3413
Криза жанру
Те, що зараз відбувається на біржах, змушує мене милостиво посміхатися. Виявляється, не ми одні такі безглузді, не тільки в нас зима щороку приходить несподівано. У них там, у цивілізованому світі, відбувається рівно те ж саме: чи ледве не рік тому розумні люди попереджали: незабаром настане загальний економічний "капець". І що ви думаєте? Він таки настав по повній програмі, хоча, імовірно, був час його хоча б пом'якшити
От п'ятничне зведення з фінансових фронтів. Торги на американських біржах закінчилися черговим обвалом, основні фондові індекси втратили більше 7%, а капіталізація економіки США знизилася на 872 мільярда доларів. Причиною стала негативна статистика, що свідчить про істотне зростання нерозпроданих товарних запасів. Особливо сильно виросла кількість нерозпроданих автомобілів. На цій інформації, а також на різкому зниженні прогнозу по продажах легких вантажівок в 2009 році акції автомобільного гіганта General Motors звалилися майже на третину до рівня, востаннє зафіксованого в 1950 році. Акції Ford Motor втратили 21%.
Обвалилися на торгах у Нью-Йорку й нафтові котирування. За інформацією агентства Bloomberg, листопадові контракти на сиру нафту втратили 5,2%, впавши до рівня 82,1 долара за барель.
Відкриття торгів в Азії було близьким до панічного. Японський Nikkei-225 із самого початку "пірнув" більш ніж на 10%. Гонконгський Hang Seng впав відразу на 7,6%. Європейські фондові індекси знижувалися четвертий день поспіль. Dow Jones Stoxx 600 опустився на 2% - до 221,78, найнижчого значення з листопада 2003 року. Цей індикатор втратив з початку 2008 року 39%.
Мені, як і більшості громадян, наведені вище цифри нічого не говорять - просто зрозуміло, що справа погана. Але ж ще в грудні минулого року екс-глава Федеральної резервної системи США попередив, що світова економіка "близька до зупинки". Алан Грінспен заявив, що американській економіці загрожують одночасно спад та інфляція - вибухонебезпечна суміш, найстрашніший кошмар центральних банків, що носить ім'я "стагфляція". А 17 квітня ц.р., виступаючи в брюссельському Центрі європейських політичних досліджень, відомий американський фінансист Джордж Сорос попередив, що світ стоїть перед обличчям найсерйознішої кризи за всю історію нинішніх поколінь. Однак, імовірно, люди, які приймають рішення в найбільше економічно розвинених країнах, порахували попередження Грінспена та Сороса проявами старечого песимізму та мізантропії.
Тим часом, як стверджують фахівці, фінансова криза, як лакмусовий папірець, виявила найбільш вразливі місця економічної системи. В останні роки мільйони людей в усьому світі (особливо помітно це було в Сполучених Штатах) жили невідповідно до своїх достатків, надуваючи "мильні бульки" – іпотечну та фінансову. Бізнесмени, які відірвались від реальності та сп'яніли очманілими мільйонами, довели ціни до астрономічних - на нерухомість, на предмети розкоші, на продукти... А тепер "бульки" стали лопати, приносячись бізнесменам руйнування, а економіці - оздоровлення. Процес хворобливий, але неминучий.
Причина нинішньої кризи - у величезній кількості дешевих грошей, що утворилася в 2003-2004 роках внаслідок помилкової, як це вже зараз зрозуміло, політики США. На початку нового тисячоріччя після чергової кризи в США були проблеми з економікою, що ніяк не хотіла рости. Тому монетарна влада країни вирішила зробити кредити доступніше, і до кінця 2003 року ставка впала до всього 1%. Потік дешевих грошей хлинув, в основному, не в реальну економіку, а в сектор послуг, що почав роздуватися. До надування "бульки" з радістю підключилися громадяни: у банки вишикувалися величезні черги з бажаючих одержати кредит під низький відсоток. Жителі США впали в справжню кредитну манію, набравши по 5-6 кредитів і почавши скуповувати будинки та квартири. Ціни на нерухомість швидко росли, з лишком окупаючи кредити. Під заставу наявного житла, наприклад, в 2005 році американці набрали кредитів на $750 млрд. І що цікаво, 75% з них витратили не на поліпшення житлових умов, а на особисте споживання.
