2101
"Ъ": Брудним грошам не дають відмитись
— Казна та Політика
Парламент посилив контроль за фінансовими операціями і ускладнив процедуру держреєстрації підприємств. У легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, тепер підозрюватимуться всі особи, що здійснюють операції на суму більше 150 тис. грн. А компанії, що надають юридичні послуги, зобов'язали повідомляти підозрілу інформацію про своїх клієнтів до Держфінмоніторинг.
Вчера Верховн Рада схвалила проект поправок до закону №3062 "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом", в якій враховано більше 150 рекомендацій Міжнародної групи із розробки фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей (FATF), Комітету ООН з боротьби з тероризмом, а також рекомендації парламентарів профільного комітету і пропозиції президента від 8 грудня 2009 року. У документі поріг суми операції з готівковими коштами, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, збільшується з 80 тис. грн. до 150 тис. грн.
Тоді як ще в минулому році парламент пропонував встановити цей ліміт на рівні 100 тис. грн. При здійсненні операцій на таку суму суб'єкти первинного моніторингу зобов'язані провести ідентифікацію клієнта. Крім того, закон зобов'язав компанії, що надають адвокатські, аудиторські, бухгалтерські і нотаріальні послуги, повідомляти про підозрілі операції своїх клієнтів в Держфінмоніторинг.
Обов'язковій перевірці підлягають також всі операції, проведені неприбутковими і добродійними організаціями, і операції з отримання членом кредитного союзу декількох кредитів за один день. Крім того, операції будуть моніторити, якщо вони заплутані або не мають очевидного економічного сенсу. Норми цього закону не поширюватимуться на операції, що стосуються міжнародних транзакцій. Законом також передбачено розширення переліку документів, необхідних для державної реєстрації юридичних осіб.
Тепер реєстраторові потрібно буде надавати інформацію, яка дозволить встановити фізичних осіб, що мають пряму або опосередковану участь в капіталі компанії.
Законом передбачена кримінальна відповідальність за здійснення дій, які сприяли відмиванню доходів. Надання недостовірної інформації органам фінмоніторингу каратиметься штрафом від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних податком мінімумів (17-34 тис. грн.) або позбавленням волі на строк до двох років. За незаконне розголошення інформації органами фінмоніторингу про відмивання коштів злочинним шляхом чиновникам загрожує позбавлення волі до трьох років або штраф від 2 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів.
За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, своєчасне прийняття такого закону з врахуванням рекомендацій міжнародних структур запобігло внесенню України до чорного списку FATF. "Цей документ є продуктом колективної роботи депутатів комітету, органів фінмоніторингу та українських банків. Ми дуже вчасно ухвалили цей закон, адже FATF давала нам час до червня, - розповів він.- Виконання норм цього документа сприятиме зростанню довіри до українських компаній і фінустанов". Схвалив парламентську ініціативу і старший партнер, адвокат юридичної фірми "Волков Козьяков і партнери" Сергій Козьяков: "Посилювати методи боротьби з незаконними доходами прийнято у всьому світі.
Крім цього, ухвалення такого закону є ще і антикризовим заходом".
Втім, керуючий партнер юридичної асоціації "Правова група" Антон Зубенко вважає, що норми закону потребують істотного доопрацювання. "Процедура держреєстрації підприємства тепер буде затягнута ще більше, оскільки реєстратор може роками з'ясовувати, хто здійснює прямий і опосередкований вплив на юрособу, - упевнений він.- Мало того, що юридичні компанії зобов'язали проводити ідентифікацію клієнтів, з'ясовувати джерело отримання коштів публічних людей, вони ще і зобов'язані повідомляти про доходи своїх клієнтів Держфінмоніторингу".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
