Репресії від депресії — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Репресії від депресії

19155
"На старті нового проекту було стільки роботи, що спати вдавалося не більше трьох годин на добу. Через кілька тижнів настільки напруженої діяльності відчуття реальності трансформувалося, мені стало здаватися, що це ніколи не закінчиться, я почала зневірюватися в собі і своїх переконаннях. У якусь мить я зрозуміла, що це депресія, - розповідає Світлана Халина, директор з розвитку компанії "Інтер Стейт Груп". - Потрібно було відновитися, знову знайти зв'язок з реальністю та відчути, що мої дії мають сенс". Спілкування із друзями та близькими не допомогло Світлані. Їй полегшало тільки наодинці із собою, коли вона зайнялася новим видом спорту: кайтсерфінгом (катання на дошці для серфінгу за допомогою повітряного змія).
Після цього випадку директор з розвитку прийняла важливе рішення: ніколи не доводити себе до такого кепського стану.
Працеголік, або перфекціонізм (постійне самовдосконалення), - найпоширеніша причина депресії в більшості бізнесменів, які звертаються до фахівців за допомогою, стверджує психотерапевт, президент Української асоціації психодрами Павло Горностай. Депресивний стан характеризується загальною млявістю, подавленим настроєм, безпричинною тугою, зниженням мотивації та вольової активності.
"Контракти" поцікавилися в практикуючих психологів і бізнесменів, які зіштовхувалися із проблемою депресії, як можна боротися із цією недугою, щоб виявити найбільш ефективні способи лікування.
Пастка для бізнесмена
Найчастіше своїми досягненнями на роботі працеголіки намагаються компенсувати проблеми в інших сферах життя. Як правило, працеголіком рухає приховане почуття незадоволеності або комплекс неповноцінності. Тому кожна невдача або помилка сприймається ним дуже болісно; один з можливих наслідків - депресія, оскільки в таких ситуаціях прокидається заглушене працею почуття неблагополуччя.
Мало того, як стверджує Павло Горностай, депресія неминуче наздожене підприємця, впевненого, що велика сума на банківському рахунку зробить його щасливою людиною. "На час, коли мільйон зароблено, а щастя не з'явилося, наступає криза мети і як наслідок - депресія, адже сенс життя для такого бізнесмена полягає в процесі заробляння грошей", - впевнений психолог.
Зате в тих, у кого, крім бізнес-інтересів і матеріального благополуччя, є прагнення до творчої самореалізації, ризик депресії зводиться до мінімуму. "Після певного віку особистість розвивається тільки в тому випадку, якщо її діяльність приносить користь іншим, а не зводиться лише до заробітку. А в бізнесменів, що все життя працюють тільки заради грошей, не реалізувавши себе ні у творчості, ні в сім'ї, настає парадоксальний стан: з одного боку, він почуває себе переповненим, перенасиченим, а з іншого боку - з'являється важке почуття внутрішньої порожнечі.
Щоб уникнути цього, важливо пам'ятати, що робота - це ще не все життя, варто відповісти собі на запитання: "Навіщо мені так багато працювати?", "Від чого я в такий спосіб тікаю?", - стверджує Федір Коноров, практикуючий психолог. Робота заради здійснення якогось замислу, реалізація мрії приносить задоволення та почуття осмислення життя. Однак "наявність завдань і цілей у житті не повинні ставати предметом психологічної залежності", - попереджає Павло Горностай.
Є кілька психологічних пасток, у які часто потрапляють керівники. Буває, що поставлена мета, наприклад, купити котедж, не є щирою, тобто не працює на задоволення реальної потреби цієї людини, що у своєму виборі орієнтувалася на моду, престиж або поради друзів. Щастя від такої "перемоги" завжди буває дуже коротким, оскільки задоволення виникло не від нового будинку, а лише від самого факту досягнення успіху.
В результаті, за визначенням Федора Конорова, людина виявляється в пастці бажання досягти більшого. Йому доводиться ставити нову мету - ще більш амбіційну, складну, недосяжну. Ця гонка може стати довічною і дуже виснажливою.
Щоб уникнути такого розвитку подій, Федір Коноров радить провести ревізію досягнутого. Скласти список всіх досягнень і спробувати чесно відповістити на запитання: "Для кого я це зробив?" Результат може виявитися зовсім несподіваним. Наприклад, з'ясується, що розробка певного проекту здійснювалася не заради розвитку власної компанії, а на зло конкурентам, які планували організувати щось подібне.
Професійному згорянню, подавленому настрою, депресії і бажанню "усе кинути" також сприяє прагнення все контролювати. Слідуючи цьому несвідомому імпульсу, керівник не може довірити підлеглим частину своїх справ і своєї відповідальності, і зрештою на його плечах виявляється непід'ємна ноша, що й приводить до депресії.
В такому випадку, радить психолог, менеджерові варто чесно зізнатися собі в тому, що він може далеко не все. Можна навіть написати список того, що хотілося б уміти робити, але вже навряд чи вдасться навчитися цьому. І подивитися на цей перелік не з жалем, а зі спокоєм і смиренністю.
Манія проти депресії
Але навіть якщо бізнесмен не працеголік, йому іноді доводиться робити марш-кидки, викладаючись на 110%, щоб домогтися успіху. В цій ситуації депресія теж неминуча, впевнений Олексій Шнеєр, психолог і бізнес-тренер. За його словами, щоб здійснити ривок у роботі, керівники часом "накручують" себе до маніакального стану. Вони відвідують бізнес-тренінги, після чого на хвилі ейфорії здатні здійснити трудовий подвиг. Але після кожного такого ривка внаслідок перевитрати енергії настає депресія, що триває набагато довше, ніж період надактивності. "Маніакальний стан - протилежність депресивному. Підприємець перебуває в підвищеному тонусі, сповнений енергії, упевнений у своїх силах і можливостях. Але це все не відповідає дійсності, це ілюзія. Якщо бізнесмен виховує в собі або своїх підлеглих такий маніакальний стан, то він повинен розуміти, що рано чи пізно він неодмінно зміниться депресією", - попереджає Олексій Шнеєр.
Перевитрата сил і енергії призводить до виснаження організму та згоряння співробітників, наприклад, коли керівник щодня виконує команду "розірвися", тобто протягом дня розривається між сотнею важливих справ. На думку бізнес-тренера Олени Денисенко, вихід із цього становища - гарна система планування, виділення пріоритетів і правильний розподіл посадових обов'язків серед колег і підлеглих.
Причиною депресивних станів може бути не тільки перевитрата енергії, але й ситуація, коли, навпаки, творча енергія не має виходу. У такому випадку надлишковий потенціал теж приводить до депресії, оскільки особистість не може повністю розкритися та самореалізуватися. Творчим натурам необхідно, щоб результат їх діяльності "можна було помацати". Тому, якщо творчий працівник займається посередницькою діяльністю, він теж періодично буде страждати депресією, оскільки єдиний результат його праці - зароблені гроші. На думку Павла Горностая, ті, хто займається виробництвом товарів або послуг, почувають себе гармонійніше.
Економайзер для душі
Поза залежністю від причин, що викликали депресію (крім випадків, коли це вроджений психічний розлад), вона є сигналом того, що або ціль обрана невірно, або темп руху до мети не відповідає темпераменту особистості. За словами Олексія Шнеєра, від типу темпераменту і характеру керівника залежить його стійкість до можливих злетів і падінь.
Наприклад, активні особистості швидше відновлюються після невдач, тому можуть собі дозволити форсувати зусилля на старті з меншим ризиком піддатися депресії. Але це протипоказано тим, хто схильний до розміреного існування без особливих емоційних сплесків. Навіть якщо їм і вдасться завдяки маніакальному напору домогтися успіху, то вони не отримають задоволення від процесу, а результат здасться не вартим таких титанічних зусиль. "Для початку потрібно визначити свій темперамент і тип особистості та знайти свою нішу. Тоді можна з'ясувати кількість і темпи витрати "палива", - говорить Шнеєр.
На його думку, шанси виникнення депресії можна знизити для бізнесмена з будь-яким темпераментом, якщо, приступаючи до проекту або вибираючи для себе ціль, заздалегідь знизити їх значимість. Це зменшить негативну реакцію на невдачу.
Якщо ж депресія все-таки виникла, фахівці рекомендують не вдаватися до допомоги медикаментів, а, залишивши на час навіть найважливіші справи, спробувати розібратися в її причинах. "Антидепресанти лише знижують симптоми депресії, але не лікують її. Їх призначають тільки у випадках клінічної депресії, що не піддається іншим способам лікування", - стверджує Павло Горностай. "Депресія - це засіб виживання", - вважає Олексій Шнеєр. Такий стан може дати людині можливість розібратися у своєму житті, цінностях і пріоритетах. "Потрібно прийняти цей стан, зупинитися та замислитися - чого ж не вистачає в житті для гармонії, а не рватися до штучно поставлених цілей", - вказує Шнеєр.
Трапляється, у періоди депресії керівники і бізнесмени настільки переглядають свої життєві позиції та пріоритети, що стають дауншифтерами: залишають високу посаду, маніакальну гонку за грішми та ідуть займатися творчістю або вирощуванням овочів.
До речі, заняття сільським господарством або будь-якою іншою фізичною працею вважається одним зі способів порятунку від депресії. "Від депресивного стану допомагає переключення з розумової діяльності на фізичну, тобто перенаправлення енергії в інше русло", - говорить Олена Денисенко. А Павло Горностай часто радить пацієнтам, які страждають депресією, знайти людину, якій ще сутужніше, і допомогти їй. "Депресію як рукою знімає", - стверджує психолог.
Оксана Кобинець
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас