7775
Володимир Стельмах: Курс гривні дійсно пора змінювати
— Валюта
Питання: Розставте крапки над "і" - чи буде змінений офіційний курс гривні?
Відповідь: Офіційний курс гривні дійсно настав час змінювати, тому що він входить у дисонанс із курсом валют на міжбанківському ринку. Ми будемо розглядати це питання на найближчому засіданні правління.
Питання: Коли воно відбудеться?
Відповідь: Вчасно (сміється).
Питання: Новий офіційний курс буде перебувати в рамках існуючого валютного коридору, визначеного в "Основах грошово-кредитної політики" на поточний рік (4,95-5,25 грн./$1)?
Відповідь: Ми будемо розглядати і це питання. Поки однозначної відповіді на нього немає.
Питання: Але ревальвація гривні приведе до ще більшого погіршення товарного сальдо платіжного балансу. Вас це не зупиняє?
Відповідь: По-перше, у нас зараз нормальна ситуація із платіжним балансом. Він позитивний, і всі підстави для зміцнення курсу є. По-друге, ми зараз не проводимо ревальвацію гривні. Ревальвація була в 2005 р., коли офіційний курс був наближений до міжбанківського. Зараз, коли ринковий курс набагато відрізняється від офіційного, ми просто приведемо два ці значення у відповідність. Причому це піде на благо підприємствам і населенню, які зараз фактично платять курсовий податок. Говорячи про населення, я маю на увазі ситуацію, коли потрібно оплачувати придбання імпортних товарів і послуг, ціна яких прив'язана до валюти (автомобілі, авіаквитки і т.д.) - всі платежі за такі товари здійснюються за курсом НБУ на день оплати. Це означає, що зараз, замість того щоб заплатити за 1 долар 4,8 грн., як він коштує на міжбанку, покупець автомобіля повинен платити за нього 5,05 грн. Для підприємств велика різниця між міжбанківським та офіційним курсами означає складності з бухгалтерським обліком зростання курсових збитків (коли відбувається відбиття валюти в балансі на рівні 5,05 грн./$1, а фактична її вартість становить 4,8 грн./$1).
Питання: Курс буде просто змінений або НБУ має намір увести новий механізм курсоутворення?
Відповідь: На правлінні буде розглядатися як мінімум п'ять різних механізмів курсоутворення, одним із яких буде так званий валютний кошик. Наше завдання полягає в тому, щоб зробити курс гривні гнучким. Він повинен рухатися разом з ринком, відображаючи ситуацію із платіжним балансом. В ідеалі, звичайно, потрібно домогтися того, щоб курс був саморегульованим, як у парі долар-євро, наприклад. Але це завдання довгострокової перспективи. На першому етапі НБУ буде брати якусь участь у курсоутворенні. Ми повинні домогтися зниження впливу на курс гривні спекулятивних сплесків на валютному ринку. Треба знімати піну, що формується гарячими грішми.
Питання: Чи буде НБУ змінювати дисконтну ставку?
Відповідь: А навіщо її далі підвищувати? Дисконтна ставка дає зовнішньому ринку сигнал про подальше збільшення вартості фінансових ресурсів в Україні. У результаті збільшується приплив капіталу нерезидентів на депозити в банківських установах. Фактично це гарячі гроші, які не дуже добре впливають на економіку. Таким чином, щоб не стимулювати їхній приплив, дисконтну ставку далі підвищувати недоцільно. Крім того, банки зараз самостійно визначають ціну вартості грошей при операціях з Нацбанком (фактично регулюють розмір дисконтної ставки). Наприклад, останні тендери з рефінансування показали, що середня ціна ресурсів на ринку зараз становить близько 17% річних.
Питання: Які основні ризики в банківській системі ви бачите в поточній ситуації?
Відповідь: У першу чергу ми зараз звертаємо увагу на валютні гепи (розриви між строком залучення і розміщення валютних коштів). Ми вважаємо, що рівень нехеджованих валютних ризиків банківської системи повинен знижуватися. Для цього Національний банк найближчим часом зажадає від банків складання програми зниження гепів до рівня 10-15% від статутного капіталу. Друга проблема - це високі процентні ставки по депозитах, які, як я вже говорив, стимулюють приплив гарячих грошей.
Думка експертів
Сергій Тігіпко, голова правління Сведбанку:
- Для банківської системи ревальвація гривні двояка: у короткостроковій перспективі це полегшить банкам повернення валютних позик, але не приведе до приросту депозитів у банківську систему. На місці Нацбанку я б дуже обережно ставився до зміни курсу гривні. Це буде негативним сигналом для ринку. Зміцнення гривні не приводить до зниження рівня інфляції. А до зниження конкурентноздатності наших експортерів воно приведе точно. При цьому в країну підсилиться приплив імпортних товарів, що в довгостроковій перспективі буде створювати вже загрозу девальвації гривні.
Домінік Меню, голова представництва BNP Paribas:
- Для інвесторів, які дивляться на Україну, зміцнення курсу гривні є не дуже бажаним фактором. Фактично для бізнесу умови роботи стали ще дорожчі. І от чому. Інфляція в Україні за перші чотири місяці поточного року перевищила вже 13%. Якщо до цього додати ще й 5-7% зміцнення курсу гривні, ми одержимо 20% загального подорожчання товарів і послуг, робочої сили та активів для іноземного інвестора, що заводить у країну гроші у валюті. Так що в результаті зміцнення офіційного курсу можна чекати зниження зацікавленості нерезидентів у ринку України.
Василь Горбаль, член ради Нацбанку:
- У суботу я зідзвонився з багатьма членами ради НБУ, ми домовилися провести засідання ради в найближчий час. Необхідно розставити крапки над "i" і з'ясувати в правління Національного банку України, що стало причиною рішення про зміцнення офіційного курсу гривні. На мій погляд, у поточних умовах зміна офіційного курсу приведе лише до появи нового фактору нестабільності на грошово-кредитному ринку, і буде негативним сигналом для населення, що і так не знає, куди йому бігти за існуючих темпів зростання цін.
Борис Тимонькін, голова правління Укрсоцбанку:
- По-доброму, Нацбанк у поточних умовах повинен би продовжувати підтримувати курс гривні біля офіційного, щоб не створювати чергової невизначеності на ринку. Але якщо вже таке рішення прийняте, у ньому можна знайти і якийсь позитив. Підприємствам-експортерам легше стане працювати з урахуванням валютного виторгу у своєму балансі. Для банківської системи зміна офіційного курсу буде означати переоцінку обсягів валютних активів і пасивів, що виллється в зниження темпів зростання банківської системи.
Розмовляв Олександр Дубінський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
