1061
Нафтогаз: Реорганізувати не можна зберегти
— Енергетика
На початку вересня прем'єр-міністр України Микола Азаров повідомив про майбутню реорганізацію НАК "Нафтогаз України". В уряді та парламенті цю новину то підтверджують, то спростовують. "Північниму потоком" вже прокачано технічний газ, а Україна так і не вирішила, яку позицію щодо "Нафтогазу" - а отже, і україно-російських газових контрактів - їй займати.
Організували та не реорганізували
Реорганізація НАК "Нафтогаз" - крок вимушений. Застосувати його уряд вирішив тоді, коли усвідомив - з Росією щодо газових контрактів не домовитися. В РФ категорично не хочуть переглядати ціну на газ для України. З іншого боку, наша держава так і не пішла європейським шляхом, вирішивши не подавати в суд на "Газпром" за завищені ціни на блакитне паливо, хоча деяким компаніям з Німеччини та Італії вже вдалося домогтися для себе в такий спосіб істотних знижок. Влада України вирішила "схитрувати". Якщо "Газпром" не хоче знижувати ціну на газ, чи не краще ліквідувати ту компанію, яка підписувала з росіянами контракт на поставку газу? Нема партнера - нема проблеми, адже газові контракти доведеться переукладати. Така нехитра логіка української влади для російських колег виявилася як мінімум незрозумілою. Президент РФ Дмитро Медведєв - юрист за освітою, - відзначив: "У компанії повинен бути наступник, от він і візьме на себе всі зобов'язання". Але геолог Азаров, очевидно, має хитрий план. " Нафтогаз України" як суб'єкт господарювання припинить своє існування, буде ліквідаційний період, і через деякий час після настання всіх необхідних формальностей будуть діяти на цьому ринку зовсім інші нові компанії", - продовжує запевняти він. І додає, що внаслідок реорганізації всі угоди компанії будуть переглянуті. Як повідомило "Сегодня" джерело в "Нафтогазі", насправді плани української влади ще більш підступні. Так, передбачається роздроблення "Нафтогазу" на більш дрібні структури, одна з яких буде займатися транзитом газу, інша - видобутком та продажем на внутрішньому ринку, а ще одна стане "цапов відбувайлом". Адже саме її оголосять правонаступником "Нафтогазу", і саме щодо неї почнуть процедуру банкрутства. А оскільки у власності у неї не буде ні газотранспортної системи, ні родовищ, то і в кращому випадку росіянам як компенсацію перепадуть офіси компанії. Уже після банкрутства буде створена нова компанія, яка переукладе договір із "Газпромом".
Тим не менше, не всі політсили підтримують такий "витончений" вихід з проблемної ситуації. Наприклад, віце-спікер українського парламенту Микола Томенко нагадав, що в 2007 році Верховна рада законодавчим шляхом заборонила реорганізацію і приватизацію "державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту". "У таких умовах, якщо українська влада піде на анонсований 2 вересня крок, це вимагатиме, як мінімум, відповідного рішення Верховної ради України шляхом внесення змін до закону, - зазначив Томенко і додав: - Якщо влада піде на таке рішення, це буде одним з елементів загрози економічної незалежності України". Мовляв, Росія тільки й чекає такого кроку, незважаючи на всі негативні реакції керівництва РФ і "Газпрому". Томенка легко зрозуміти. Адже у разі реорганізації компанії голова його політсили Юлія Тимошенко позбудеться важливих документів, які можуть допомогти в її захисті. "Ми можемо втратити документ, єдиний. Ми про нього нагадуємо щодня. Це фінансова звітність, яка була проведена аудитом Ernst&Young, на якому ми наполягаємо. Захист намагається залучити висновки аудиту до матеріалів справи", - говорить адвокат Тимошенко Олександр Плахотнюк у дворі Печерського суду .
