1110
Мінфін призначає аудиторську перевірку
— Казна та Політика
У розпорядженні Комерсант-Україна опинився законопроект, розроблений, за словами опитаних аудиторів, співробітниками Міністерства фінансів. Документ спрямований на посилення функцій контролю з боку Мінфіну. Зокрема, міністерство може отримати право затверджувати порядок сертифікації аудиторів та ведення реєстру (зараз це належить до повноважень Аудиторської палати), без чого неможливе здійснення професійної діяльності. Крім того, буде створено комітет з контролю якості аудиторських послуг, діяльність якого також буде регламентуватися чиновниками. Представники Мінфіну зможуть контролювати дотримання учасниками ринку стандартів аудиту та вимагати інформацію про "кількість та якість ресурсів, витрачених на проведення аудиту, і отриманому винагороду".
Компанії, які аудіюють, зокрема, публічні акціонерні товариства, банки, страхові компанії, учасників фондового ринку, будуть перевірятися членами комітету не рідше одного разу на п'ять років. Відмова від надання необхідних для перевірки даних або несплата щорічного внеску на утримання комітету (у розмірі мінімальної зарплати) стане приводом для виключення аудиторської компанії з реєстру. Таким чином, законопроект різко звузить повноваження Аудиторської палати. Більшість її членів будуть призначатися міністром фінансів, решта - професійними організаціями та з'їздом аудиторів. Однак якщо термін повноважень представників аудиторів буде обмежений п'ятьма роками, то для призначених урядом терміни не визначені. Нагадаємо, законопроектом Партії регіонів, навпаки, пропонується розширити повноваження Аудиторської палати.
У Мінфіні відмовилися визнати авторство законопроекту. Віце-президент Союзу аудиторів України Михайло Крапивко запевнив, що у своєму розпорядженні має копію електронного листа Мінфіну, що містить текст даного документа, який спрямований на адресу Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів для обговорення. У федерації підтвердили, що члени методологічної ради при Мінфіні (близько 30 осіб) також отримали ці поправки.
Учасники ринку називають пропозиції чиновників "спробою одержавлення сфери". "Законопроект не можна впроваджувати в життя - він передбачає державне регулювання галузі. Весь світ йде від цього як від того, що суперечить директиві ЄС, - обурюється голова правління Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів, генеральний директор аудиторської фірми "Аксьонова та партнери" Олена Макєєва. - Ми повинні орієнтуватися на міжнародні стандарти, а не віддавати право Мінфіну вирішувати, хто буде працювати на ринку, а хто - ні".
Михайло Крапивко вважає, що законопроект спрямований на "боротьбу за управління і переділ аудиту". Якщо цей документ буде схвалений, кількість аудиторів зменшиться (зараз в Україні близько 2 тис. аудиторів - фізичних та юридичних осіб). "Коли галузь скоротиться, вона монополізується, і ціни на послуги зростуть. Глава Аудиторської палати, наприклад, заявляв, що його метою є звести кількість суб'єктів аудиту до 500. Він вважає, що цього вистачить", - говорить Крапивко.
Віце-президент Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів Дмитро Олексієнко впевнений, що тотального держрегулювання в галузі бути не повинно. Але й зараз роботу ринку не назвеш адекватною - більшість повноважень сконцентровано Аудиторською палатою, яка і контролює суб'єктів бізнесу, і виносить дисциплінарні рішення, каже він. "Галузь потрібно реформувати, адже українських аудиторів на допускають на європейський ринок. Нехай палата визначає політику в сфері, а, наприклад, сертифікацією, контролем за якістю повинні займатися професійні організації. У Польщі аудиторів сертифікує палата, але вона є громадською організацією, в Росії намагалися запустити чиновників у галузь, але тепер передали всі повноваження п'яти професійним організаціям", - пояснив Алексєєнко.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
