1993
Острів скарбів
Клієнтам кіпрських банків нелегко змиритися з тим, що уряд країни все ж знайшов спосіб «зістригти» з приналежних їм рахунків частину коштів. Тому вони намагаються будь-якими способами обійти введені владою жорсткі обмеження на рух капіталів. Паралельно ЗМІ з’ясували, що деяким чиновникам і великим бізнесменам вдалося вивести свої кошти з Кіпру ще до схвалення антикризових заходів.
Введення так званого «податку на депозити» було однією з умов, без виконання яких Кіпр не міг розраховувати на десятимільярдний кредит від ЄС, МВФ і Європейського ЦБ. У середині березня кіпрська влада оголосила, що з усіх рахунків в місцевих банках буде списано від 6,75 до 9,9 відсотка коштів, завдяки чому бюджет держави мав поповнитися майже шістьма мільярдами євро. Однак парламент Кіпру заблокував ініціативу, різко розкритиковану як на самому острові, так і за кордоном.
Паніка, що настала після того, як з’ясувалося, що під питанням опинилася допомога Кіпру (а значить, і його порятунок від дефолту, і його членство в єврозоні), тривала недовго. Кіпрським чиновникам вдалося домовитися з ЄС про отримання кредиту; натомість було вирішено, що один з найбільших банків Кіпру – Cyprus Popular Bank (Laiki Bank) – буде ліквідовано, його потенційно прибуткові активи переведуть в Bank of Cyprus. Крім того, з рахунків на суму понад сто тисяч євро в обох фінорганізаціях буде списано, за різними даними, від 30 до 80 відсотків. Передбачається також, що частина великих депозитів буде конвертована в акції Bank of Cyprus, частина буде заморожена і в підсумку клієнти найближчим часом зможуть отримати лише близько десяти відсотків своїх коштів.
Хоча депозити у всіх інших кіпрських банках і рахунки менш ніж на сто тисяч євро в Bank of Cyprus і Laiki Bank залишаться недоторканними, їх вкладники все одно поки не можуть в повному обсязі розпоряджатися своїми коштами. Банки Кіпру майже два тижні (з середини березня до 28-го числа) взагалі не працювали, а тепер для їх клієнтів введені жорсткі обмеження, які діятимуть протягом місяця. Так, фізичні особи можуть знімати з рахунків на Кіпрі не більше 300 євро на добу, а вивозити з країни – не більше тисячі євро. Закордонні платежі за банківськими картками обмежені п’ятьма тисячами євро на місяць, а кіпрські компанії не можуть укладати угоди більш ніж на п’ять тисяч євро на день.
Банківська система Кіпру в значній мірі залежить від закордонних вкладників, серед яких, зокрема, компанії та бізнесмени з Росії і Великобританії. Тепер росіяни, так само як і клієнти кіпрських банків з інших країн, шукають способи обійти обмеження місцевої влади на рух капіталів і повернути свої гроші.
Деякі власники рахунків вирішили просто вивезти свої кошти з країни, хоча це і суперечить поточним правилам. Як пише The Financial Times, за останні кілька тижнів влада Кіпру затримала щонайменше трьох осіб, що спробували провезти на собі більш ніж 200 тисяч євро. Їх імена не називаються; у всіх затриманих гроші були конфісковані. Кіпрська влада тим часом посилила контроль на кордоні і в порту Лімассола, щоб не допустити вивезення готівки морем.
Іншим закордонним вкладникам пощастило більше – їм на допомогу прийшли їхні уряди. Наприклад, влада Великобританії майже відразу після того, як кіпрські банки в середині березня призупинили роботу, відправила мільйон євро розквартированим на Кіпрі британським військовослужбовцям, щоб забезпечити їх готівкою на той випадок, якщо місцеві банкомати перестануть видавати гроші. Крім того, уряд Великобританії пообіцяв компенсувати військовослужбовцям та держслужбовцям, які знаходяться на Кіпрі, і втрати від податку на вклади.
2 квітня стало відомо, що рахунки в британському підрозділі Laiki Bank переведені в Bank of Cyprus UK, що дозволить захистити кошти вкладників. Клієнтам Bank of Cyprus UK можуть бути повністю відшкодовані кошти на суму до 85 тисяч фунтів стерлінгів (сто тисяч євро); Laiki Bank UK є філією кіпрської організації, і його рахунки повинні бути реструктуризовані. Всього з Laiki UK переведено близько 15 тисяч рахунків на загальну суму приблизно 270 мільйонів фунтів.
Російським же вкладникам (якщо тільки мова не йде про держкомпанії або високопоставлених чиновників), схоже, доведеться розраховувати лише на себе. Перший віце-прем’єр Ігор Шувалов 31 березня заявив, що уряд Росії не буде вживати жодних дій, якщо громадяни РФ, які тримають кошти в кіпрських банках, їх втратять, і додав, що розглянути варіанти можливих дій в уряді можуть в тому випадку, якщо постраждають кошти російських держкомпаній.
Міжнародне агентство Moody’s оцінювало обсяг коштів, що належать російським банкам і організаціям, на рахунках в Кіпрі приблизно в 30 мільярдів доларів. Причому саме росіянам, як писала з посиланням на неназвані джерела газета The Financial Times, в Bank of Cyprus і Laiki Bank належить переважна більшість рахунків більш ніж на сто тисяч євро. У тій же статті FT наводила слова російського юриста, що працює на Кіпрі, – він висловив упевненість у тому, що росіяни, які пройшли через кілька криз, зможуть допомогти самі собі і зберегти свої кіпрські капітали. Росіяни, міркував співрозмовник газети, сидіти спокійно, як кіпріоти, і чекати, поки уряд про них подбає, вже точно не будуть.
Видання також згадує і про способи виведення грошей з Кіпру, якими можуть скористатися російські бізнесмени. Так, одному з них – Сергію Тюленєву – запропонували перевести більше мільйона євро з Laiki Bank в Hellenic Bank, який не буде реструктуризований, в обмін на аванс 200 тисяч євро. Тюленєв відмовився.
Ще один неназваний банкір розповів газеті «Ведомости», що кіпріоти пропонували йому вивести кошти з Кіпру через довіреність, виписану на рахунки в Bank of Cyprus. Після цього клієнту повинні були відкрити рахунок у банку за межами Кіпру (швидше за все, в іншому офшорі на Британських Віргінських островах), але з дисконтом 10-20 відсотків. Про пропозиції певних фірм повернути застряглі на Кіпрі кошти в обмін на деякий відсоток від суми повідомляв і Forbes.
Втім, якщо вірити ЗМІ, російські олігархи вже давно вивели свої капітали з Кіпру. Серед таких можливих «щасливчиків» називають, зокрема, Михайла Фрідмана, Ігоря Зюзіна та Алішера Усманова. Правда, підтвердити це джерела можуть лише непрямими доказами – на зразок емоційної заяви Зюзіна про те, що на його бізнесі кіпрські нововведення ніяк не позначаться, або повідомлення на сайті Alfa Capital Holdings (підрозділу «Альфа-груп», що базується на Кіпрі) про те, що компанія не підпадає під дію введеного кіпрською владою збору з депозитів.
Ясно, що ніхто ніколи не дізнається точно, скільки бізнесменів з тієї чи іншої країни скористалися тією чи іншою схемою порятунку своїх кіпрських накопичень. Проте в пресі останнім часом все частіше з’являються публікації, з яких випливає, що багато клієнтів банків Кіпру почали переводити свої гроші за межі острова ще до введення обмежень. Так, кіпрські ЗМІ дізналися, що з 1 по 15 березня (тобто прямо перед початком обговорення податку на депозити, коли банки Кіпру закрилися на два тижні) 132 юридичні та фізичні особи вивели зі своїх кіпрських рахунків десятки мільйонів доларів, євро та рублів.
Серед цих компаній, як стверджують видання, опинилася і фірма A Loutsios & Sons Ltd, співвласником якої є зять президента Кіпру Нікоса Анастасіадіса. Компанія нібито перевела з Laiki Bank в Лондон 21 мільйон євро. Сам Анастасіадіс ці відомості спростував і заявив, що подібні вигадки покликані скомпрометувати його і його сім’ю. Анастасіадіс також зажадав у урядової комісії, створеної для розслідування причин кризи на Кіпрі, провести детальну перевірку його діяльності на посаді президента.
Поки ЗМІ вишукують подробиці про витоки коштів з кіпрських кредитних організацій та причетних до цих операцій чиновників, вкладники розглядають можливість судового переслідування банків Кіпру, а деякі вже навіть зуміли добитися успіху. Влада острівної держави зі свого боку поступово послаблює обмеження на банківські операції.
З моменту відновлення роботи кіпрських банків минув майже тиждень. Незважаючи на те, що багато хто побоювався заворушень, акцій протесту і нескінченних черг, поки на острові все досить спокійно. Кіпріоти неголосно нарікають на зраду влади і звикають до життя на 300 євро на день, уряд виправдовується, а іноземці, які тримали на Кіпрі «сірі» гроші, придумують, як би їх повернути. Життя поступово входить у нормальну колію.
Ірина Рябова
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
