Львівські платники податків просять уряд "не заважати платити податки"
— Казна та Політика
773
Теза про те, що малий бізнес має нести менше фіскального навантаження, ніж великий, на тій підставі, що він малий, видається по суті своїй непереконливою, несправедливою і навіть приносить шкоду.
Таку думку ексклюзивно для "Дзеркала тижня. Україна" висловив голова правління Асоціації платників податків Львівської області Теодор Дяків.
Зокрема, він пояснює, що теза неправильна з таких міркувань: "-Для капіталомістких комп'ютеризованих сучасних підприємств, де зарплата операторів технологічних процесів у вартості продукції складає менше одного відсотка, сплатити єдиний соціальний внесок у розмірі від 36% до майже 50% нарахувань на таку зарплату нескладно. У той же час більш важким, але все ж посильним такий соціальний внесок буде і для промислових гігантів, у вартості продукції яких зарплата становить 5-8%".
З іншого боку, пише експерт, функціонування малого бізнесу ґрунтується переважно на потенціалі людини, її власній праці (тому частка зарплати у вартості його послуг досягає 70-80%). Однак величина зарплат у цих видах діяльності далеко не завжди дотягує до рівня зарплат у промисловості. "Зрозуміло, що за таких умов оплатити 36-37% єдиного соціального внеску, нарахованого на зарплату, просто неможливо, - зобов'язання виходять за межі сукупного доходу", - пише Теодор Дяків. До цього ж ще додаються та офісні витрати, оплата енергоносіїв, зв'язку, оренда приміщень, податки, корпоративні права засновників т.д. З іншого боку, жоден промисловий гігант із рентабельністю 6-8% сьогодні не здатний заплатити 10% цього єдиного податку, який для суб'єктів ССО (системи спрощеного оподаткування) вважається пільговим.
"Висновок тут простий і очевидний: не може бути ефективним єдиний підхід ні до оподаткування, ні до формування соціальних фондів для суб'єктів господарювання з такою різною структурою вартості продукції", - узагальнює автор.
Далі, пише він, з цього випливає, що встановлена законодавством рівність умов економічної діяльності досягається не однією на всіх системою оподаткування, як це намагається робити наш уряд, а застосуванням інструментарію, який забезпечує вилучення у платника податків такої ж або близької для основних їх категорій частки від реально заробленого.
"Тоді відпаде необхідність в обмеженні обсягів річного доходу суб'єктів ССО, не буде сенсу його приховувати, зникнуть зарплати в конвертах, конвертцентр, тінізація найманої праці, міжвідомчі комісії з детінізації зарплат при районних адміністраціях, і, як наслідок, виникнуть умови для реальної реформи податкових органів", - резюмує львівський підприємець.
За його словами, залишився один параметр, щодо якого все ще немає компромісу між підприємцями та урядом: застосування суб'єктами ССО єдиного соціального внеску.
Попередні розрахунки показують, що реальним порятунком від вимушеної тінізації малого бізнесу може стати або розмір єдиного соціального внеску в межах 15-18% нарахувань на ФОП, або застосування його повної ставки, але до мінімальної зарплати. Тільки після законодавчої реалізації одного з двох пропонованих компромісних варіантів можна вводити жорстку відповідальність за будь-які форми тінізації малого бізнесу і очікувати припливу коштів до бюджетів і соціальних фондів.
"Можна, звичайно, вищенаведені докази й аргументи ігнорувати, але тоді треба розуміти, що малий бізнес буде змушений піти в ще більш глибшу тінь, а відповідні бюджети і фонди отримають ще менше коштів. І ніякі контрольні органи цьому не завадять", - стверджує Теодор Дяків.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
