4947
Дозріли
— Казна та Політика
Минулого четверга, 13 січня, в парламенті мав розглядатися (але розгляд було відкладено) у другому читанні законопроект №884 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)", що передбачає збільшення мінімального статутного капіталу для реєстрованих банків з 75 млн грн. до 500 млн грн.
Практика прийняття рішень Нацбанком змушує банківські асоціації побоюватися, що підвищені вимоги будуть застосовуватися до статутного капіталу не тільки нових банків, але й уже діючих гравців ринку. У такому випадку загроза ліквідації нависне над 120 з 176 працюючих фінустанов.
Капітал-шоу
Як повідомив Бізнесу Станіслав Аржевітін, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності, офіційно законопроект був знятий з розгляду через порушення Регламенту, допущені при підготовці документа до другого читання. Однак справжня причина його провалу більш глобальна.
Справа в тому, що напередодні Асоціація українських банків офіційно попросила прокоментувати норми скандального законопроекту єврокомісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле, який 11-12 січня перебував з дводенним візитом в Україні.
Незгода АУБ з законопроектом зумовлена тим, що, згідно з п.1 ст.9 Директиви 2006/48/ЕС, мінімальний розмір статутного капіталу для реєстрації банків з 2006 р. складає EUR5 млн (тобто близько 53 млн грн. за поточним курсом).
"Беручи до уваги прагнення України до поглиблення інтеграції з ЄС, АУБ розцінює як ненормальний сам факт створення абсолютно різних умов для початку діяльності кредитних установи в Європі і в Україні", - йдеться у зверненні АУБ.
За словами джерела в парламенті, Фюле вже дав доручення прийняти лист АУБ до офіційного розгляду Єврокомісією.
Більше того, цим питанням зацікавилося Міністерство закордонних справ України. Там побоюються можливих ускладнень у переговорах про створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Як БІЗНЕС уже писав, ідея підвищити поріг для входження на банківський ринок нових гравців майже в 7 разів була озвучена восени минулого року.
Як стверджують представники невеликих банків, її ініціатором виступив Світовий Банк (СБ), а Нацбанк публічно підтримав такі побажання.
Для оперативного проведення ініціативи СБ через парламент депутати повернулися до розгляду законопроекту №884, який був прийнятий в першому читанні ще у листопаді 2007 р.
Цікаво, що варіант законопроекту трирічної давності не містив норми про підвищення вимог до статутного капіталу. Саме цей факт і перешкодив депутатам затвердити документ у цілому в середині грудня 2010 року.
Справа в тому, що Головне юридичне управління ВР визнало такий стан справ грубим порушенням Регламенту. У результаті, 14 грудня минулого року законопроект був знятий з розгляду віце-спікером ВР Адамом Мартинюком, незважаючи на те, що в листопаді побажання прискорити його розгляд висловив глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін у листі голові ВР Володимиру Литвину.
Після невдалої спроби підвищити вимоги до статутного капіталу банків до парламенту з офіційним листом звернувся Нацбанк.
Сергій Арбузов (на той час ще перший заступник голови НБУ) у своєму листі №18-119/6634-23315 від 22.12.10 р. на адресу голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Олександра Пеклушенко запропонував знехтувати Регламентом і розглянути законопроект №884 у другому читанні.
При цьому Арбузов послався на приклади, коли ВР порушувала аналогічні норми Регламенту при розгляді інших законопроектів. Як вказується в листі, необхідність порушення Регламенту викликана тим, що прийняття законопроекту №884 є одним із зобов'язань України, передбачених Меморандумом з МВФ і домовленостей зі СБ.
"Текст законопроекту враховує коментарі та рекомендації МВФ і СБ та погоджено цими міжнародними організаціями. У разі доопрацювання тексту відповідно до вимог ст.116 Регламенту ВР не буде враховано жодної з пропозицій МВФ і СБ, на яких вони неодноразово наполягали в своїх листах", - пише Арбузов.
Відзначимо, що раніше представники СБ заперечували, що є ініціаторами посилення вимог до абсолютного розміру капіталу українських банків.
Нагадаємо, що влітку минулого року Нацбанк розгорнув чергову кампанію з усунення з ринку дрібних банків. У липні набрала чинності постанова НБУ №273, що зобов'язує банки до 2012 р. наростити регулятивний капітал до 120 млн грн.
До виконання цієї вимоги дрібним фінустановам заборонили нарощувати обсяги депозитів населення.
Це суттєво обмежило діяльність приблизно 70 банків. Проте банкірам вдалося оскаржити документ Нацбанку через суд. 7 грудня 2010 р. Окружний адміністративний суд м. Києва визнав недійсними оскаржувані норми постанови №273.
Нацбанк пообіцяв не здаватися і домогтися перегляду цього рішення в судах вищих інстанцій. Цікаво, що Сергій Арбузов сам виходець із невеликого Укрбізнесбанку, статутний капітал якого на 01.12.10 р. становив 134,2 млн грн.
