Як живуть європейські пенсіонери
— Казна та Політика
2741
Англійські пенсіонери по праву вважаються одними з найбагатших користувачів державних пенсійних програм у світі. За статистикою, близько 40% всієї нерухомості в країні належить саме людям похилого віку і від 15 до 20% пенсіонерів мають по два будинки середньою вартістю в 350 тис. доларів. Втім, як свідчить офіційний звіт Державної служби статистики Великобританії, більшість з цих будинків були куплені в середині 80-х, коли нерухомість у с країні коштувала копійки. Зараз, 20 років потому, ціни на ці об'єкти підлетіли в 5-10 разів, тож англійцям, які готуються до пенсії, навряд чи вдасться обзавестися додатковою житлоплощею. Втім, і без неї їм живеться аж ніяк не погано.
Америка. Скромно, але небідно
Мінімальна пенсія, яку можна отримувати в цій країні, становить близько 300 доларів. Таку суму ви отримаєте в тому випадку, якщо взагалі ніде ніколи не працювали і не маєте прав на якісь доплати. За наявності невеликого робочого стажу розмір пенсії зросте приблизно в півтора рази, а найбільш низькокваліфіковані робітники отримують після виходу на відпочинок від 700 доларів і вище. Якщо порівняти це із зарплатами відповідних спеціальностей, пенсія становить 20-35% від колишнього доходу, при цьому ніяких особливих пільг для пенсіонерів у Штатах як правило немає. Втім, і ціни у них нижчі, ніж у нас, і рівень державної уваги, відповідно, набагато вищий. Наприклад, для пенсіонерів існують спеціальні кондомініуми - багатоквартирні будинки, де літні люди можуть жити і платити за житло у складчину, а також користуватися послугами різних соціальних служб.
Фінляндія. В Іспанію як на дачу
За законом цієї країни, максимальний розмір пенсії НЕ може бути обмежений і залежить тільки від вашої зарплати протягом активного економічного життя. Зате мінімум суворо встановлений у розмірі 550 євро на місяць. Втім, середня пенсія по країні тепер становить 1200-1500 євро; на ці гроші люди похилого віку можуть собі дозволити купувати делікатеси, користуватися послугами фітнес-центрів і оздоровчих установ, їздити за кордон і утримувати власне житло. Деяким вдається навіть прикупити будиночки в Іспанії чи Португалії і їздити туди "погрітися", як на дачу.
Німеччина. За воду не платять
Крім мінімальної пенсії в 350 євро, держава гарантує німцям оплату житла (56 кв. м на людину) і комунальних послуг. На залишок коштів середній пенсіонер може дозволити собі утримувати автомобіль, двічі на рік їздити за кордон і оплачувати медстраховку з не найбільшим набором послуг. Для найменш забезпечених існують так звані "пенсійні будинки", з низькою орендною платою, дешевими кафетеріями і цілодобовим чергуванням лікарів.
Ізраїль. Бідність заборонена
Таке відчуття, що в цій країні пенсіонер, навіть якщо захоче, ну ніяк не зможе залишитися жебраком. По-перше, тут є обов'язкова пенсія по старості - близько 340 дол., - яка виплачується незалежно від наявності та розміру трудового стажу. По-друге, якщо ви працювали в Ізраїлі, ви будете отримувати трудову пенсію в залежності від кількості трудових років. По-третє, по досягненні пенсійного віку кожен громадянин отримує одноразову виплату, що дорівнює середньому доходу, помноженому на число років стажу. І, нарешті, якщо трудова пенсія вам не передбачена або вона просто занадто мала (менше прожиткового мінімуму, який становить близько 1000 дол.), держава призначить вам допомогу. Не дивно, що найбідніші ізраїльські пенсіонери можуть собі дозволити принаймні одну поїздку за кордон на рік.
Іспанія. Не країна, так сім'я
Головне багатство іспанських пенсіонерів - це підтримка родичів, навіть найвіддаленіших, якщо близьких немає. Хоча і на розмір пенсій їм скаржитися гріх: на свої 700-900 євро на місяць вони цілком можуть прожити, користуючись пільговим проїздом і низькими цінами на продукти.
Японія
У Японії один з найвищих показників середньої тривалості життя - 82 роки, а пенсійний вік - 62. Тобто в середньому японець живе на пенсії близько 20 років і довше, що робить навантаження на пенсійну систему країни аж ніяк не маленькою. Тому середній розмір пенсій тут є порівняно невеликим (при місцевих цінах прожити на 700 дол. на місяць непросто) - багато японців вважають за краще підробляти і після 60. Щоб зменшити свої витрати на житло, багато хто з них переїжджає за місто, а ті, кого не тримає на батьківщині робота або сім'я, і зовсім виїжджають у сусідні азіатські держави (Філіппіни, Малайзію, Індонезію). Там життя обходиться набагато дешевше.
Антоніна Михайлова
Джерело: АіФ
За матеріалами: АіФ
Поділитися новиною
