0 800 307 555
0 800 307 555

Розміри інфляції від Держкомстату: є питання...

— Казна та Політика
4008
Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google
Мабуть, немає нічого дивного в тому, що вкрай висока інфляція, що зараз "псує життя" більшості українців у прямому, а владі в переносному значеннях, стала останнім часом однією із найбільш обговорюваних тем як у суспільстві, так і серед економічних аналітиків.
Судження про причини і винуватців інфляції, а також способи її приборкання висловлюються різні, і в цьому плані здається досить цікавою одна недавно озвучена експертна оцінка.
Суть її полягає в тому, що внаслідок якихось особливостей методології розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ) і тимчасового дисбалансу, що виник на ринку м'ясної продукції, офіційний показник інфляції в Україні завищений і не відповідає реальній або структурній інфляції, що відображає баланс сукупного попиту та пропозиції.
Як вказується в аналітичному звіті інвестиційної компанії Dragon Capital, питома вага продуктів харчування в споживчому кошику українців, на основі якої розраховується ІСЦ, становить 55%, у той час як у Росії продукти харчування займають 33% споживчого кошика, у Польщі - 26%, а в Європейському Союзі - 16%. Але, як указується в даному документі, зі структури споживчих витрат (заснованої на системі національних рахунків) випливає, що українці витрачають на продукти харчування набагато менше - тільки 36% всіх споживчих витрат.
У зв'язку із чим робиться висновок, що структурний рівень інфляції в Україні істотно нижчий, ніж указує офіційний ІСЦ. За оцінкою експертів названої структури, у квітні показник базової інфляції склав в Україні 18% у річному вимірі, що істотно менше 30,2% зростання споживчих цін, оголошених Держкомстатом.
Якщо спростити всі вищенаведені формулювання, то питання стоїть так: українці насправді менше витрачаються на продукти харчування (що подорожчали за рік майже на 50%), ніж ураховує вітчизняне статистичне відомство. А тому офіційно оголошувана Держкомстатом інфляція завищена.
Дійсно, деякі питання у зв'язку з вищенаведеними оцінками до комітету статистики виникають. У споживчому кошику українців, що використовується зараз для розрахунку ІСЦ (інфляції), витрати домогосподарств на продукти харчування і безалкогольні напої становлять 55%. Причому відомо, що в минулі роки названий відсоток був навіть трохи вищим, що пояснюється зростаючими протягом останніх восьми років реальними доходами населення.
Зокрема, у ваговій структурі для розрахунку ІСЦ, що використовувалась Держкомстатом в 2006 році, указується, що продовольчі товари "важать" 0,64914. Правда, у дану категорію потрапили алкогольні напої (ваговий коефіцієнт - 0,02110) і тютюнові вироби (0,01473). Але, зробивши вирахування, одержимо, що продукти харчування і безалкогольні напої становили позаторік у структурі для розрахунку інфляції 0, 61331. Тобто, домогосподарства витрачали тоді на них більше 61% своїх доходів.
У той же час, у статистичному бюлетені Держкомстату "Національні рахунки України за 2006 рік" - у таблиці з кінцевими споживчими витратами домогосподарств - наводяться дані про те, що продукти харчування і безалкогольні напої становлять лише 37,9% загальних витрат домогосподарств (розглядаємо 2006 рік, оскільки відповідного бюлетеня за минулий рік Держкомстат поки не представив). Можливо, у працівників статистичного органу і є якесь пояснення даної різниці в цифрах, але вищенаведені сумніви компанії Dragon Capital здаються, як мінімум, досить логічними.
Однак інші оцінки зі звіту компанії вже не здаються переконливими. Так, як аргумент наводиться цілком зрозуміла динаміка по частках продуктів харчування в споживчих кошиках для різних країн. Природно, чим вищий життєвий рівень населення (реальні доходи громадян) у якійсь державі, тим менша там частка витрат на продукти харчування. Тому в ЄС на продовольство люди витрачають небагато, у Польщі більше, у Росії ще більше.
Але в Україні-то ця частка повинна бути, виходячи з позначеної закономірності, набагато більшою, ніж у Росії. Оскільки доходи росіян набагато вищі, ніж в українців. Наприклад, за даними Росстата середньомісячна зарплата в Росії в січні-лютому нинішнього року становила 15 048 руб., а в Україні - за даними Держкомстату - 1 575 грн. Хоча порівняння в доларовому еквіваленті і не є абсолютно коректним, проте, це певний орієнтир - зарплати росіян при перерахуванні їх у долари у два з лишком рази вищі, ніж в українців. Отже, припущення про те, що частки витрат жителів Росії та України на продукти харчування в споживчих кошиках не повинні сильно відрізнятися - викликає сумнів.
Якщо ж говорити про можливі помилки Держкомстату при розрахунку інфляції у зв'язку з настільки різким зростанням цін саме на продукти харчування, то варто б відзначити інші обставини. Відомо, що статистичне відомство проводить обстеження домогосподарств на предмет їхніх доходів і витрат, на підставі чого потім і робляться розрахунки ІСЦ. Однак погоджуються на ведення відповідного обліку, в основному, малозабезпечені сім'ї.
Причини цього зрозумілі. Для не бідних сімей не становлять інтересу ті невеликі суми винагороди, які їм пропонують за їхню працю Держкомстат. Це - по-перше. А по-друге, чим вищі в співвітчизників доходи, тим менше в них бажання розповідати про них офіційним органам - такі особливості української (пострадянської) ментальності.
У результаті вірогідність вагової структури, одержувана Держкомстатом для розрахунку інфляції, і справді викликає в теперішніх умовах певні сумніви. Адже якщо обстежаться бідні сім'ї, а в них на продукти харчування витрачається дуже значна частина сімейного бюджету, то ІСЦ за рахунок сильного зростання цін на продовольство в другій половині 2007 року й у перші місяці нинішнього вийде завищеним?
Є й ще один фактор, що приводить до завищення інфляції у зв'язку зі стрімким зростанням цін на продовольство. Справа в тому, що відповідно до методики Держкомстату, спостереження за змінами цін та обстеження домогосподарств проводяться тільки в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі, а також містах і районних центрах - але не в селах. Однак очевидно, що сільські жителі менше відчувають на собі зростання цін на продукти харчування, тому для них фактична інфляція була останнім часом істотно нижчою, ніж для городян. У селах же на 1 березня 2008 року проживало 14 671 тисяч чоловік, або 31,7% від усього населення України. Чи враховує все це вітчизняна статистика?
Загалом, хоча доводи аналітиків компанії Dragon Capital і не здаються досить переконливими, але питання до Держкомстату в частині правильності розрахунків інфляції (можливого її завищення) все-таки є...
Юрій Глухов
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас