4620
Зайнята Україна: Хто в роботі найпотрібніший?
У ці дні вся Україна з шашликами і демонстраціями святкувала 1 Травня. Але вже не всі пам'ятають, що це не просто вихідний, і навіть не просто День весни і праці. У світовій традиції це свято, як і раніше, носить назву "День міжнародної солідарності трудящих". В цілому Першотравень відзначається в 142 країнах світу, включаючи, наприклад, такі, як Гаїті, Ірак, Південна Корея і т.п. І, звісно, в Євросоюзі. Дата пов'язана з тим, що 1 травня 1886 р. ліві сили США і Канади влаштували низку мітингів і демонстрацій в боротьбі за свої права.
Тож є привід не тільки перевести дух від повсякденного круговороту, вибратися на природу і т.п., але й розглянути ринок праці України. Що на ньому відбувається сьогодні і чого чекати завтра, - розбирався ForUm.
Зайнятість в динаміці
У Держслужбі зайнятості (ДСЗ) повідомляють, що сьогодні в країні 20,4 млн осіб зайнятого населення, в т.ч. 10,6 млн найманих працівників. Як же розподіляється ринок праці по галузях і сегментах?
Заввідділом економіки праці Інституту демографії та соціальних досліджень (ІДСД) НАНУ Лариса Лісогор розповіла, що в 2011 р. серед зайнятих у віці 15-70 років кожен 5-й (тобто 20%) працював в АПК або в промисловості, кожен 6-й - в торгівлі, 12-й - в освіті.
За словами експерта, найсвіжіші дані по галузях є за 2010 р.: 23,8% зайнятих працювало в торгівлі, 17,1% - в промисловості, 15,4% - в сільському господарстві, 8,3% - в освіті, 6,9% - у транспорті та зв'язку, 6,6% - в охороні здоров'я, 6% - в держуправлінні, 5,7% - в операціях з нерухомістю, 4,7% - в будівництві.
Не важко помітити, що розподіл зайнятості відображає сучасну структуру вітчизняної економіки: постперебудовний обвал призвів до різкого спаду числа працюючих у промисловості, а на перше місце вийшла торгівля. Однак частка промислових робітників все одно залишається високою. Відзначимо і чималий відсоток зайнятих у рієлторській сфері.
Лісогор додає: в останні роки тенденція до зростання частки зайнятих у сфері обслуговування (торгівлі) відновилася. "Це загальносвітова тенденція, що відображає поступальний перехід до постіндустріальних та інноваційних шляхів розвитку економіки, - розповідає фахівець. - Але треба зауважити, що зайнятість в українській торгівлі складно назвати інноваційною, тому що в основному це дрібнооптова торгівля з невисокою доданою вартістю. На відміну, наприклад, від інноваційного машинобудування, де працює набагато менше людей". Залишається значною і зайнятість в АПК. Також поступово збільшується число працюючих у сфері державного управління (з 5,1% в 2008-му до 6% в 2010-му).
Директор Державного центру зайнятості Петро Петрашко підтверджує: в 2011 р. швидше за все росла зайнятість у торгівлі і ремонті - станом на січень-2012 річний приріст досяг 59,5%. Для порівняння, в ніші роботи нерухомістю та бізнес-послуг зростання склало 17%, у фінансовому секторі - 11%, в АПК - 9,9%. Уточнимо, що традиційно високим залишається і попит на ІТ-спеціалістів, цей тренд збережеться і в перспективі.
В низці сфер зайнятість в 2011 р. падала: в транспорті і зв'язку - на 5,4% до 2010 р., в будівництві - на 13,9%, а в галузі охорони здоров'я та соціальної допомоги - аж на 32,4%.
Особлива стаття - зайнятість в "неформальному секторі". Ні для кого не секрет, що цей сектор становить значну частку економіки, і не розглянути його було б неправильно. За інформацією Лісогор (ІДСД), станом на початок ІІ півріччя 2011 р. тут працювало 4,6 млн осіб, або 22,6% зайнятого населення у віці 15-70 років. Так, із сільських жителів в "тіні" зайнято близько 50%, тоді як серед городян відсоток мінімальний через кращу можливість працевлаштування.
Відповідно, сільське господарство займає майже 2/3 (65,3%) в структурі тіньової зайнятості. Інші поширені ніші неформальної діяльності - торгівля, ремонт (авто, побутових виробів, предметів особистого споживання), готелі та ресторани, а також будівництво. В цілому в "тіні" переважно працюють люди у віці 15-24 та 60-70 років.
До речі, про вік. Заступник голови держслужби статистики Наталія Власенко зазначає: в 2011 р. з 20,4 млн зайнятих до працездатного віку (жінки у 15-54 роки, чоловіки в 15-59 років) належали понад 18,5 млн осіб - Це 66,5% всіх без винятку людей цієї вікової групи в країні. Найбільша зайнятість серед чоловіків 30-39 років (82,6% від усіх осіб такого статі і віку) і 25-29 років (81,2%).
А що з безробіттям?
