1009
Кулачний бізнес
Світова економічна криза практично не зачепила профі-бокс. У грудні 2008-го на боях професіоналів заробили сотні мільйонів доларів.
Хліб та видовища цікавлять людей завжди, а під час економічної кризи - особливо. Останній місяць минулого року приніс професійним боксерам мільйони доларів гонорарів. 6 грудня в Лас-Вегасі Оскар де ла Хойя (він же Золотий Хлопчик) бився з Менні Пак’яо, 13 грудня у Мангеймі Володимир Кличко здобув перемогу над Хасимом Рахманом, а день потому в Цюріху Микола Валуєв виграв за очками в Евандера Холіфілда, який свого часу двічі переміг знаменитого Майка Тайсона.
Не змовкне гонг і в 2009-му: 7 лютого в Ростоку чемпіон світу у надлегкій вазі наш співвітчизник Андрій Котельник вийде в ринг проти аргентинця Маркоса Рене Майдани, а узбецький суперваговик Руслан Чагаєв поб’єтьсяся з костариканцем Карлом Девідом Драмондом. Нарешті 21 березня чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко зустрінеться з офіційним претендентом на цей титул Хуаном Карлосом Гомесом.
Бійцівські гонорари - дещиця у світовій індустрії професійного боксу, річний оборот якої перевищує $10 млрд. Бокс - це насамперед бізнес промоутерів.
На трьох китах
Менеджери боксерів, інакше кажучи промоутери, заробляють на продажі квитків, прав на телевізійну трансляцію двобоїв та рекламі. Причому трансляція приносить їм близько 80% доходу. У США, приміром, є два платні телеканали - НВО та Showtime, які передають бої на всю планету. За перегляд у прямому ефірі титульного двобою глядач платить до $60. Торішній двобій між Оскаром де ла Хойєю та Флойдом Мейвезером, який дивилися 2,15 млн телеглядачів, приніс телеканалу НВО неймовірний дохід - $120 млн (до речі, бої за участю Золотого Хлопчика за час його боксерської кар’єри принесли телеканалу $612 млн). До цього рекордною вважалася сума, отримана НВО за показ у 2002 році бою між Ленноксом Льюїсом і Майком Тайсоном, - $112 млн. Частина виручки перераховується менеджерам боксерів, однак часто американські канали самі виступають промоутерами боїв, призначаючи гонорари тим, кого хотіли б бачити перед телекамерами.
У Німеччині працює інша схема. Телеканал оплачує всі організаційні витрати промоутера в обмін на права трансляції двобою всередині країни. Тоді як менеджер може продавати права телетрансляції закордонним каналам. Вільфред Зауерлянд, співвласник промоутерської компанії Sauerland Event визнав, що продаж прав на показ боїв за участю Миколи Валуєва приніс йому $600 тис.
Витрати телеканалів із лишком окупає реклама. Наприклад, тридцятисекундний ролик на німецькому RTL під час торішнього чемпіонського двобою Володимира Кличка й Тоні Томпсона коштував від EUR100 тис. І саме права трансляції боїв зазвичай стають каменем спотикання для промоутерів. Приміром, представники Володимира Кличка (брати заснували власну промоутерську компанію) і менеджери Олександра Повєткіна так і не змогли домовитися - Володимир підписав контракт на трансляцію своїх двобоїв з RTL, а промоутери Повєткіна - з телеканалом ARD.
Крім того, промоутери заробляють і на продажу квитків - ця стаття становить до 15% їхніх сукупних доходів. У 2008 році потрапити на двобій Оскара де ла Хойї з Флойдом Мейвезером можна було, заплативши від $1 тис. до $30 тис. У 1999 році шанувальники боксу, які відвідали чемпіонський бій Леннокса Льюїса з Евандером Холіфілдом, заплатили за квитки в цілому $16,5 млн. А щоб потрапити на грудневий бій Володимира Кличка з Хасимом Рахманом, потрібно було викласти від EUR107 до EUR1000. З огляду на те, що комплекс SAP Arena у Мангеймі, де відбувся двобій, вміщає 15 тис. вболівальників, можна припустити, що при аншлагу організатори виручили близько EUR8 млн тільки від продажу квитків.
Квитки на бій де ла Хойї з Пак’яо розійшлися вже за кілька годин після надходження у продаж. Двобій відбувся в Лас-Вегасі, в MGM Grand Arena, розрахованому на 16 тис. місць; на вболівальниках організатори заробили близько $17 млн. До речі, не лише дорожнеча квитків забезпечує прибуток промоутерам. У 1993 році Дон Кінг організував чемпіонський бій Хуліо Чавеса з Грегом Хогеном на стадіоні "Ацтека" в Мехіко. Двобій прийшли подивитися 132 тис. глядачів (рекорд, не побитий дотепер), і це дозволило промоутеру отримати непогану виручку від продажу відносно недорогих квитків.
