1322
Перший небілий
— Казна та Політика
Один з них так і не зайняв місце в Овальному кабінеті. Іншому доведеться відроджувати економіку, що обвалилася, боротися з хронічним дефіцитом бюджету та відновлювати вкрай зіпсований імідж супердержави.
Маленький американський карапуз старанно виводить у зошиті: "44-м президентом США був..." Неслухняні букви роз'їжджаються в різні боки, твір рясніє помилками та виправленнями. Не менше помилок і виправлень буде й у героя цього двосторінкового опусу, написаного, припустимо, році так в 2017. 44-му президентові дісталася важко хвора економіка, підірвана фінансова система, ворожість, а те й ненависть до США з боку багатьох країн. Йому доведеться виконати свої обіцянки, які він з легкістю роздавав ліворуч і праворуч під час виборчої кампанії. Хоча, можливо, від багатьох обіцянок доведеться надовго відмовитися, а про деякі забути назавжди.
Два кроки назад
Національний союз платників податків США недавно заявив, що якби довелося опублікувати все, що за передвиборну гонку пообіцяв громадянам демократ Барак Обама, то така праця потягнула б на 85 сторінок машинописного тексту. Цей томик допитливі американці після виборів пригадають не раз.
Країна перебуває в глибокій рецесії. За даними американського Інституту управління поставками, виробництво скоротилося до найнижчого за останні 26 років рівня. Компанії одержують все менше замовлень з-за кордону. Про зниження продажів на 30% у порівнянні з 2007 заявив автогигант Ford, Chrysler називає цифру в 31%.
- Внутрішня політика, безумовно, буде істотно відрізнятися від тієї, котра прописана в програмі, на це вплине вже ухвалений пакет антикризових заходів, так що для політичних інновацій грошей залишиться небагато, - прогнозує експерт Brookings Institution Даррелл Уест.
З ним згодний інший співрозмовник Фокуса, колишній радник з питань добробуту, який працював у Білому домі та Конгресі, республіканець Рон Хаскинс. Причому, на його думку, важливу роль буде грати не тільки президент, але й Конгрес, що може відхилити запропоновані реформи, якщо порахує, що економіка країни ще не готова до нових видатків.
- Якщо Конгрес зважиться й підтримає реформи охорони здоров'я, то це автоматично вплине на все, оскільки грошей буде не вистачати катастрофічно, - вважає експерт. - В 2008-му ми витратили чималу суму на стабілізацію фінансової системи. Можливо, нам знадобиться ще один такий пакет. І, зважаючи на все, серед демократів чимало прихильників цієї ідеї. У нас вже зараз астрономічний дефіцит, а буде ще більше. І це відразу ж позначиться на внутрішній політиці.
Чи буде Конгрес, вибори до якого проходили паралельно з президентськими, слухняним виконавцем волі першого чиновника держави? Адже саме у владі Конгресу ухвалювати або відхиляти реформи, що стосуються системи охорони здоров'я, використання федеральних фондів для оплати абортів або досвідів зі стовбурними клітками. Не менш важливим стане так званий "шлях до громадянства" - вирішення проблеми мільйонів нелегальних мігрантів, які проживають у США.
У свій час Білл Клінтон виграв вибори, також обіцяючи зниження податків для середнього класу й проголошуючи принцип "давайте не просто витрачати державні гроші, а інвестувати їх у майбутнє". Клінтон теж хотів провести корінну реформу охорони здоров'я, що припускала загальне страхування на випадок хвороби. Він призначив свою дружину Хілларі керувати робочою групою, відповідальною за проект. Частка охорони здоров'я в 1992 році становила 16% бюджету та вже тоді була тягарем. Збільшення цієї статті витрат привітали далеко не всі конгресмени. На проміжних виборах у Конгрес восени 1994 року демократи зазнали поразки, і протягти реформу не вдалося. І це незважаючи на те, що за Клінтона був збалансований бюджет і процвітаюча економіка. У нинішніх умовах ідея про загальне медичне страхування може виявитися зовсім не доречна.
- Коли економіка прийде в норму, нам, безумовно, знадобиться нова фіскальна політика, - говорить Хаскинс. - Рано чи пізно знову виникне питання, як зробити бюджет збалансованим і не допустити дефіциту.
У роки правління Буша республіканці забули, що за будь-які ухвалені рішення потім доводиться розплачуватися, визнає експерт. Але саме Джон Маккейн міг би своїм авторитетом змінити ситуацію.
