1370
Вдаримо будівництвом по кризі
— Казна та Політика
Надії на Євро-2012 як стимул для інвестицій виправдалися лише частково. Але для України це був перший подібний досвід, і надалі вона може навчитися на помилках. Допомогти країні з виходом з економічної кризи можуть масштабні інфраструктурні проекти і заявка на проведення зимової Олімпіади-2022.
Євро-2012, яке колись здавалося далеким перспективним проектом, стартує через два тижні. Національне агентство з підготовки до Євро-2012 оцінює загальну вартість робіт з проведення турніру тільки за 2008-11 роки. в більш ніж 5,23 млрд дол. А за результатами цього року видатки держбюджету на чемпіонат складуть близько 950 млн дол.
Як відомо, першість стала серйозним стимулом для розвитку спортивної і транспортної інфраструктури України. Так, будівництво/реконструкція тільки двох стадіонів - у Києві та Львові - коштувало близько 750 млн дол. Решта коштів витрачено на інфраструктурні об'єкти (оновлення аеропортів, автодоріг, залізничних вокзалів, а також будівництво та переобладнання готелів). Так, одних тільки автотрас в 2011 році побудовано та оновлено близько 1500 км, в плані на цей рік - 2000 км.
Все це, в свою чергу, підтримав внутрішній попит на металопрокат і будматеріали, хоч і не в такому значному обсязі, як очікувалося. Але підготовча фаза завершується, ось-ось почнуться матчі, і деякі експерти нарікають, що унікальний стимул для розвитку країни вичерпався. Але прем'єр-міністр Микола Азаров заперечує: великі інфраструктурні проекти, розпочаті "під Євро", продовжаться і після його завершення. Це стосується, наприклад, комбінованого Подільсько-Воскресенського мостового переходу в Києві, нових мостів у Запоріжжі, реконструкції залізниць та ін.
Інвестиції в інфраструктуру - відомий антикризовий прийом. Як нагадує політолог та економіст Віталій Кулик, саме масштабні вкладення у розвиток національної інфраструктури стали найважливішим фактором виходу США з Великої депресії в 1930 роках.
Інфраструктура проти кризи
Аналітики впевнені, що при грамотному підході подібного ж ефекту можна досягти і в нашій країні. За словами виконавчого директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксани Кузяків, при підготовці до Євро-2012 головним інвестором виявилася держава. І в Європі зараз (і в США в період Великої депресії) вона виступає основним ініціатором та організатором проектів загальнонаціонального масштабу. А саме такі великі проекти здатні відчутно підтримати економіку і вивести її з кризи.
Які це можуть бути проекти в Україні? По-перше, будівництво та реконструкція автодоріг і пов'язана з ними тема мостів. Ми вже згадали 2 великі вітчизняні "мостові" інвестпроекти, реалізація яких триває вже багато років. Крім того, це може бути давній проект великого моста між Кримом і Кубанню довжиною більше 10 км і вартістю не менше 600 млн дол. Зрозуміло, що одна тільки підготовка до подібного великого будівництва займе не один рік і вимагатиме мільйонних інвестицій, але такий великий об'єкт помітно посилить завантаження підприємств-підрядників в масштабі не тільки Криму, але і всього півдня країни.
Ще один перспективний мосто-автодорожній проект - замикання малої окружної дороги навколо Києва, що передбачає добудову південної ділянки з новим мостом через Дніпро. Глава Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами Владислав Каськів зазначає, що цей об'єкт входить до складу одного з інвестиційних Національних проектів. До речі, дана траса повинна стати першою українською концесійною автомагістраллю, що створить прецедент подібного бізнесу в країні, залучаючи інвесторів на автодорожній ринок.
Також очікується продовження реконструкції залізниць (в т.ч. з розвитком швидкісного сполучення, поділом вантажного і пасажирського руху згідно з глобальними стандартами), аеропортів, водного транспорту. В цілому, як недавно підтвердив віце-прем'єр, міністр інфраструктури Борис Колесников в коментарі Мінпром, за національною Транспортною стратегією до 2020 року в розвиток інфраструктури має бути залучено понад 100 млрд дол. в сучасних цінах, в тому числі і від приватних компаній.
За підрахунками, на автодороги потрібно 55 млрд дол., на залізниці - 17 млрд дол., на авіапром - 15 млрд дол., на морський і річковий транспорт - 13 млрд дол. Причому під дану довгострокову програму, як і раніше, очікується фінансування Євросоюзу, а натомість Україна повинна досягти певних показників у транспортній сфері: підвищити безпеку на транспорті, провести інституційні реформи, поліпшити рух транспортних потоків тощо. "У країні до 2021 року реально можна створити кращу в Східній Європі транспортну інфраструктуру", - вважає Б.Колесников.