Рекламні надходження - третє джерело доходу промоутера. Маркетологи стверджують, що віддача від спортивного спонсорства вища, ніж від прямої реклами. Причому йдеться не лише про мелькання логотипа компанії під час трансляції двобою, а й про часте згадування спонсорів боксерами в інтерв’ю, про знижки при задіянні спортсменів у рекламних роликах тощо. До речі, нерідко на рекламі заробляють і безпосередньо боксери. Приміром, за інформацією російського журналу SIM, Костя Дзю заробив на ринзі близько $15 млн, а в рекламі - біля $200 млн. Братам Кличкам, які працюють із ТМ Hugo Boss, рекламні контракти приносять близько $20 млн щорічно (дані SIM).
На видатки
Зауважимо, що менеджери дуже довго інвестують у своїх підопічних, перш ніж ті починають приносити прибуток. Голова промоутерської компанії Universum Box Promotion Клаус Пітер Коль вклав у розкручування боксерів близько $70 млн, у співвласника Sauerland Event Вільфреда Зауерлянда на це пішло $25 млн.
Основна стаття витрат промоутера - боксерські гонорари. У 2002 році Дон Кінг заплатив $35 млн Тайсону за бій із Льюїсом. Гонорарний фонд двобою Володимира Кличка з Хасимом Рахманом офіційно не розголошували, відомо лише, що темношкірий спортсмен мав заробити близько EUR1 млн (дані BoxingScene.com). Про гонорари Володимира Кличка, чемпіона світу в надважкій вазі за версіями IBF та WBO, можна судити за його торішнім боєм із Тоні Томпсоном. Тоді, за інформацією газети Bild, український атлет заробив EUR8 млн, а його нетитулований суперник у 16 разів менше - EUR500 тисяч.
Абсолютний рекордсмен за гонорарами - Оскар де ла Хойя, що програв у грудні 2008-го чемпіонові за версією WBC у легкій вазі Менні Пак’яо, котрий отримав $10 млн винагороди. Сам Золотий Хлопчик заробив, швидше за все, значно більшу суму. Принаймні, програвши два роки тому Флойду Мейвезеру, де ла Хойя став багатшим на $50 млн.
Бійцям, які розігрівають публіку перед титульними боями (так званий андеркард), теж платять непогані гонорари - їх розмір залежить від особистих домовленостей боксерів та промоутерів. Ще одна стаття витрат - оренда залу, в якому відбувається двобій. Скажімо, найняти знаменитий американський Madison Square Garden можна за $400 тис. на добу.
Зазвичай менеджер оплачує боксерові тренувальний зал, спаринг-партнерів, тренерів, медиків на час підготовки до бою. Дорогою може бути й рекламна кампанія. Приміром, у розкручування двобою де ла Хойї з Мейвезером, що тривало близько півроку, було вкладено $50 млн.
Не обійтися менеджеру й без отримання ліцензії на проведення двобою, вартість якої для чемпіонського бою становить залежно від версії - WBC, WBA, WBO або IBF - 3–10% від боксерських гонорарів. Також промоутер оплачує й забезпечує роботу рефері, медиків, супервайзерів, словом, усіх причетних до організації та проведення двобою.
Ризики й шампанське
Ризик, що кошти, вкладені промоутером у боксера, не повернуться, є завжди. Справа в тому, що без попередньої підготовки неможливо виставити на титульний бій навіть дуже талановитого спортсмена. Спочатку необхідно організувати 10–15 рейтингових двобоїв, у яких бажані ефектні й дострокові перемоги. Разом із тим формувати послужний список бійця слід обережно, щоб глядач не запідозрив, що йому підставляють слабких суперників. Приміром, промоутер Боб Арум підшукував своєму підопічному Хуліо Чавесу настільки слабких суперників, що у ЗМІ з’явилася інформація про те, що він нокаутує мексиканських таксистів. І хоча список двобоїв у Чавеса вийшов значним, усі розуміли, як він намальований.
Жоден промоутер не застрахований від того, що його підопічний раптом почне програвати й поступатися позиціями в міжнародних рейтингах. Наприклад, Дон Кінг розраховував, що Хасим Рахман, який 22 квітня 2001 року несподівано для всіх виграв чемпіонський бій у Леннокса Льюїса, протягом кількох років буде боротися зі слабкими бійцями й лише після цього погодиться дати реванш. Однак Льюїс домігся реваншу через суд, 17 листопада 2001 року переміг Рахмана, й бізнес-плани Дона Кінга не мали успіху. Тому великі промоутери зазвичай ростять кількох перспективних боксерів і постійно шукають нових. Лише в такий спосіб можна захиститися від програшів, травм і того, що фаворити залишають спорт.