- Якби всі республіканці були як Маккейн, то відповідальності за такий дефіцит бюджету було б більше. Напевно, через цю його рису в нього чимало супротивників у власній партії. Але саме Маккейну було б під силу припинити ту легковажність, до якої за останні роки звикли партійні консерватори, - підкреслює він.
Хаскинс хвилюється й за долю великих корпорацій, інтереси яких традиційно захищає Республіканська партія. Збільшення оподатковування для великого бізнесу через місяць-два, навіть через рік, коли економіка оправиться від шоку, буде нерозумним кроком, вважає він.
- Це кури, які несуть золоті яйця. Навіщо ж ускладнювати їм життя?
Але й без податкової реформи в програмі демократа завжди було місце для соціальних проектів.
- Ця частина його програми найцікавіша, - відзначає Хаскинс. - Реформи повинні торкнутися поліції, початкової школи, незаможних верств населення (Обама виступає за збільшення викладацького складу й підвищення мінімальної зарплати), а також забезпечити толерантне ставлення до іммігрантів. Але чим більше програм, тим більше витрат.
Республіканець насторожено оцінює подібні нововведення, адже на папері проект завжди виглядає таким, що подає надію, але коли справа доходить до реалізації, то знаходиться чимало аргументів "проти". У Маккейна ж у внутрішній політиці ніколи не було наполеонівських планів, а виходить, і суттєвого перерозподілу бюджетних коштів він би не допустив.
Дипломати проти яструбів
Всі експерти відзначають важливість громадської думки для майбутнього президента. У свій час двома третинами голосів виборців Джорджу Бушу вдалося одержати схвалення громадян на проведення двох військових кампаній.
Тому навряд чи новому хазяїнові Білого дому вдасться зовсім відмовитися від популістської політики. Багатьом американцям хотілося б бачити президентом спокійного і здатного приймати зважені рішення прагматика. Саме такий образ вдалося створити Обамі під час теледебатів. Але в цій м'якій манері одні бачать шанс поправити імідж США на міжнародній арені, інші сумніваються, гадаючи, що це може стати ахілесовою п'ятою нового глави держави.
- Буш поводився як самотній рейнджер, - говорить Даррелл Уест. - США робили що хотіли. Такий шлях не для Обами. Він завжди говорив, що потрібно керуватися дипломатією й розмовляти з іноземними лідерами.
Рон Хаскинс у дипломатичній жилці бачить слабкість:
- Так, імідж Обами дуже позитивний. Але наскільки тверді його позиції? Адже й Кеннеді був дуже популярний. Однак його зовнішня політика залишалася досить твердою. За Буша в нас були дружні відносини з Росією, проте, це не перешкодило нам домовитися з європейцями про розміщення систем ПРО в Європі.
У Маккейні Хаскинс відзначає вміння відстоювати свою точку зору. Але критики республіканця кажуть інше: президентство Маккейна, якого порівнюють з Ричардом Ніксоном (той, коли прийшов до влади в 1969 році, обіцяв покінчити з війною у В'єтнамі), мали б всі шанси перетворитися в роки протистояння між його прагматичним розумом і серцем ідеаліста.
Військове минуле Маккейна насторожує як його супротивників у США, так і спостерігачів за рубежем. Довгограючі переговори - такий формат не для Маккейна, впевнені багато експертів. Те, як буде вирішуватися іракське питання, продемонструє світу майбутнє американської дипломатії.
- Що таке перемога в Іраку, сьогодні не скаже ніхто, - міркує аналітик Майкл Чейні. - Але Маккейн завжди був налаштований на остаточну перемогу в цій країні, навіть коли засуджував підтасування фактів Вашингтоном, який намагався отримати згоду власних громадян на проведення воєнної операції. Так що праві ті, хто порівнював його зовнішньополітичні погляди з поглядами адміністрацією Буша, що йде.
На кого не повинен бути схожий новий президент, так це на мирового поліцейського, впевнений експерт. За Джона Маккейна президентство було б передбачуваним. Що являє собою молодий молодший сенатор-демократ з Іллінойсу, поки впевнено не може сказати ніхто.
- Думаю, буде дуже цікаво спостерігати за Обамою-президентом, - говорить Хаскинс. - Будь я соціальним працівником або вчителем, я б напевно виграв від того, що чорний став президентом США. Мені здається, це надихне й країну, і меншості, яких у нас безліч. І це мені дуже імпонує. А що стосується очікувань американців, які стурбовані не тільки економічними проблемами, але й репутацією держави, я б, безумовно, доклав всіх зусиль, щоб у першу чергу повернути Америці добре ім'я.
Яна Сєдова
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
