Великий бізнес пропонує Клименкові платити податки по-новому
У парламенті зареєстровано законопроект, який пропонує впровадити в Україні інститут консолідованої групи платників податків. Така модель сплати податків зручна фінансово-промисловим групам (ФПГ). Суть нововведення: великий бізнес зможе платити податки від однієї особи, а не з кожного підприємства окремо, як зараз. Але і це – не головне. Основне, що угоди всередині такої групи не зможуть контролювати податківці.
Чому ідея з’явилася зараз?
З 2014 року податківці хочуть посилити контроль за великими платниками податків. У парламентському комітеті з питань податкової та митної політики допрацьовується законопроект про трансфертні ціни, підготовлений Міністерством доходів і зборів. Депутати два тижні тому не підтримали версію документа, запропоновану міністром Олександром Клименком. Причина – бізнес не згоден з багатьма пунктами проекту закону. Один із спірних моментів – бажання податківців контролювати операції між пов’язаними особами, в тому числі – всередині країни. У Міндоходів розраховують, що документ буде схвалений до кінця року. І бізнес шукає шляхи, як уникнути надмірної уваги з боку інспекторів. Один з варіантів – ухвалення законопроекту про створення консолідованої групи платників податків.
У розробці документа активну участь брали народні депутати, близькі до Рината Ахметова, і представники групи СКМ.
Приміром, один з ініціаторів документа – депутат від Партії регіонів Сергій Глазунов. Він довгий час працював на Північному ГЗК, що входить до холдингу «Метінвест» – гірничо-металургійний підрозділ групи СКМ. Сам Глазунов цей зв’язок заперечує. «Так, я працював на підприємстві СКМ, і на державних підприємствах працював. Але пов’язувати розробку законопроекту тільки з місцем роботи – неправильно», – сказав він.
Інформацію про те, що в підготовці законопроекту брали участь співробітники СКМ, на умовах анонімності підтвердило Forbes джерело, близьке до керівництва «Метінвесту». До того ж у властивостях електронної версії документа, який зареєстрований на сайті парламенту, одним з його творців значиться народний депутат Олександр Долженков, якого пов’язують з адвокатом Ріната Ахметова – народним депутатом від Партії регіонів Юрієм Воропаєвим. Долженков свою причетність до документа заперечує.
У СКМ участь у розробці документа не підтвердили, але відзначили, що законопроект підтримують. «Перевагою впровадження даної ініціативи стане спрощення адміністрування і контролю з боку податкової служби. Відпаде необхідність концентруватися винятково на податковому контролі якогось одного підприємства, а розглядатимуть його роботу в контексті консолідованої групи платників податків», – повідомили в департаменті корпоративних комунікацій СКМ.
Що потрібно для статусу
В обмін на свободу від контролю за операціями всередині групи з боку податківців бізнесу потрібно буде виконати низку умов.
По-перше, консолідовану групу платників податків можна буде створити, тільки якщо один з учасників цієї групи прямо чи опосередковано володіє частками (не менше 50%) в інших підприємствах групи.
По-друге, потенційні учасники не можуть перебувати в процесі ліквідації або злиття, бути неприбутковою організацією або постійним представником нерезидента, і на нього не повинні поширюватися спеціальні податкові режими.
По-третє, підприємства, які захочуть отримати статус консолідованої групи, повинні за рік до реєстрації договору про її створення сукупно заплатити не менше 100 млн гривень податку на прибуток. А загальний обсяг виручки від реалізації товару, робіт і послуг за цей же рік повинен скласти не менше 1 млрд гривень.
За підрахунками податківців, в Україні сьогодні працює 16 ФПГ: Group DF, СКМ, “Інтерпайп”, “Континіум”, “Приват”, ІСД та інші. «Якщо ідея про консолідовану податкову групу буде реалізована – це значно зменшить для великих промислових груп адміністративне навантаження в частині дотримання очікуваних правил трансфертного ціноутворення. Можливість створення групи буде мотивувати бізнес переходити до прозорих структур власності. У документі – чіткі критерії за оборотом і сумою сплати податків. Досить їм відповідати», – підкреслює керівник департаменту корпоративних податків в Group DF Володимир Діденко.
Зручно буде не всім
У законопроекті про трансфертні ціни Міндоходів пропонує, щоб бізнес щороку до 1 травня подавав звітність з розширеною інформацією про угоди ФПГ всередині країни, контрагентів, і з аргументацією контрактних цін. Так у відомстві мають намір боротися з оптимізацією оподаткування з боку бізнесу.
Ініціативу депутатів в Міністерстві доходів і зборів поки не коментують. «Ми вітаємо всі законодавчі ідеї. Але документ ще не аналізували», – повідомили в прес-службі відомства. «Податківці хочуть контроль над угодами всередині країни, щоб бути впевненими, що податки дійсно будуть заплачені, а не пройдуть повз бюджет через податкові ями і нові умови оподаткування, які з’являться у консолідованих груп», – говорить партнер відділу податково-юридичних послуг Ernst & Young Ігор Чуфаров.
У податковій Кривого Рогу, де розташовані деякі підприємства холдингу «Метінвест», здивувалися, дізнавшись про таку ініціативу. «А як же перевіряти підприємства? Якщо буде введений консолідований податок на прибуток, це ускладнить доступ до інформації», – упевнений криворізький податковий інспектор, який попросив не називати свого імені.
У світовій практиці податкові органи по-різному виходять з ситуації. Сьогодні консолідовані групи платників податків існують у Росії, Японії, Франції, Люксембурзі. У Японії, наприклад, при введенні інституту консолідованої групи платників податків пішли на крайні заходи – тут податкові органи ввели дворічний перехідний період, протягом якого для консолідованих груп діяла підвищена ставка податку на прибуток – плюс 2%.
Катерина Сиченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