Головне завдання промоутера - не просто навчити боксера перемагати, а робити це красиво та видовищно. Адже професійний бокс - це не просто спорт, а ще й шоу. Фахівці єдині в думці, що Мохаммед Алі не був кращим суперважковаговиком усіх часів і народів, але завдяки видовищним боям та вмінню спілкуватися з журналістами заслужив прізвисько "Найвеличніший".
Він повернувся
У жовтні 2008-го політик Віталій Кличко повернувся в професійний бокс і здобув переконливу перемогу над нігерійцем Семюелем Пітером, повернувши собі титул чемпіона в надважкій вазі за версією WBC. Фінансові тонкощі цієї події не афішували. Напередодні двобою Віталій Кличко заявив, що "гонорар буде найбільшим у кар’єрі Семюеля Пітера, але не найвищим у його власній кар’єрі". Про дохід Віталія від цього бою можна судити за непрямими ознаками. Відомо, зокрема, що квитки на двобій коштували від EUR71 до EUR1000, а берлінська арена O2 World, де він відбувався, вміщає 17 тис. глядачів. Таким чином, за оцінками експертів, гонорарний фонд титульного бою складав не менш ніж EUR8 млн. З урахуванням відсотків від продажу прав на трансляцію виходить ще більше. По німецькому телеканалу RTL бій Кличка з Пітером подивилися 9,67 млн осіб (дані інформагентства DPA), а по українському Інтеру - понад 2 млн. Крім того, двобій транслювали в прямому ефірі російський Перший канал, британський Setanta Sport та американський Showtime.
Перемога над Пітером стала ще одним кроком до мрії братів Кличків - зібрати в сім’ї всі чемпіонські пояси. Три з чотирьох уже є - WBC, WBO та IBF. Четвертим поясом WBA володіє росіянин Микола Валуєв, який захистив чемпіонський титул 20 грудня 2008 року в бою проти Евандера Холіфілда. На думку експертів, двобій одного з братів Кличків з Валуєвим малоймовірний, оскільки зустріч двох білих боксерів не викличе такого інтересу, як бій білошкірого та чорношкірого чемпіонів.
Рекорди профі-боксу
- Найбагатшим боксером у світі є Оскар де ла Хойя, який заробив за свою кар’єру близько $300 млн.
- Найвищий гонорар - $35 млн - отримав Майк Тайсон за участь у двобої проти Леннокса Льюїса у 2002 році.
- Найуспішніший промоутер - Дон Кінг, який організував понад 500 чемпіонських боїв. Цей рекорд зафіксовано у Книзі рекордів Гіннесса.
- Найдорожчим визнано двобій Оскара де ла Хойї із Флойдом Мейвезером у 2007 році. Загальний гонорар атлетів (з урахуванням відсотків від продажу прав на трансляцію) сягнув $70 млн.
- Найбільша кількість глядачів - 132 000 - відвідали бій Хуліо Чавеса із Грегом Хогеном у 1993 році на стадіоні "Ацтека" у Мехіко.
Є думка
Про вплив світової економічної кризи на індустрію професійного боксу - в ексклюзивному коментарі Віталія Кличка:
- Двобій Володимира в Мангеймі 13 грудня 2008 року (з Хасимом Рахманом. - Ред.), зібрав повний зал, попри кризу. Двобої такого рівня не відбуваються щодня й користуються великою популярністю. Я давно хочу зробити подарунок нашій країні і провести один із боїв у Києві. Однак для цього потрібно вирішити багато питань, головне - відсутність гідного місця для проведення двобою. Розв’язання цієї проблеми потребує матеріальних, моральних та фізичних інвестицій.
ЕКСПЕРТиза:
Вадим Бухкалов, промоутер K2 East Promotions:
- Якщо під прапорами українських промоутерських компаній буде кілька чемпіонів світу чи навіть просто відомих, але нетитулованих боксерів, то ми зуміємо заробити попри кризу. Адже люди все одно хочуть відпочивати, відволікатися від своїх проблем, а вечір боксу - кращий засіб для цього. Щоправда, інвестувати в профі-бокс в умовах кризи стає складніше, оскільки вкладення часто не окупаються. Ми поки не можемо встановлювати європейські ціни на квитки, й наші боксери ще не цікавлять світові телеканали.
Сергій Янчишин, віце-президент промоутерської компанії "Зірки професійного боксу":
- В умовах кризи досягти окупності боксерських турнірів стало набагато складніше. Хоча в принципі на боксі можна буде добре заробити лише тоді, коли телеканали почнуть платити за трансляцію турнірів. Другий, не менш важливий чинник комерційного успіху - реклама. Рекламний ринок шести німецьких телеканалів у 2008 році оцінювався в ЕUR20 млрд, український - у $600–700 млн. Єдині дивіденди, які приносить професійний бокс в Україні організаторам турнірів, - це популярність.
Дмитро Синяк, Ольга Корнієнко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
