97
Для чого Україні потрібна реформа БЕБ: позиція бізнесу
Бізнес-асоціації проаналізували оновлений урядовий законопроєкт щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки (реєстраційний номер №10 439.
Розповідаємо, що про нього думають підприємці.
Як зазначається, з моменту створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) минуло майже три роки, однак цей орган досі не розпочав свою ефективну роботу.
«Внаслідок цього Державний бюджет України втрачає значні суми доходів, а легальний український бізнес, який не пішов у „тінь“ навіть під час найбільшої військово-економічної кризи, — потерпає від тиску правоохоронних органів. Замість концентрації зусиль на тіньових схемах торгівлі, контрафакті, контрабанді, ухиленні від оподаткування, на яких державний бюджет країни щороку втрачає понад 100 млрд грн, правоохоронні органи та, зокрема БЕБ, зайняті формальними порушеннями, які дають можливість перешкоджати діяльності легального бізнесу та чинити безпідставний та неспівмірний тиск на нього», — йдеться у повідомленні бізнесу.
Там кажуть, що ключовою причиною фактичної втрати для держави цих років роботи Бюро економічної безпеки є порушення у кадровому відборі керівників цього органу, які не змогли забезпечити реалізацію закладеної концепції створення аналітично-правоохоронного органу, який мав би навести лад з економічною злочинністю та зменшити тиск на бізнес з боку інших правоохоронних органів, зокрема Служби безпеки України та Національної поліції.
Варто зазначити, що в оновленому Урядовому законопроєкті № 10 439 було враховано низку пропозиції бізнес-спільноти, зокрема щодо:
- обрання претендентів на посаду керівника Бюро економічної безпеки комісією з переважним голосом міжнародних експертів;
- негайної переатестації усіх працівників Бюро економічної безпеки;
- аудиту (незалежної оцінки) через один рік та три роки після призначення нового керівника.
Однак залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ як важливого органу. Зокрема, в урядовому законопроєкті відсутні:
- чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, у тому числі щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію;
- включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
- посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;
- встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;
- надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо — під час перевірки доброчесності кандидата.
На думку бізнес-асоціацій, неврахування вищезазначених пропозицій щодо механізму переатестації діючих співробітників та посилення аналітичної функції правоохоронного органу — несе значний ризик збереження кадрів, що не відповідають принципам доброчесності та повторного невдалого запуску роботи Бюро економічної безпеки.
Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів та механізм проведення переатестацій. На думку представників бізнесу, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію та добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Окрім того, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію саме виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, враховуючи незначну кількість корупційних справ, які закінчилися обвинувальними вироками. Ці важливі процедури та склад не можуть створюватися та формуватись виключно за рішенням нового директора, потрібні запобіжники від можливих помилкових одноосібних чи упереджених рішень.
Також вкрай важливим є зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів при обранні голови БЕБ.
Окрім цього, з метою встановлення запобіжників щодо вчинення незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно із перезавантаженням Бюро економічної безпеки бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу України щодо:
- впровадження стандартів прокурорської діяльності;
- обмеження повноважень Національній поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим Служби безпеки України;
- забезпечення можливості оскарження слідчому судді будь-яких дій чи бездіяльності, в тому числі рішень слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії;
- заборони повторного відкриття провадження з тих самих підстав після позитивного рішення для бізнесу внаслідок оскарження попередніх дій правоохоронних органів;
- відповідального зберігання та негайного повернення власникам арештованого майна після рішення суду;
- обрання обґрунтованого та співмірного рівня застави та запобіжних заходів;
- заборони вилучення матеріальних цінностей, які не зазначені в ухвалі слідчого судді;
- дозволу вилучення «критично важливого майна» (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) тільки з виключних підстав;
- покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності;
- повернення строків досудового розслідування та процедури їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
