1788
Наука вчиться передбачати фінансові кризи
— Казна та Політика
Зазвичай біржовий крах чи фінансова криза вважаються абсолютно непередбачуваними подіями. Проте деякі фахівці впевнені, що це не так. І шукають - кожен по-своєму - способи прогнозування таких подій.
Після чергової фінансової кризи банкіри і біржові маклери зазвичай намагаються запевнити громадськість, що вона сталася абсолютно несподівано. Ніщо, мовляв, не віщувало...
Між тим, така інтерпретація, більше схожа на спробу самовиправдання, все частіше викликає недовіру. Причому не тільки у рядових акціонерів і вкладників, які разом втрачають свої заощадження, але і серед експертів. На думку швейцарського вченого Дідьє Сорнетта, професора Вищої технічної школи в Цюріху, що спеціалізується на оцінці підприємницьких ризиків, фінансові ринки ведуть себе не так вже хаотично і випадково, як прийнято вважати.
Чорні лебеді
Вони підкоряються строгим законам математичної статистики, знаючи які, можна своєчасно передбачати і загрозу краху на біржі, вважає вчений: "Обвали біржових курсів нерідко називають "чорними лебедями", маючи на увазі, що це рідкісні й непередбачувані події. Але насправді такого обвалу майже завжди передує період сильно завищених курсів, свого роду мильна бульбашка. Тому в ситуації, коли стрімке зростання курсів вже почалося, головне питання зводиться до того, як довго воно ще триватиме, скільки часу пройде, перш ніж бульбашка лопне".
Поняття про "чорного лебедя" як про рідкісну і, здавалося б, важкопрогнозовану подію, що має, проте, вельми значні наслідки й заднім числом бачиться цілком закономірним і раціонально зрозумілим, запровадив у своїй однойменній книзі відомий американський вчений ліванського походження, філософ, математик і біржовий трейдер Нассім Ніколас Талеб.
Цей фінансовий гуру, який живе в Нью-Йорку, вважає, що події майбутнього не можна передбачити на основі вивчення подій минулого, і впевнений, що сучасні вчені сильно переоцінюють можливість раціонального тлумачення статистики і недооцінюють фактор випадковості. Правда, він сам себе ж спростовує, оскільки примудрився не тільки передбачити останню фінансову кризу, але і добре на ньому заробити.
Розпізнати бульбашку легко...
Втім, те ж саме відноситься і до потрясінь, пов'язаних з біржовим бумом інтернет-компаній на межі століть. Тодішній глава федеральної резервної системи США, тобто американського Центрального банку, Алан Грінспен (Alan Greenspan) ще у вересні 1996 року назвав курси акцій інтрнет-компаній нісенітно високими.
Після цього індекс біржі NASDAQ, що спеціалізується переважно на високотехнологічних компаніях, просів на 2 відсотки, але незабаром знову почав рости, і цей невтримний ріст тривав ще 3,5 року. А потім раптом в один далеко не прекрасний момент все обвалилося. "Розпізнавати мильні бульбашки на глобальних фінансових ринках ми сьогодні вже навчилися, - говорить професор Сорнетт. - Набагато складніше передбачити момент, коли вони лопнуть. Але я впевнений, що це можливо. Статистичні методи дозволяють прогнозувати періоди нестабільності".
Використовуючи математичний апарат, що веде до теорії хаосу і описує поведінку складних нелінійних динамічних систем, швейцарський учений регулярно аналізує біржові курси та економічні показники на ті чи інші аномалії. У цьому безкрайньому потоці інформації дослідник намагається намацати якісь феномени, що вказують на підвищені ризики.
Так, наприклад, мильна бульбашка на ринках нерухомості США, Іспанії та Великобританії ознаменувався тим, що напередодні краху попит і пропозиція повністю вийшли з рівноваги. Чим дорожчими ставали будинки та земельні ділянки, тим більше знаходилося бажаючих їх купити. Стабільні ринки так себе не ведуть, там - прямо протилежна закономірність. Тож обвал цін на ринку нерухомості в 2006 році, як і крах індексу NASDAQ у 2000 році або різке падіння цін на нафту в 2008 році, зовсім не були настільки вже несподіваними.
На порозі революції
Щоб переконати скептиків у своїй правоті, професор Сорнетт публікує тепер піврічні економічні прогнози. Йому вдалося точно передбачити падіння деяких біржових індексів і корекцію цін на золото і бавовну. В останньому прогнозі вченого відзначені 27 невеликих мильних бульбашок.
"Ми не можемо дозволити собі розкіш чекати одного або двох сильних землетрусів, тому ми аналізуємо безліч більш слабких, - пояснює швейцарський дослідник. - Це дає нам достатньо інформації, щоб підвести під дискусії наукову базу. Моє завдання - спростувати усталену думку, ніби обвали біржових курсів застають всіх зненацька, як грім серед ясного неба. Насправді це не так. І коли у нас набереться достатньо даних, фінансова наука зробить ривок, який можна порівняти з тим, який перетворив алхімію в хімію. Ми на порозі справжньої революції".
Більше того, професор Сорнетт вже має чіткі уявлення про те, як буде виглядати фінансовий світ після революції. Перш за все, потрібно припинити наповнювати ринки дешевими грошима, говорить учений, тому що саме в цій практиці - корінь зла: вона руйнує зв'язок між реальною економікою і фінансовими ринками.
Похмілля після запою
Досі необхідні реформи не були здійснені. Більше того, щоб пом'якшити негативні наслідки фінансової кризи, уряди знову закачують гігантські суми в ту ж саму банківську систему, вже довела свою неспроможність.
"Глобальна криза нагадує похмілля після запою, - говорить учений. - США та інші країни десятиліттями жили не по коштах і накопичили купу боргів. А тепер для того, щоб впоратися з наслідками кризи, п'яниць змушують ще сильніше присмоктатися до пляшки. Мабуть, ця криза нічому політиків не навчила. Потрібно ще більш потужне потрясіння, справжня глобальна фінансова катастрофа, щоб вони взялися, нарешті, за розум".
Подібні думки Нассім Ніколас Талеб висловив у 10 принципах, покликаних підвищити стійкість світової фінансової системи. Маючи на увазі банкірів та інших фінансових ділків, він пише, що "людям, які керували шкільним автобусом з зав'язаними очима і розбивши його, не можна довіряти новий автобус", закликає "не давати наркоману нову дозу, навіть якщо у нього ломка", нагадує, що "капіталізм - це поєднання заохочень і покарань, а зовсім не одні тільки заохочення", і вказує, "що не можна збитки розкладати на всіх, а прибутки приватизувати обраним".
Володимир Фрадкін
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
