митному кодексі весь другий розділ присвячений уповноваженим економічним операторам - суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), які зможуть претендувати на преференції при митному оформленні товарів. Серед таких послаблень передбачено, зокрема, зменшення обсягу відомостей, які необхідно надавати митниці до прибуття на митну територію України (вибуття за межі України) товарів, транспортних засобів комерційного призначення; здійснення митного контролю в першочерговому порядку; звільнення від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту товарів (крім підакцизних) тощо.
Для отримання статусу УЕО підприємці повинні вести зовнішньоекономічну діяльність протягом не менше трьох років; не мати непогашених зобов'язань перед митницею; користуватися системою обліку товарів, яка дозволяє порівнювати документи та відомості, що надаються митним органам при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з документами та відомостями про господарську діяльність тощо.
Запуск процесу надання суб'єктам ЗЕД статусу УЕО поки стримує відсутність підзаконної нормативної бази. Зараз активно ведуться дискусії між Мінфіном та ДМСУ щодо того, наскільки багато інформації повинні розкривати підприємства про свою діяльність. Відомство Колобова схиляється до того, щоб необхідні анкети-опитувальники не були занадто складними. Однак підопічні Калетника наполягають на детальному розкритті інформації суб'єктами ЗЕД, що дозволить їм претендувати на отримання преференцій не тільки в Україні, але і, наприклад, в Європі.
"Ми вийшли на анкети, які на 99% містять аналогічні питання для кандидатів для отримання такого статусу в ЄС. Ми свідомо пішли на те, щоб не робити локальний, винятково український продукт", - зазначав директор департаменту митного контролю та оформлення Держмитслужби Сергій Сьомка. За його словами, дане питання буде підніматися в жовтні на саміті "Східного партнерства", який пройде в Києві за участю керівників митних служб ЄС та країн-сусідів.
Угода про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі як частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка була парафована навесні поточного року, передбачає серед іншого приведення митного законодавства України у відповідність до митного законодавства ЄС. Якщо Київ дійсно розраховує на підписання Угоди про асоціацію з ЄС, забезпечення функціонування УЕО за європейськими лекалами - це необхідність.
За оцінками експертів, на отримання статусу УЕО будуть здебільшого претендувати транснаціональні корпорації, які працюють в Україні, а також вітчизняні підприємства зі значним обсягом експортно-імпортних операцій. І таких буде лише кілька сотень підприємств (в Європі їх теж відносно небагато - близько 10 тис.).
"Для багатьох підприємств отримання преференцій у рамках, які надає новий Митний кодекс, є достатнім", - зазначає співголова митного комітету Європейської бізнес-асоціації Денис Щендрик. "Навряд чи статус УЕO стане в нагоді малому і середньому бізнесу", - погоджується менеджер з митних питань відділу податкових та юридичних послуг PwC Україна Роберт Зелді.
Як мінімум частина бізнесу не проти масштабного розкриття інформації про себе заради можливості отримання преференцій у роботі на європейських ринках. "У принципі будь-яке підприємство для держорганів знаходиться як на долоні, адже всю інформацію можна знайти в податковій, фінансовій, статистичній звітності та інших джерелах інформації", - говорить співголова комітету з питань митної політики Американської торговельної палати в Україні Ігор Даньков.
Однак все-таки не всі підприємства готові до інформаційної відкритості при взаємодії з держорганами "Враховуючи високі вимоги, для основної маси підприємств статус уповноваженого економічного оператора - недосяжна мета", - зазначає керівник групи митних процедур та міжнародної торгівлі KPMG в Україні Віталій Науменко.
За словами провідного експерта податково-юридичної практики "Ернст енд Янг" в Україні Едуарда Злиденного, виходячи з вимог держорганів, складнощі з отримання УЕО можуть виникнути, зокрема, у підприємств, що використовують у своїй діяльності давальницькі операції (компанії легкої промисловості, суднобудівні заводи та ін.)
"Проте основним побоюванням є потенційна можливість створення "кишенькових компаній", які можуть отримати конкурентні переваги без будь-яких на те підстав. Уряд має подбати, щоб статус УЕО отримали дійсно гідні компанії", - підкреслює Злиденний.
Створення більш комфортних умов, зокрема, для провідних експортерів може підтримати торговий баланс України, який на сьогодні є головним ризиком для рівноваги платіжного балансу. За даними Нацбанку, за січень-липень дефіцит поточного рахунку склав $6,68 млрд. у порівнянні з $3,85 млрд. за аналогічний період минулого року.
Василь Пасочник
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас