854
Україна готується позичати гроші в Росії
В єврооблігаційній історії України було дев'ять позик - на загальну вартість близько $6 млрд. і чотири валюти запозичень - євро, американський долар, японська ієна і швейцарський франк. Так в українські активи потрапили так звані "янкі бондс", "самурай бондс", "чоколейт бондс". Тепер до цього списку можуть додатися ще і "кремлін бондс".
Зовсім недавно міністр фінансів Росії Олексій Кудрін розговорився, повідомивши, що Україна розглядає можливість випуску облігацій в російських рублях. Заява якраз збіглася по термінах з реальною підготовкою українською стороною емісії євробондів і road-show, що стартує минулого тижня. Віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко не повідомив про остаточні параметри єврооблігацій, проте за даними Мінфіну, сума позики стане рекордною в історії українських залучень і складе близько $2 млрд.
Лід-менеджерами випуску заплановані JP Morgan, Morgan Stanley і російський ВТБ. Цікаво, що всього місяць тому Міністерство фінансів вже отримало від російського банку позику в сумі $2 млрд. Залучені кошти від розміщення єврооблігацій планується направити на рефінансування вже наявних боргів.
За і проти рубля
Експерти ринку до гіпотетичної емісії українських облігацій, номінованої в рублях, ставляться неоднозначно. Причина такого можливого кроку полягає в необхідності залучення фінансування від Росії, але не через пряме кредитування, вважає заступник генерального директора агентства "Кредит-рейтинг" Григорій Перерва.
У свою чергу голова правління Альфа-банку (Україна) Вікторія Михайле серед очевидних плюсів розміщення єврооблігацій в Росії виділяє високий рівень ліквідності і велике число інвесторів, які вкладають в єврооблігації, а також розуміння українських ризиків і готовність при цьому інвестувати.
До того ж, відзначає пані Михайле, вартість ресурсів у Росії сьогодні нижча, ніж в Україні, відповідно, ціна не повинна значно відрізнятися від цін на світових ринках (можлива лише корекція на валюту залучення). З теоретичних мінусів глава правління Альфа-банку (Україна) називає можливі спроби російських інвесторів накласти додаткові обмеження, а також неможливість залучення великих обсягів у російських рублях.
"Оскільки російський рубль не є дуже активною валютою розрахунків, виникне питання, як перевести рубль у валюту або куди використовувати", - сказала Вікторія Михайле.
Це питання непокоїть і інших експертів. "Мені здається, що в даний момент валютні запозичення все ж є більш універсальним інструментом.
Більшість розрахунків по міжнародних контрактах, включаючи розрахунки за газ з Російською Федерацією, поки відбуваються у валюті, тому краще буде залучати валютні запозичення. Плюс в цьому випадку Україні доведеться орієнтуватися на прибутковість рублевий облігацій, пропонуючи премію до російських суверенних і квазісуверенних рублевих випусків", - говорить аналітик компанії "Ренесанс Капітал" Анастасія Головач.
Партнер інвестиційної компанії InvestoHills Андрій Бобишев відзначає, що теоретично розміщення українських єврооблігацій на російському ринку можливо, але на практиці отримання додаткових обсягів ліквідності буде незначним. На думку експерта, це пов'язано в першу чергу з тим, що деякі учасники російського ринку вже мають можливість здійснювати операції з єврооблігаціями, тому факт лістингу паперів істотно не розширить коло інвесторів.
За словами аналітика ІК Dragon Capital Ольги Сливинської, росіяни традиційно володіють лише 15-20% українських єврооблігацій: "Тому, на наш погляд, папери, номіновані в доларах або в євро, мали б попит серед ширшого кола інвесторів". У Dragon Capital вважають, що існує велика вірогідність того, що залучені ресурси конвертуватимуть в долари.
Оплати по більшості державних контрактів, включаючи постачання газу, зафіксовані в певній валюті, найчастіше - в доларах, і навряд чи має сенс змінювати умови оплати, адже Україна не має постійної виручки в російських рублях.
Міські зміни
Услід за новинами про емісію українських єврооблігацій спливли проблеми і київського облігаційного боргу. Так, начальник Головного фінансового управління Києва Віктор Падалка спочатку оголосив про можливу реструктуризацію зовнішніх зобов'язань Київської міської ради, а пізніше сам же це спростував.
На думку начальника відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Україна Олександра Печеріцина, заява про можливу реструктуризацію зовнішніх зобов'язань Київської міської ради не стала несподіваною з врахуванням незадовільного стану бюджету міста і недостатнього обсягу надходжень до бюджету в поточному році. Таким чином, новина про реструктуризацію боргу відразу ж привела до зниження вартості єврооблігацій Києва, особливо облігацій з найкоротшим строком до погашення (CITKIE’11).
У свою чергу, експерти компанії Dragon Capital не чекають, що Київ вдасться до реструктуризації в поточному році. Тим часом не можна відкидати, що згодом місто запропонує реструктуризувати папери з погашенням в 2011 і 2012 роках, щоб полегшити графік боргового навантаження на найближчі роки.
"В Києва відсутні погашення зовнішнього боргу цього року, оскільки три випуски єврооблігацій міста на загальну суму $700 млн., які, власне, складають всі його зовнішні зобов'язання, мають бути виплачені в 2011, 2012 і 2015 роках", - укладає Ольга Сливинська.
Аналітики компанії "Ренесанс Капітал" також не бачать причин для невиконання зобов'язань по виплаті купона по єврооблігаціях (CITKIE’11). Столиця може скористатися короткостроковими міжбюджетними кредитами, які центральний уряд пропонує муніципалітетам, і у минулому Київ удавався до даного способу фінансування купонних виплат.
Міський бюджет на 2010 рік в своїй останній редакції передбачає обслуговування заборгованості перед нерезидентами в повному обсязі без необхідності реструктуризації (482 млн. грн.). Бюджетний кодекс України і рішення міської адміністрації відносять процентні платежі до захищених статей, які - якщо прийняті на законодавчому рівні - не можуть бути обмежені навіть в разі недобору по доходах.
Певні механізми роботи Державного казначейства України гарантують пріоритетний статус захищених статей при конфлікті з іншими статтями витрат міського бюджету і браку коштів для всіх витрат.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