Що до безробіття, то в 2011 р. ДСЗ оцінила її за методологією Міжнародної організації праці (МОП) в 7,9% економічно активного населення. Станом на 1 квітня цього року в центрах зайнятості на обліку перебувало 547,7 тис. осіб, в т.ч. 531 тис. мали статус безробітного. Для порівняння, в 2000 р. це було 11,6%. Найбільше безробіття відзначено серед громадян обох статей у віці 15-24 років.
При цьому на кінець квітня в Україні відкрито близько 55 тис. зареєстрованих вакансій. Петрашко пояснює одночасне існування великої кількості вакансій і незайнятих осіб тим, що закриття вакансій ускладнюється через невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня шукачів вимогам роботодавців. Інші проблеми - транспортна недоступність деяких робочих місць, особливо в сільській місцевості; складність переїзду в інші регіони внаслідок високих цін на житло; низька запропонована зарплата (28% вакансій пропонують мінімальну зарплату, і лише в 5,6% випадків можлива ставка вище середньої по відповідного регіону).
В цілому, станом на 1 березня 2012 р., на 1 вакансію в середньому по Україні претендувало 9 осіб, а середня тривалість пошуку роботи склала 67 днів проти 80 днів роком раніше. Притому з початку року ДСЗ працевлаштувала близько 100 тис. осіб. За словами Петрашка (ДСЗ), для працевлаштування громадян Служба надає дотації роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Така форма роботи, перш за все, використовується для працевлаштування осіб, неконкурентоспроможних на ринку праці - жінок з маленькими дітьми, людей передпенсійного віку, інвалідів, плюс випускників вузів без досвіду роботи. З початку 2012 р. подібним чином влаштовано на роботу понад 5000 осіб
Також для підтримки малого бізнесу служба зайнятості одноразово виплачує безробітним допомогу для організації власного бізнесу. "Це особливо важливо для сільських регіонів, оскільки сприяє розвитку інфраструктури, сфери побутових послуг і, звичайно, агровиробництва", - уточнює Петрашко. З початку року таку допомогу отримали понад 3000 безробітних.
Ведеться й професійне навчання безробітних. Перелік напрямів навчання постійно розширюється і в даний час налічує майже 400 професій та спеціальностей. З початку року ДСЗ залучила до профнавчання понад 100 тис. безробітних, навчальні центри діють в 10 регіонах.
Нарешті, Служба надає тимчасове працевлаштування - як безробітним, так і зайнятим. Однією з дієвих форм матеріальної підтримки безробітних з перспективою закріплення на робочому місці Петрашко називає оплачувані громадські роботи.
Чого чекати в майбутньому
Якщо говорити про галузеву структуру вакансій, то найбільше їх зараз в переробних галузях - близько 13 тис. На другому місці, що цікаво, сфера держуправління (понад 7500), і тільки на третьому - горезвісні торгівля і ремонт (понад 7000). Останнє пов'язано з тим, що в даній сфері велика неформальна зайнятість, і, відповідно, компанії не реєструють вакансії.
Якщо ж брати за типами професій, то найбільше зараз зареєстрований попит на кваліфікованих робітників (близько 13 тис. вакансій), некваліфікований персонал для найпростіших функцій (8500), працівників з експлуатації та складання технологічного обладнання (8000). Зареєстрований попит на співробітників торгівлі і послуг менший (трохи більше 6000 осіб) - Знову-таки, через значну тіньову зайнятість у цій сфері.
Аналітики доповнюють: безробіття в країні може посилитися через повернення частини "гастарбайтерів". Відомо, що зараз за кордоном постійно працюють понад 3 млн українців - в основному в Росії та країнах Середземномор'я. Але продовження кризи і зростання власного внутрішнього безробіття змушують ці країни відмовлятися від іноземної робочої сили. Так, в лютому-2012 Чехія посилила вимоги до кваліфікації іноземних працівників, а в цій країні теж працює багато громадян України. Подібні тенденції є і в Італії, Іспанії, Португалії, і, звичайно, в Греції, яка потерпає від кризи.
Зауважимо, в таких випадках проти посилення активно виступають роботодавці, адже навіть в РФ праця українців набагато дешевша, ніж "місцевих". І все ж, у підсумку на батьківщину може повернутися не менше 200 тис. осіб, що, звичайно ж, позначиться на ринку праці.
Лісогор узагальнює: у найближчі роки зростання зайнятості в торгівлі, бізнес-обслуговуванні та інших секторах послуг збережеться, відображаючи тренди ринку праці в розвинених країнах. Цим же трендом стимулюється попит на медичних працівників зважаючи на загальне старіння населення, хоча на вітчизняному ринку це поки що проявляється слабо. Незважаючи на збереження економічних ризиків, поступово збільшується і зайнятість у наукомістких, інноваційних сферах.
Безробіття ж у нашій країні буде скорочуватися в міру виходу з економічної кризи. А якщо владі вдасться втілити хоча б половину анонсованих програм розвитку інфраструктури, перспективних галузей індустрії, АПК - то через кілька років воно наблизиться до нуля. І повернення наших працівників з-за кордону стане не кризовим ефектом, а нагальною потребою національної економіки.
Зайнятість в Україні за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2011 р. (у середньому за період, у % до загальної чисельності відповідної групи)
Джерело: Державна служба статистики
Андрій Боярунець
За матеріалами: forUm
Поділитися новиною
