60261
Наскільки законні платежі через термінали?
Останнім часом все більше громадян користується платіжними терміналами, через які можна поповнити рахунок мобільного телефону, погасити кредит, сплатити послуги провайдерів Інтернету, кабельного телебачення тощо. Але наскільки відповідають такі операції українському законодавству?
Національний банк України своєю Постановою №53 від 5.03.2008 р. надав право здійснювати прийом платежів через термінали "банкам і небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів, а також суб'єктам господарської діяльності, які уклали агентські договори з банками".
Насправді ж, власники багатьох терміналів в Україні не є сьогодні ні банками, ні фінансовими компаніями, ні навіть агентами банків. У останньому випадку договір з постачальником послуг (наприклад, провайдером кабельного телебачення) мав би укласти банк, а власник терміналів, який бажає отримати право приймати від імені банку платежі населення, мусить підписати з цим банком агентський договір. Тому, якщо отримувачі таких платежів укладають договори про їх прийом не з банками, а безпосередньо - з компаніями-"термінальниками", які не мають ліцензії на здійснення грошових переказів, вони, по суті, порушують закон.
Аби переконатися в законності операцій, що здійснюються через термінали, вимагайте у їх власника ліцензію на здійснення грошових переказів або копію агентського договору. Разом подивіться на квитанцію терміналу - на ній мають бути вказані реквізити банку, чиїм агентом є "термінальник".
Як же намагаються обійти законодавчі вимоги власники терміналів? Найпоширеніший спосіб - видати діяльність з прийому грошових переказів за щось інше, що не вимагає отримання ліцензій і підписання агентських договорів. Наприклад, можна зробити вигляд, що термінал не приймає грошові перекази, а продає електронні ваучери або коди поповнення. Проте пряме поповнення рахунку мобільного телефону, оплата послуг стаціонарного зв'язку, кабельного телебачення, погашення банківських кредитів і так далі, - поза сумнівом, є грошовими переказами.
Чим же ризикують підприємці, які здійснюють прийом грошових коштів від населення через термінали, які не є фінансовою організацією або агентом банку?
По-перше, відповідно до статті 41 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг", діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії карається штрафом в розмірі до 85 000 грн.
По-друге, якщо прибуток підприємця, який здійснює фінансові операції без ліцензії, досягне суми в тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2009 р. - 302 500 грн.), він нестиме відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 151 250 грн. або обмеження свободи терміном до трьох років (ч.2 ст. 202 Кримінального кодексу України).
По-третє, підприємці, які продають коди поповнення, повинні встановлювати на терміналах реєстратори розрахункових операцій, як того вимагає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг". Якщо у "продавця електронних ваучерів" реєстратор не встановлений, йому, відповідно до ч.1 ст.17 вищезгаданого Закону, загрожує штраф у п'ятиразовому розмірі від вартості проданих через такий термінал товарів (наданих послуг). Крім того, статтею 155 Кодексу "Про адміністративні правопорушення" передбачено, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності за такі порушення можуть бути оштрафовані в адміністративному порядку. А при прийнятті в терміналах платежів як агент банку реєстратор розрахункових операцій не потрібний, що забезпечує значну економію коштів.
Із всього сказаного можна зробити висновок: прийом платежів через термінали - надто перспективний бізнес, якщо він ведеться в правовому полі. Такий підхід не лише забезпечує підприємцеві душевний комфорт, захищаючи від неприємних контактів з контролюючими і правоохоронними органами, але і робить цю діяльність, врешті-решт, рентабельнішою. Сьогодні власникам терміналів поки що вдається не потрапити під дію описаних вище законодавчих санкцій, але "це свято не триватиме вічно".
Адже, з одного боку, великі обороти готівки, що проходять через термінали, підвищують вірогідність криміналізації цього бізнесу. Широко відома міжурядова організація FATF (Financial Action Task Force) назвала платежі через термінали одним з найбільш ризикованих, з погляду відмивання грошей, видів фінансових послуг. FATF рекомендувала урядам країн світу підсилити контроль над цим видом діяльності. З іншого боку, наростаючі проблеми з наповненням державного бюджету України підштовхуватимуть до пошуку тих бізнес-структур, за чий рахунок їх легко можна буде вирішити на абсолютно законних підставах. Отже, "легалізація" роботи платіжних терміналів є для їх власників актуальним завданням.
За матеріалами: internetua.com
Поділитися новиною
