4307
Підсумки Євро-2012: політика
Футбольне свято Чемпіонату Європи 2012 року, на яке з нетерпінням і острахом Україна чекала чотири роки, завершилось. Офіційну крапку було поставлено 1 липня матчем Іспанія-Італія, де перша здобула гучну перемогу з рахунком 4:0.
Коментувати майстерність команд, їх помилки - лишимо це футбольним аналітикам і справжнім фанатам цього виду спорту. Finance.ua пропонує вам серію матеріалів про те, як політично, економічно та соціально Україна готувалась до ЧЄ-2012, як все відбулось на ділі, та які наслідки чекають на нашу державу найближчим часом. Цей матеріал - про політику.
Обіцяли бойкот - буде бойкот!
За кілька місяців до початку Євро-2012 в Україні та Польщі низка європейських політиків заявила, що не будуть відвідувати матчі ЧЄ в Україні з тієї причини, що в нашій державі немає справедливого суду, засуджена Юлія Тимошенко - політв’язень, з якої знущаються як захочуть. Фактично прозвучав ультиматум: вирішити проблему з арештом Тимошенко або європейські політики до України не доїдуть.
Вочевидь, комусь з українських можновладців подумалось "Ой, налякали. Приїдете, нікуди не дінетеся". Але згодом не знала куди себе подіти саме українська сторона: самміт країн Центральної Європи, запланований на 11-12 травня, довелося скасувати через те, що приїхати на нього дали згоду тільки кілька президентів. Тоді ж було завданого ще одного удару - глава берлінського МІДу Гідо Вестервелле заявив, що ратифікація угоди про асоціацію ЄС з Україною, призупинена, "доки процес відновлення принципів правової держави не піде в потрібному напрямку".
Наразі ж маємо ситуацію, коли відомі прихильники бойкоту України дотрималися свого слова, як, наприклад, президент Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу. Не приїхала до України і канцлер ФРН Ангела Меркель, яка планувала відвідати фінальний матч Євро-2012 в Україні тільки в тому випадку, якщо німецька збірна вийде у фінал. Оскільки Німеччина все ж таки програла Італії з рахунком 1:2, пропустивши її у фінал, дива не сталось і пані Меркель не потішила нашого президента своєю присутністю на "Олімпійському". Хочеться пожартувати, що він, певно, пригостив би її цукеркою, якби трапилась нагода.
Не привабив фінал й інших категоричних глав держав. Натомість, "фінальна таблиця" президентів, які потішили Віктора Януковича своєю присутністю, виглядала наступним чином: президент Італії Джорджо Наполітано, прем’єр-міністри Італії та Іспанії Маріо Монті та Маріано Рахой, наслідний принц Іспанії Феліпе Хуан Пабло Альфонсо з принцесою Летіцією, президенти Таджикістану Емомалі Рахмон, Арменії Серж Саргсян, Грузії Михайло Саакашвілі, Польщі Броніслав Коморовський та Білорусії Олександр Лукашенко.
Без образ тим президентам, які зазначені вище: це далеко не ті люди, про яких можна було б сказати: "От, фінал у Києві відвідав президент Х". Певного дьогтю додає і присутність Лукашенка, якого, як відомо, в Європі не люблять і, певно, не полюблять і не зрозуміють ніколи. Не допомогло Мінську і те, що наприкінці минулого тижня був несподівано звільнений з-під охорони кореспондент польської Gazeta Wyborcza, який був звинувачений в наклепі на білоруського лідера.
На думку директора агентства моделювання ситуацій, політолога Віталія Бали, говорити про те, що приїзд згаданих вище президентів був використаний для покращення стосунків з цими країнами, не доводиться.
"Я не чув, щоб ці президенти зустрічались з Януковичем. Але вони хочуть бачити Тимошенко. Якщо бути об’єктивним, для України Євро-2012 виявилось тим, що сам процес проведення був на хорошому рівні, провалу не відбулось. Але якщо говорити про політичний аспект, то тут я б не говорив про якісь плюси. Добре, що суттєвих мінусів не було. Але говорити про те, що за певних умов ми могли б використати цей чемпіонат для вирішення достатньо серйозних політичних питань на міжнародній арені - цього, на жаль, не сталося", - відзначив він.
Який результат?
На думку Бали, чинна українська влада сама поставила себе у невигідне становище.
"Коли мене питають про ситуацію з Тимошенко я кажу: почавши першу серію "полювання на відьом" потрібно розуміти, що буде і друга серія. Рано чи пізно ситуація зміниться: ті, хто при владі йдуть в опозицію, і навпаки. Тому не варто було цього робити. В політичній боротьбі не треба переходити певну межу, бо це буде мати негативні наслідки. В першу чергу, для української влади. Якщо українська влада не буде робити реальні кроки в контексті знаходження порозуміння в тому, про що говорять європейські керівники, тоді будуть чергові погіршення. Без конкретних дій нічого в цьому сенсі не вийде, тим паче є достатньо представників у Європі, які не мають бажання, щоб Україна була в Європейському союзі. В цьому сенсі ми граємо їм на руку, та й не тільки їм, а й нашим сусідам. Потрібно розуміти, що державні інтереси повинні перевищувати якісь особистісні, корпоративні, потрібно бути жорстким раціоналістом, прагматиком, коли вирішуєш питання держави. І емоції, якими б вони не були, мають відійти на задній план", - наголосив політолог.
З політологом погоджується і заступник Голови правління Комітету громадського контролю ЧЄ-12 Тетяна Тимошенко.
"Всі дії європейських політиків першого рівня свідчать про системні процеси, які відбуваються на світовій політичній арені. Вони не приїхали до нас не через те, що відчували небезпеку чи будь-що подібне. Вони давали такими діями сигнал Україні про те, що Україна рухається не в той бік, і що Україна, навіть якщо намагається прикрити гарними вчинками, підготовкою до таких подій, в цілому не на тому шляху розвитку суспільства, на якому мала б бути".
Тимошенко наголосила також на основній політичній проблемі в процесі підготовки до Євро-2012 - відсутності відповідальності політиків за дії своїх попередників.
"В Україні досі не існує політичної відповідальності за гріхи попередньої влади. Тобто, ніхто з прийдешніх команд не бере на себе відповідальності за дії попередньої влади. Процес було ускладнено тим, що кожна команда розпочинала цей шлях спочатку. Звичайно, це утворило перепони з точки зору фінансування заходів, розбудови моделі підготовки. Політично не виграла жодна з команд. Те, що зараз відбувається, чинна влада отримує ці дивіденди - ситуативний результат. В середньостроковій і довгостроковій перспективі це не буде вартувати нічого з точки зору політичних дивідендів", - зазначила Тимошенко.
Наступний матеріал зі своєрідним підбиттям підсумків проведення Євро-2012 в Україні - з економічним нахилом: що Україна зробила для проведення ЧЄ, скільки витратила і чи матиме це все користь у майбутньому. Слідкуйте за Finance.ua.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
