2022
Вчені: Думки про смерть допомагають жити
Суспільство зазвичай табуює тему смерті. Вважається (і тому є підтвердження в роботах психологів), що думки про смерть негативно впливають на психіку, сприяють асоціальній і навіть антисоціальній поведінці, і що в звичайному житті "роздуми про вічне" слід тримати в узді.
Однак, як вважають дослідники з Університету Міссурі (США), психологи тут не цілком об'єктивні і потрапляють у відому методологічну пастку, яка описується прислів'ям "шукати там, де світло". Тобто дослідники свідомо чи несвідомо відбирають тільки ті результати, які вказують на шкідливість роздумів про смерть. У статті, опублікованій в Personality and Social Psychology Review, автори підсумовують і аналізують дані, що говорять якраз про протилежне - про те, що такі думки можуть мати благотворний вплив на психіку. Наприклад, описується експеримент, в якому вид кладовища підвищував в людях альтруїзм. Двоє спеціально підібраних акторів розігрували перед випадковим перехожим розмову про важливість взаємодопомоги або ж на якусь іншу, нейтральну тему. Дія відбувалася або поруч із цвинтарем, або далеко від нього (так, щоб його навіть видно не було). У якийсь момент один з акторів кидав свої речі. Психологів цікавило, хто зі свідків розмови кинеться на допомогу. Виявилося, що поруч із цвинтарем допомогу надавали на 40% частіше.
Зрозуміло, людину зовсім не обов'язково охоплюють роздуми про смерть, коли вона просто опиняється поруч зі цвинтарем. Але якраз на цьому вчені й акцентують увагу: траурні символи впливають на нас на несвідомому рівні, і далеко не завжди в негативному сенсі.
Інші експерименти вказують на те, що думки про смерть стимулюють екологічну свідомість: люди починають частіше замислюватися про стан навколишнього середовища і намагаються поводити себе так, щоб заподіяти їй менше шкоди.
Більше того, думки про смерть роблять людей терпимішими; як показали дослідження за участю американських і іранських релігійних фундаменталістів, вони ставали більш миролюбними відносно власних опонентів.
Ну і, нарешті, найдивніше: думки про смерть спонукають вести більш здоровий спосіб життя, відмовлятися від шкідливих звичок і частіше звертатися до лікаря. Але це, втім, легко можна зрозуміти. Одних людей думки про тлінність буття змушують опустити руки, зате інші починають боротися зі смертю до останнього, мучачи лікарів і близьких своєю підозрілістю і фантазіями про нездужання. У зв'язку з цим, зрозуміло, виникає думка: а чи не можна, наприклад, закоренілих курців перевиховувати екскурсіями по цвинтарях? Чи можна боротися з наркозалежністю регулярним прослуховуванням церковної заупокійної служби? І особливо, звичайно, вражає думка про створення такої собі своєрідної психічної зброї, націленої проти різнокаліберних терористів. І чи не будуть ефективнішими збройні дії, якщо замість ракет і бомб на територію ворога скидати надгробні пам'ятники?..
Ну, а якщо серйозно, то самі автори роботи роблять висновок, що образ смерті змушує нас переглянути свою систему цінностей: наскільки важливі цілі, які ми собі поставили, чи треба витрачати на це життя і чи не варто зайнятися чимось більш важливим - наприклад, допомогою ближньому. Іншими словами, не потрібно боятися думок про смерть: вони роблять нас кращими. Але важливо не переборщити: зрештою, депресії від тривалих роздумів такого роду ще ніхто не відміняв.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