Одночасно надувалась ще одна "булька". Банки, видаючи кредити, випускали під них іпотечні цінні папери й продавали їх інвесторам. Достаток грошей і високі ставки для нестандартних позичальників зробили ці цінні папери дуже затребуваними. Якщо в 2002 році на ненадійних позичальників доводилося 6% кредитів, то до 2006 року - 20%. І от розплатою за низькі ставки стала інфляція, що вийшла з-під контролю. Влада пішла на різке збільшення дисконтної ставки (до 2006 року вона досягла 5%). Оскільки відсотки по кредитах, особливо для нестандартних позичальників, є плаваючими, виплати моментально збільшилися в кілька разів. Піраміда звалилася. Попит на житло впав, слідом за ним ціни, а серед позичальників почалися дефолти, які привели до збитків для інвесторів. В 2006-2007 роках почалися банкрутства компаній, що займалися нестандартними кредитами. І почалося...
Відзначу, що Америка (і слідом за нею - весь світ) вже переживала архіважкі економічні кризи. От лише невеликий перелік.
1869 рік. "Героями" фінансової паніки стали легенди "золотої епохи" американського бізнесу - фінансисти й біржові спекулянти Джей Гулд і Джеймс Фіст. Причини паніки були наступними: президент США Улісс Грант проводив активну грошову політику, сенс якої полягав в зменшенні кількості готівки в економіці: держава прагнула скуповувати долари в обмін на золото (під час Громадянської війни 1861-1863 років була випущена велика кількість незабезпечених доларів). Гулд та Фіст планували скупити якнайбільше золота й, дочекавшись серйозного підйому цін, продати його. Щоб довідатися, коли президент Грант ухвалить рішення щодо масштабних закупівель золота, Гулд і Фіст найняли фінансиста Абеля Корбіна, який доводився зятем президентові.
Версії подальших подій розходяться. Одна з гіпотез говорить, що Грант запідозрив недобре (нібито йому потрапив на очі відвертий лист Корбіна) і вирішив покарати спекулянтів. Він дочекався моменту, коли Гулд і Фіст почали грати на підвищення (для цього Фіст розпустив відповідні слухи). У момент, коли ціна золота досягла рекордного максимуму, Грант віддав наказ виставити на продаж частину державного золотого запасу - природно, ціна на золото різко впала. Багато фінансистів (у тому числі, і Фіст з Корбіним) розорилися. Цей день увійшов в історію Уолл-Стріта, як "чорна п'ятниця" (згодом всі подібні дні одержували назву "чорних"). Цікаво, що офіційне розслідування за цією справою не дало ніяких результатів.
1929 рік. Цей рік став роком початку найбільшого в історії США економічної кризи, що протривала до 1938 року й стала відома як "Велика Депресія". Як звичайно, крах почався після періоду бурхливого підйому. В 1923 році фондовий індекс Dow Jones перебував на рівні 99.3 вересня 1929 року він досяг рекорду 381.17 - однією з причин цього зростання була активність біржових спекулянтів. 24 жовтня 1929 року (цей день увійшов в історію як "чорний вівторок") фондовий ринок звалився. Цікаво, що за день до краху з друку вийшов номер популярного жіночого журналу Ladies Home Journal, з обкладинкою, на якій красувалася наступна фраза: "Кожний здатний розбагатіти на біржі!". 13 листопада акції впали до історичного мінімуму. Збитки склали приблизно $30 млрд - стільки ж, скільки США витратили на Першу світову війну. В 1932 році індекс Dow Jones опустився до 41. Ринок відновився до докризових значень в 1954 році - лише тоді індекс Dow Jones перевищив рівень 3 вересня 1929 року.
1955 рік. Прес-служба Білого дому повідомила, що президент Дуайт Ейзенхауер потрапив до лікарні із серцевим нападом. Вперше в біржовій історії США це повідомлення викликало паніку й масовий розпродаж акцій. За підсумками одного дня торгів, збитки перевищили $44 млн - це був рекордний рівень.
1987 рік. 11 вересня 1986 року індекс Dow Jones продемонстрував новий рекорд падіння: він впав на 86.61 пункту. Однак у новому році - 8 січня 1987-го - він побив власний рекорд зростання, вперше перевищивши оцінку в 2000 пунктів. Ще через 10 місяців, 19 жовтня 1987 року (в "чорний понеділок"), фінансова криза накрила весь світ: акції на світових фінансових майданчиках обвалилися, у середньому, на 22,6%, сукупні втрати перевищили $500 млрд.
В "чорний понеділок" Dow Jones втратив 508 пунктів або 22,61%. Причини цієї кризи дотепер дебатуються: невідомо, чому багато інвесторів вирішили продавати свої цінні папери саме в цей день. Одна з версій звучить досить цікаво: в тому, що сталося, звинувачують програмне забезпечення - багато інвестиційних компаній закладали (і закладають) у комп'ютери умову автоматичної покупки або продажу великих пакетів акцій, якщо на ринку починає превалювати який-небудь тренд.
За матеріалами: ИнтерМедиа Консалтинг
Поділитися новиною