Втім, досить обережно щодо реорганізації "Нафтогазу" висловлюються й соратники Партії регіонів. Так, голова Верховної ради Володимир Литвин упевнений: реорганізація національної акціонерної компанії не зможе пройти швидко. "Це питання не сьогоднішнього дня", - сказав Литвин 10 вересня. Однак, "якщо уряд подасть документи щодо реорганізації НАК "Нафтогаз", Верховна Рада України розгляне їх і ухвалить зважене розумне рішення", - запевнив він. Рішення, яке буде враховувати співпрацю з ЄС. Ще більш обережну позицію зайняв один з вірних соратників "регіоналів", який пожертвував заради них навіть самостійною політичною кар'єрою. Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко просить своїх колег не псувати відносини з Росією. "Я вважаю, що велика проблема те, що ми псуємо відносини з Росією - другим після Європейського Союзу економічним партнером нашої країни", - сказав він на передачі "Шустер LIVE". І в такому погіршенні, за словами Тігіпка, винні обидві сторони. Судячи з динаміки відносин, далі буде тільки гірше.
Російська печаль
Лише один рік відділяє російсько-українське "перезавантаження" від нового "льодовикового періоду". Починалося все дуже красиво: українці продовжили контракт не перебування Чорноморського флоту на своїй території, президенти двох держав здійснили спільний автопробіг, чулися клятви у вірності старій дружбі. Але минув час, і ось Україна у Росії вимагає повернути маяки в Криму і не пропускає в Керченську протоку російський військовий корабель, а президенти двох держав ледь терплять один одного і на саміті СНД в Душанбе, не знаходять вільного часу для зустрічі, хоча проблем, що вимагають спільного рішення, у країн накопичилося чимало. Причина такого різкого похолодання - "блакитне паливо". З приходом Віктора Януковича у владу газ не перестав бути наріжним каменем зовнішньої політики України і Росії у відношенні один одного. Навчені гірким досвідом Білорусі, стосовно України росіяни вже не застосовували політики "знижки в обмін на братську любов". Дружба - дружбою, а гроші - грошима. Українські олігархи, які підтримали Януковича на президентських виборах, так і не дочекалися обіцяного зниження ціни на газ. А це для української металургії та хімічної промисловості, власники якої міцно утримують позиції в списку найбагатших людей Європи, питання життя і смерті. В результаті і був затіяний і суд над Тимошенко, і реорганізація "Нафтогазу".
Росія вже втомилася нагадувати - й суд над Тимошенко, і реорганізація "Нафтогазу" не врятують Україну від плати за рахунками. "Абсолютно ніяких підстав для перегляду чинних договорів у разі внутрішньої реорганізації НАК "Нафтогаз України" немає і не може бути. Все це дуже добре відомо в Україні", - кажуть у Газпромі і нагадують українській стороні про взяті зобов'язання. Одним з таких є зобов'язання викуповувати 40 мільярдів кубометрів газу щорічно. В іншому випадку, згідно з газовими контрактами, Україну чекає солідний штраф. Наша країна після приходу до влади Януковича газ стабільно "недобирала". Однак і Газпром не наполягав, і до суду звертатися не поспішав. Тепер же російська компанія не буде робити такі поблажки.
Крім того, в дію введено "Північний потік", яким до Німеччини вже прокачано технічний газ. За різними оцінками, Україна тепер втратить до 25 мільярдів кубометрів транзитного газу. В Росії запуск нового газопроводу інтерпретують однозначно - мовляв, з транзитною монополією нашої країни покінчено. В разі чого, європейські споживачі зможуть отримувати газ в обхід України. Втім, українська сторона поки не демонструє занепокоєння. "Сумарно ми сьогодні транзитуємо більше, ніж у минулому році, і з урахуванням збільшення споживання газу в Європі, ми розраховуємо, що у нас якщо і зменшиться обсяг транзиту, то незначно", - говорить профільний міністр Юрій Бойко.
Втім, навіть ускладнення відносин обидві сторони можуть використовувати для своєї користі. "Обом сторонам зараз просто необхідно "пограти м'язами" на "публіку", що складається зі спільноти всередині своїх країн, а також європейських держав. Росія тим самим, очорнивши репутацію України, хоче посилити прихильність євроспоживачів до обхідних газопроводів, будівництво яких затягується, і заодно потішити електорат напередодні виборів. В Україні вибори поки нескоро, але нашому уряду важливо продемонструвати, що Україна, навпаки, є надійним транзитером, який справно платить за своїми рахунками, але має намір чинити опір дискримінуючій ціні за газ", - передає "Лівий берег" слова політолога і соціолога Дениса Подьячева. А значить, до закінчення "газових воєн" ще дуже далеко. І з реорганізацією "Нафтогазу" вони навряд чи припиняться.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