М.Азаров узагальнює: розвинена інфраструктура будь-якої країни є "магнітом" для інвестицій. "Якщо ми хочемо реального зростання капіталовкладень у вітчизняні ринки, наші автотраси, залізниці, вокзали, аеропорти повинні отримати європейський вигляд і бути повністю європейської якості", - зазначає прем'єр.
Однак при цьому, підкреслює В.Кулик, потрібен той самий грамотний підхід. Коли, наприклад, держава не просто фінансує інфраструктурні програми, і не просто залучає до них приватних інвесторів - а робить системні заходи з підвищення інвестиційної привабливості країни. А це і дерегуляція економіки, і рух в бік цивілізованого правового поля, включаючи захист прав інвесторів. В.Каськів в цьому зв'язку згадує такі прогресивні ініціативи, як "єдине інвестиційне вікно" і спрощення податкової системи зі зниженням податку на прибуток.
У цьому ж контексті можна розглядати програму будівництва доступного житла, за якою протягом 10 років передбачається щороку будувати по 100 тис. кв. м житлових площ. Правда, поки реалізація програми тільки починається і стикається з такими традиційними труднощами, як недостатнє фінансування, неврегульованість законодавчої бази на житловому ринку. З цього приводу перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради Владислав Лук'янов повідомляє: сьогодні в будівництві інвестування 1 млрд грн. веде до додаткового зростання товарного виробництва в країні на 2 млрд грн. І якщо програма дешевого житла буде повноцінно реалізована, то українська економіка зросте приблизно на 100 млрд грн.
Олімпійські сни
В.Каськів додає: "заміною" Євро-2012 для України може стати і зимова Олімпіада-2022, на яку Київ хоче до 2014 року подати заявку в числі інших претендентів. Глава Держінвестицій згоден, що з урахуванням всієї повноти факторів наша країна навряд чи виграє конкурс. "Але участь у ньому змусить всю країну підтягнутися до західного рівня, як це вже відбувається завдяки футбольному євротурніру. Будуть далі розвиватися інфраструктура, інвестклімат, бізнес-середовище - адже щоб претендувати на Олімпіаду, треба щось продемонструвати світовій спільноті", - акцентує фахівець. І перш за все, звичайно, це повинна бути сучасна спортивна, транспортна та туристична інфраструктура в Карпатах - місці проведення Ігор.
У цьому зв'язку нагадаємо, що кошторис Олімпіади в Сочі вже досяг 1,4 трлн руб. (майже 47 млрд дол.) В основному це великі інфраструктурні проекти, починаючи від олімпійського комплексу і закінчуючи регіональною транспортною мережею. "Притому Росія - величезна країна, і в її масштабі навіть такий стратегічний проект має лише часткове значення. Тоді як для вітчизняної економіки Ігри стали б не меншим позитивом, ніж Євро. І нехай навіть інвестиції потім не окупляться - хіба не ясно, що успішне проведення в країні спортивної події такого рівня дуже позитивно впливає на її образ на міжнародній арені. А це має пряме значення і для інвестклімату, і для бізнес-середовища", - коментує В.Кулик.
За інформацією Держінвестицій, підготовка до Олімпіади при сприятливому розвитку подій займе близько 7 років і коштуватиме 11 млрд грн. "І вже сам факт декларації такої ініціативи приваблює погляди інвесторів до карпатського регіону. Політичне прагнення провести у себе Ігри поки не означає витрат держбюджету, тому що рішення буде прийматися в 2014 році. Але вже зараз, надавши проекту "Олімпійська надія" статус національного, ми отримуємо можливість розвивати індустрію туризму в депресивних західних областях. Інтерес інвесторів до капіталовкладень в зимову інфраструктуру зростає, і наше завдання - показати до 2014 року, на що ми здатні", - говорить Каськів.
На завершення можна сказати, що реалізація великих інфраструктурних проектів оживляє економіку, тим більше в кризу. І якщо держава дозволить собі остаточно відмовитися від зарегульованої економіки і грати (нехай не повністю) за світовими правилами, залучаючи довгострокові зовнішні інвестиції - то українська економіка має шанс через кілька років вийти з кризи такими собі східноєвропейськими США. З транспортною інфраструктурою нового рівня і новою якістю внутрішнього ринку промислової продукції.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
