1025
Більше 85% працездатних українців слідкують за фінансовими новинами
Більше 85% працездатного населення України з різною періодичністю стежать за подіями фінансового ринку. Такі результати дослідження, проведеного Центром "Всеукраїнський соціологічний союз".
Опитування було проведено на всій території держави в період з 11 по 22 серпня 2012 року, у ньому брало участь 2460 людей у віці від 18 до 65 років (похибка вибірки становить +/- 2,3%).
"Більша частина респондентів дізнаються фінансову інформацію з засобів масової інформації - телевізійних новин (43,2%), газет і журналів (27,5%), Інтернет-джерел (18,4%), а також спеціалізованих видань (3,6%). Крім цього українцям допомагають особисті спостереження (25,3%) та інформація від друзів і знайомих (17,8%)", - коментує результати дослідження директор Центру Сергій Кузьменко. Він акцентує увагу на тому, що лише 14,5% опитаних зізналися, що не цікавляться новинами фінансового ринку. Ще близько 9% респондентів не змогли відповісти.
Примітно, що українці стежать за повідомленнями офіційних структур і відомств. Більше того, вони ухвалюють рішення щодо власних фінансів під впливом інформації та заяв від офіційних структур. Найвищий рівень уваги до думок представників Національного банку і Президента України (відповідно, 27,4% і 24,8%). Слідом ідуть заяви членів Кабінету міністрів, а також чиновників Мінфіну (відповідно, 21,1% і 15,3%). Що ж стосується інших держорганів, то жодна структура не набрала більше 10% голосів респондентів, що відповіли на запитання "Заяви представників яких органів влади (міністерств/відомств/держструктур) впливають на ухвалення Вами рішень у фінансовій сфері?".
"Показово, що висновки респонденти вважають за краще робити самостійно. Про це свідчить досить низький рівень довіри населення до відомих (т.зв. "медійних") фінансових експертів. Більше половини всіх опитаних громадян на відповідне запитання відповіли "скоріше не довіряю" та "абсолютно не довіряю"", - підкреслює Сергій Кузьменко. Серед причин такого ставлення до експертів - впевненість населення в їх заангажованості (служінні інтересам політиків і великого бізнесу). Крім того, у більшості респондентів викликає сумнів компетентність такого роду фахівців. Багато опитаних громадян звертали увагу на низький рівень реалізованості озвучуваних прогнозів (особливо щодо різкої девальвації національної валюти, яку експерти обіцяють протягом кількох останніх років).
Більшість респондентів, відповідаючи на відкрите запитання (без варіантів відповіді), не змогли згадати багато відомих прізвищ. Майже 40% опитаних взагалі не дали відповіді, приблизно стільки ж респондентів називали імена, не відомі широкому загалу. Серед медійних фінансових аналітиків найчастіше згадувалися:
- Ерік Найман, доктор економічних наук, автор декількох книг з управління ризиками, аналізу та управління інвестиціями (8,7%);
- Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру (6,1%);
- Віктор Пинзеник, чиновник, колишній міністр фінансів України (5,9%);
Решта фінансових аналітиків не набрали і 5%. Серед них - фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран (4,3%), головний аналітик аналітичного департаменту Фінансово-аналітичної групи "Про-консалтинг" Олександр Ткачов (3,1%), президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко (2,7%), президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров (2,5%), заслужений економіст України Віктор Суслов (2,4%), видавець наукового журналу "Економічний часопис-ХХІ" Олег Соскін (1,6%), екс-міністр економіки Сергій Терьохін (1,2%), голова ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін (0,7%).
Навіть відповідаючи на закрите питання, респонденти продемонстрували досить низький рівень знань про відомих вітчизняних експертів фінансового сектора. Не рахуючи Еріка Наймана (14,7%), Олександра Охріменка (12,4%) Віктора Пинзеника (10,2), чиї результати на тлі загальних виявилися досить високими, жоден експерт не був згаданий кількістю респондентів, що перевищує 10% від загального числа опитаних. Особливо звертає на себе увагу той факт, що перші особи Асоціації українських банків були названі рекордно низькою кількістю опитаних громадян. Так, Олександр Сугоняко (голова організації) відомий тільки 3,7% респондентів, а Станіслав Аржевітін (голова ради організації) - тільки 1,5% респондентів.
Учасникам опитування, які повідомили про те, що їм відомі конкретні фінансові експерти, задавалися додаткові питання, які виявили низький рівень довіри не тільки до експертів взагалі, але і до конкретних персоналій. Так, показник "недовіри" на рівні до 65% отримали експерти Олександр Охріменко, Олександр Ткачов, Віталій Шапран, Юрій Прозоров, Віктор Пинзеник. Говорячи про Еріка Наймана, респонденти відповідали "скоріше не довіряю" та "абсолютно не довіряю" в 70% випадків. Показник "недовіри" більше 80% отримав Віктор Суслов. Що ж стосується Олега Соскіна, Станіслава Аржевітіна, Сергія Терьохіна та Олександра Сугоняко, то дев'ять з десяти респондентів, знайомих з їх діяльністю, не довіряють цим експертам.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