Більше того, в грудні минулого року друг Арбузова, старший син Президента України Олександр Янукович, заявив про намір безпосередньо стати власником 100% акцій іншої дрібної фінустанови - Всеукраїнського банку розвитку (ВБР).
Цікаво, що головою правління ВБР є Валентина Арбузова - мати нового голови Нацбанку. Пізніше Олександр Янукович анонсував збільшення статутного капіталу цього банку на 100 млн грн., до 210 млн грн.
Молодо-зелено
Нагадаємо, що кандидатура 34-річного Сергія Арбузова на пост голови Нацбанку була затверджена парламентом ще 23 грудня 2010 р. Обговорення питання зайняло всього декілька хвилин.
Сам Арбузов навіть не вийшов на трибуну і не промовив жодного слова, а лише позував фотокореспондентам в урядовій ложі.
Народний депутат Арсеній Яценюк, який сам у 2004 р. фактично очолював НБУ в 30-річному віці, назвав призначення нового голови "приватизацією Нацбанку" з боку "Партії Регіонів".
Яценюк поділився спогадами про те, як колись проходив співбесіду в НБУ: "Вони мене, як школяра, півтори години тренували на засіданні Ради Нацбанку, починаючи від нормативних актів НБУ і закінчуючи моїм баченням монетарної політики".
Нагадаємо, що інтерес до Нацбанку людей Віктора Януковича був явно позначений у середині липня 2010 р., коли посаду заступника голови з нагляду зайняв виходець з Донецька Ігор Соркін.
У вересні минулого року Сергія Арбузова призначили на посаду першого заступника голови НБУ. Фактично вже тоді стало зрозуміло, що це - майбутній глава НБУ.
У той же час мало хто очікував такого швидкого розвитку подій. Навіть існувала думка, що нібито глава НБУ Володимир Стельмах виконує лише представницькі функції, тому не заважає новій команді.
Однак, як стверджують деякі банкіри, насправді всі найважливіші рішення до своєї відставки приймав саме Стельмах, а не Арбузов.
За чутками, колишній голова НБУ відмовився фінансувати дефіцит держбюджету і змушений був написати заяву про відставку.
Така версія подій підтверджується такими фактами. Ще в серпні минулого року НБУ припинив нарощувати вкладення в ОВДП, зафіксувавши їх на рівні 68 млрд грн.
Згодом цей портфель почав поступово скорочуватися. У результаті до 14 січня вкладення Нацбанку в державні облігації зменшилися до 63,8 млрд грн.
"Стельмах, незважаючи на лояльність до Президента, умів сказати "ні". Ось тому його і попросили", - відзначає банкір, який побажав залишитися неназваним.
Відомо, що Володимир Стельмах ніколи не вирізнявся публічністю, але Сергій Арбузов є ще більш закритою людиною.
За чотири місяці роботи на посаді першого заступника голови НБУ він не провів жодної прес-конференції, не з'явився на жодному публічному заході за участю преси, не дав жодного "живого" інтерв'ю. Ситуація не змінилася і після його призначення главою Нацбанку.
27 грудня, о другій годині дня, мала відбутися перша прес-конференція Сергія Арбузова як глави монетарного відомства.
В анонсі заходу було сказано, що журналісти повинні надіслати електронною поштою запитання, які планують поставити. Однак пізніше прес-служба НБУ повідомила, що прес-конференція перенесена на невизначений термін.
Символічно, що нового керівника колективу НБУ представляв не Президент, а глава уряду, від якого Нацбанк повинен бути незалежним у першу чергу.
Микола Азаров одразу ж поставив новоспеченому главі монетарного відомства три завдання. "Нам потрібна зважена політика Нацбанку, яка, з одного боку, повинна обмежувати інфляцію, а з іншого - сприяти приросту кредитів", - висловив напуття прем'єр-міністр. А згодом додав: "Нам потрібна впевненість у стабільності курсу".
У той же час навіть студенти знають, що ефективно можна керувати чимось одним. Або інфляцією, відпустивши курс у вільне плавання - такий режим прийнято називати таргетуванням інфляції. Або курсом (якірна прив'язка до твердої валюти), нехтуючи при цьому ціновою стабільністю.
Допомагати в реалізації завдань, поставлених прем'єр-міністром, Сергію Арбузову буде 37-річний уродженець Дніпропетровщини Юрій Колобов, який 29 грудня був призначений першим заступником голови НБУ.
До цього Колобов працював першим заступником голови правління державного Укрексімбанку. Він був призначений на посаду заступника голови держбанку в кінці квітня 2010 р., а в листопаді підвищений до першого заступника.
"Всі учасники ринку знали, що якщо потрібно вирішити якесь питання в Укрексімбанку, треба звертатися до нього", - охарактеризував впливовість Юрія Колобова голова правління одного з найбільших банків. Раніше новий топ-менеджер НБУ очолював українську "дочку" казахського "БТА Банку", а також керував казначейством Ощадбанку.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
