563
До фондовиків не прислухались
— Фондовий ринок
Пропозиції, розроблені учасниками фондового ринку під керівництвом Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), практично не були враховані в новому проекті Податкового кодексу. Наприклад, до документа не увійшло поняття “репо”, про що раніше просили фондовики. Членські внески до асоціації і професійних об'єднань не дозволено відносити на валові витрати (на фондовому ринку достатньо багато об'єднань, і, природно, торговці цінними паперами не проти заощадити на податках за рахунок відрахувань до різних асоціацій).
Дивіденди на привілейовані акції, як і раніше, оподатковуються, що, на думку УАІБ, може призвести до масового переведення привілейованих акцій у прості і, як наслідок, зникнення цього інструменту з ринку.
Також члени УАІБ пропонували замінити норму оподаткування фізосіб, які отримали дохід від продажу інвестиційних активів. У попередньому проекті кодексу значилося: фізособа може не платити податок, якщо дохід отриманий від продажу інвестиційного активу (наприклад, акцій або інвестсертифікатів) і при цьому не перевищує рівень його середньомісячної зарплати (але не більше мінімального прожиткового мінімуму, помноженого на 1,4 і закругленого до найближчих 10 грн.).
УАІБ запропонувала збільшити суму до ста таких зарплат, щоб стимулювати інвестиції фізосіб у фондовий ринок. Але цю норму не внесли до кодексу. І, до речі, не дивлячись на прохання УАІБ, роялті теж не включили до переліу операцій, які не є об'єктом для стягнення ПДВ.
Автори нового проекту Податкового кодексу врахували лише одне вимогу фондовиків - зменшили ставку податку на дивіденди до 5% (раніше пропонувалося оподатковувати дивіденди за ставкою 15%). На думку УАІБ, це “сприятиме створенню рівних конкурентних умов при оподаткуванні різних видів інвестиційного доходу”.
Правда, рівні умови для всіх інвестиційних інструментів створити все одно не удалося: з переліку інвестицій оподаткувань виключені відсотки з банківських депозитів і вкладів у кредитних союзах. Тобто, якщо дану редакцію кодексу приймуть, вкладники банків і кредитних союзів будуть в більш виграшному становищі, ніж, наприклад, вкладники інвестфондів і власники акцій.
Прикметно, що деякі банкіри виступали проти податку на відсотки з депозитів (тобто їх вимога була врахована), а ось керівники кредитних союзів абсолютно спокійно сприйняли податок на відсотки із вкладу до КС і навіть підтримали цю норму .
До речі, в новому проекті Податкового кодексу не враховане одне доволі важливе для кредитників побажання. У попередньому проекті кодексу пропонувалося ввести солідарну відповідальність всіх пайовиків в повному обсязі за будь-які грошові і податкові зобов'язання кредитного союзу. Кредитники виступили проти: мовляв, за законом України “Про кредитні союзи”, пайовики відповідальні за зобов'язання союзу в рамках своїх пайових внесків. У новому проекті кодексу цю норму все-таки не змінили.
У переліку компаній, які не мають права працювати за спрощеною системою оподаткування, залишилися страхові брокери і агенти, реєстратори цінних паперів, арбітражні керівники. Хоча, наприклад, УАІБ виступала за те, аби виключити з цього списку реєстраторів цінних паперів: мовляв, вони не отримують надприбутку і при переході на звичайну систему оподаткування істотно не збільшать доходи бюджету. А страхові агенти і брокери так зовсім досі працювали в основному за системою спрощеного оподаткування.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
