0 800 307 555
0 800 307 555

Від суми та від тюрми, або Як у Німеччині повертають борги

Світ
5680
Служба судових приставів Росії розішле 28 мільйонів СМС громадянам, які мають борги. У Німеччині вже багато років існує регламентована законом система стягнення боргів.
У Німеччині існує чітко відрегульована законом система отримання боргів. “Вона покоїться на трьох “китах” – це судові органи, інкасо-фірми і боргові консультації”, – пояснив DW берлінський адвокат Арне Кондман (Arne Kondmann). Такий поділ обов’язків дозволяє рівною мірою враховувати інтереси кредиторів і боржників.
Як роблять борги
За даними Федерального союзу інкасо-фірм (Bundesverband Deutscher Inkasso-Unternehmen e.V. – BDIU), в 2012 році загальна сума приватних боргів у Німеччині склала 55 мільярдів євро. Найбільше серед боржників тих, чий борг перевищує 10 тисяч євро. Таких – чверть.
Молодь в основному “прогорає” на телефонних розмовах. Середня сума боргу молодих “банкрутів”-німців – 2300 євро. Їхні старші співгромадяни нерідко влазять у борги, оскільки виявляються не в змозі повернути іпотечні кредити.
Судові пристави
Схем, за якими кредитори “вибивають” борги, декілька. Перша – опис майна, яке може бути використане для погашення боргу. Такий захід застосовується лише за рішенням суду. З постановою суду на руках кредитор звертається по допомогу до судового виконавця. “На розрахунковий рахунок боржника буде накладено арешт, пояснює адвокат Арне Кондман. – Майно буде продано, а виручка, за винятком податку та мита, піде на сплату боргу”.
При цьому зовсім без засобів до існування боржник не залишається. У законі прописані так звані державні заставні норми – мінімальний “недоторканний” дохід. “Сума щомісячного доходу, з якого взагалі нічого не можна утримувати, становить близько 1030 євро. Вона може бути збільшена, наприклад, за наявності утриманців”, – говорить Кондман.
Інкасо-фірми
Крім судових виконавців отриманням боргів з недбайливих боржників займаються приватні інкасо-фірми. У Німеччині, за даними BDIU, працюють 750 ліцензованих підприємств такого профілю. Проте є в галузі й “чорні овечки” – фірми, які використовують методи на межі фолу. Наприклад, боржнику телефонують по 30 разів на день, нагадуючи про борги, або співробітники інкасо-фірми чергують біля дверей боржника.
Бувають і випадки, коли боржника переслідують по п’ятах, а це – вже явне порушення закону, пояснює DW Нільс Хайнеман (Nils Heinemann). Хайнеман майже 30 років пропрацював у берлінському управлінні кримінальної поліції і спеціалізувався на проблемах боржників. Наприклад, одна фірма приставила до боржника співробітників, одягнених у все чорне, з циліндрами на голові, згадує Хайнеман. Вони невідступно слідували весь день по місту за нещасним банкрутом. “У цьому випадку боржник заявив у поліцію і вчинив цілком вірно”, – говорить співрозмовник DW.
Такі “чорні овечки” користуються юридичною неграмотністю споживачів, пояснює Вольфганг Шпіц (Wolfgang Spitz), голова об’єднання інкасо-фірм BDIU. “Розрахунок робиться на те, що боржник заплатить борги в обмін на спокій”, – вважає Шпіц.
Консультації для боржників
Громадянин, який не має коштів для повернення боргу, може звернутися по допомогу в так звану консультацію для боржників (Schuldnerberatung). Частина таких консультацій існує за рахунок коштів церковних і благодійних організацій та надає послуги безкоштовно. Решта працюють на комерційній основі, тому, щоб отримати професійну допомогу, боржнику нерідко доводиться влазити в нові борги. У кращому випадку така комерційна фірма не візьме грошей за першу консультацію.
Втім, клієнтів достатньо і у платних консультацій. При цьому, за словами Такіса Хольфельда (Takis Hohlfeld), експерта берлінської фірми BerlinSchuldnerberatung, нерідко боржники тягнуть до останнього і звертаються по допомогу, коли в кишені в буквальному сенсі не залишилося ні копійки.
“У таких випадках спочатку доводиться вести прохача в найближче бістро, щоб нагодувати його булочкою з чаєм, і тільки потім думати, як йому допомогти”, – нарікає він. Відбувається це через те, що багато боржників просто соромляться свого становища. “Вони вважають себе невдахами і прикрашають реальний стан справ, тим самим лише його поглиблюючи”, – вважає експерт.
Процедура споживчого банкрутства
З 1999 року приватні особи, які не мають коштів для сплати боргів, можуть пройти процедуру споживчого банкрутства, що дозволяє через шість років списати повністю всю заборгованість. Для цього за допомогою консультантів або адвоката боржник заявляє про свою фінансову неспроможність в суді. “На підставі заяви суд ініціює процедуру банкрутства і призначає відповідальну особу, яка буде стежити за ходом оформлення та виконання банкрутства”, – роз’яснює Такіс Хольфельд.
Суд вивчає документи про регулярні доходи боржника і вирішує, яку суму щомісяця, в рамках встановлених норм, треба утримувати на користь кредитора. “У наступні шість років боржник зобов’язаний точно виконувати всі розпорядження суду і виплачувати встановлену суму”, – каже адвокат Кондман. Після закінчення цього терміну, якщо не було порушень, суд визнає борг погашеним, а боржника – вільним від боргів, хоча за цей період боржнику вдається повернути, як правило, лише частину суми.
Олександр Сосновський
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас