2675
Кому буде вигідний закон про пільги для ІТ-компаній
Багатостраждальні законопроекти №9744 від 23.01.2012 ("Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції") та №8267 від 18.03.2011 (Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції) уже давно на слуху в IT компаній. Перший закон, через півроку після його подачі в Парламент, зміг нарешті пробитися "через терни" і був підписаний Президентом 31 липня 2012 року. Що принесе він IT індустрії в Україні?
Вадим Шестаков, старший юрист адвокатської фірми "Паритет" про те, кому насправді буде вигідний закон про пільги для IT-компаній.
Які пільги?
Комплекс пільг, який надавався б IT компаніям за умови, що зазначені закони були б схвалені в їх "первозданному" вигляді, досить вражаючий. З 2013 по 2023 роки суб'єкти індустрії програмної продукції застосовували б такі умови оподаткування:
• звільнення від податку на додану вартість реалізації товарів, здійснення робіт та надання послуг у сфері індустрії програмної продукції (практично всі основні види діяльності IT-компаній);
• податок на доходи фізичних осіб - від 5% замість 15%/17%;
• податок на прибуток - 5% замість 19% в 2013 р. і 16% з 2014 р.;
• з 2013 по 2017 роки законом №8267 також передбачено пільги зі сплати єдиного соціального внеску, як для роботодавців, так і для співробітників IT-компаній. Розмір соціального внеску обмежений на рівні відповідно 36,76% і 3,6% від двох розмірів мінімальної заробітної плати на кожного працівника.
З моменту подання зазначених законів у ВР, вони не були однозначно сприйняті усіма "слугами народу", в результаті чого зазнали низки коригувань та видозмін. Більше того, обидва закони були ветовані Президентом у червні цього року. Пропозиції Президента були схвалені Верховною Радою, і 31 липня Президент України все-таки поставив підпис під Законом №9744. Зазначений закон вступає в силу 3 серпня 2012 року, а передбаченими ним пільгами можна буде користуватися, починаючи з 2013 року.
Всупереч очікуванням IT індустрії, підписаний закон істотно відрізняється від "оригінального" законопроекту. Основною відмінністю є те, що підписаний Президентом закон не містить пільги щодо зниження податку на доходи фізичних осіб. Ефект такої зміни досить очевидний. По-перше, пільга за ПДФО теоретично могла б бути цікава дрібним IT компаніям, що мають у своєму штаті певну кількість співробітників. Крім того, 5% податкова ставка могла б стимулювати великі компанії, що працюють, в основному з фізичними особами-СПД, оформлювати їх у штат як співробітників (хоча чи захотіли б такі компанії відмовлятися від роками напрацьованих схем і брати на себе додатковий, нехай і невеликий податковий тягар - питання спірне). Одначе тепер цей додатковий стимул примикати до рядів "пільговиків" відсутній.
Крім того, ще одним нововведенням підписаного закону є виключення необхідності отримання висновку Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України для визнання суб'єктом індустрії програмної продукції, що значно спрощує процедуру зазначеного визнання і є, загалом, позитивною зміною.
Доля другого законопроекту, №8267 поки не ясна, оскільки його розгляд відкладено до вересня. Проте вже зараз відомо, що Президент в пропозиціях до тексту законопроекту пропонує повністю виключити норми, які передбачають пільги зі сплати єдиного соціального внеску, мотивуючи це тим, що така пільга спричинить за собою значне зниження надходжень до Пенсійного фонду, і, як наслідок, обмеження конституційних прав громадян. Відповідно, розраховувати на цю пільгу в майбутньому навряд чи розумно.
Хто зможе скористатися пільгами?
Безумовно, вказані законопроекти можуть мати позитивний вплив на розвиток IT індустрії в країні, проте необхідно враховувати, що далеко не всі суб'єкти господарювання в цій сфері зможуть скористатися привілеями. По-перше, закони встановлюють непряме обмеження, згідно з яким суб'єктами індустрії програмної продукції можуть бути лише юридичні особи, що автоматично виключає зі списку "пільговиків" фізичних осіб-підприємців. Це незвичайне непряме обмеження можна виявити при уважному прочитанні тексту закону. Так, пункт 1.6., в якому описується порядок подання заяви для визнання суб'єктом індустрії програмної продукції, прямо передбачає, що реєстраційна заява подається до Податкової керівником або представником юридичної особи - платника податків.
Звичайно, СПДшники, які не мають найманих працівників і працюють на єдиному податку, і так не особливо обтяжені податковими зобов'язаннями, одначе ті з них, які працюють на загальній системі, очевидно, не будуть раді такому стану справ.
Крім того, пільги будуть поширюватися лише на юросіб, які є "суб'єктами індустрії програмної продукції", які повинні пройти певну процедуру визнання такими.
Нагадаємо, що згідно з законом, суб'єктом індустрії програмної продукції може бути підприємство, яке протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупності одночасно відповідало наступним критеріям:
• доходи суб'єкта від реалізації товарів, здійснення робіт та надання послуг у сфері індустрії програмної продукції (перелік видів діяльності закріплений в законі) становить не менше 70% від загального доходу;
• початкова вартість основних засобів та/або нематеріальних активів підприємства перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (зараз - 1134 грн.);
• у суб'єкта немає податкового боргу;
• щодо суб'єкта судом не ухвалено постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Для отримання свідоцтва про статус суб'єкта індустрії програмної продукції підприємство подає до Податкової реєстраційну заяву з документами, що засвідчують його фінансову звітність. Рішення про надання статусу суб'єкта індустрії програмної продукції або відмову в наданні такого статусу ухвалюється протягом 15 днів.
Податковій надано право проводити позапланову документальну перевірку для верифікації відомостей, наданих заявником. Ця норма може запросто "відлякати" багато компаній і вони навіть не стануть намагатися потрапити під пільговий режим, продовжуючи використовувати звичні "сірі" схеми роботи.
Кому пільги будуть потрібні?
Безсумнівно, 5% ставка податку на прибуток буде дуже цікава великим компаніям-платникам цього податку.
Теоретично, дрібні компанії, якщо вони є юрособами, також зможуть користуватися пільгами. Але для багатьох з них гра може просто не бути вартою свічок. Посудіть самі. Більшість дрібних компаній вже встигли перейти на спрощену систему оподаткування і сплачують 5% з доходу. Відповідно, чи захочуть такі компанії переходити на загальну систему заради 5% податку на прибуток - питання спірне. Крім того, звільнення IT послуг від ПДВ на 10 років теж їх не особливо приваблює, оскільки вони не є платниками цього податку. Єдине, що могло б бути привабливим для таких компаній, це 5% ПДФО (і то, тільки в тому випадку, якщо вони мають певну кількість співробітників з великими офіційними зарплатами), проте ця пільга була виключена відповідно до пропозицій президента. Відповідно, проходити поки незрозумілу процедуру визнання компанії суб'єктом індустрії програмної продукції та "підставляти" себе під позапланові податкові перевірки заради сумнівних пільг така компанія навряд чи захоче.
В результаті, маємо наступну ситуацію: ФОПи пільгами користуватися не зможуть за визначенням, а дрібним компаніям на єдиному податку, швидше за все, вони будуть не потрібні. Таким чином, закони реально будуть цікаві тільки IT-гігантам, які, власне, і лобіювали їх ухвалення. Проте, в будь-якому випадку, час покаже.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
