4143
Для української молоді житлове питання може стати вічним
В яких випадках і чи можуть взагалі дозволити собі купівлю житла молоді люди в Україні, з’ясовував Олександр Савицький.
Шансів на придбання власного житла в Україні практично немає навіть у вельми успішних та високооплачуваних молодих фахівців. Експерти стверджують, що причиною тому є несприятливий бізнес-клімат в країні, високі ставки іпотечних кредитів і роздуті ціни на будинки і квартири.
Держава допоможе небагатьом
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву пропонує українській молоді відразу кілька програм допомоги у вирішенні житлової проблеми. За словами голови правління Фонду Леоніда Рисухіна, це і надання пільгового кредиту терміном на 30 років під три відсотки річних, і держпрограма “Доступне житло” з компенсацією державою 30 відсотків вартості квартири, і програма компенсації кредитних ставок комерційних банків. Разом з тим, чиновник визнав, що черги на участь у цих програмах залишаються великими. “Тільки на одну з цих програм зареєструвалося вже близько 15 тисяч молодих сімей, але коштів на її реалізацію виділено значно менше”, – додав Рисухін.
Різного роду програми сприяння молоді в придбанні житла та отриманні пільгових іпотечних кредитів за останні десятиліття стали одним з обов’язкових пунктів передвиборних програм політичних партій і окремих політиків. “Молоддю маніпулюють від виборів до виборів, обіцяючи доступне житло”, – заявив під час дискусії в парламентському комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму лідер громадської організації “Фонд молодих лідерів України” Роман Хорольський. За його словами, українська молодь потребує не пільг і допомоги держави, а сприятливих умов для підприємництва. Тільки тоді у молодих з’явиться можливість самостійно заробити на купівлю житла, підкреслює Хорольський.
Приватна ініціатива і… везіння
Держслужбовець і лідер громадської організації “Спільна мета” 34-річний Руслан Бортнік відноситься до числа тих, кому пощастило розв’язати житлову проблему власними силами. В інтерв’ю DW він розповів, що приїхав до Києва з села в Житомирській області і зміг вступити до найпрестижнішого ВНЗ країни – Києво-Могилянської академії. Пізніше він став одним із творців юридичної компанії, якій пощастило працювати з “великими корпоративними клієнтами”. Доходи від цієї діяльності дозволили накопичити кошти на початковий внесок в розмірі близько 60 відсотків від вартості житла та отримати іпотечний кредит у банку.
Бортник відмовився від спроб отримати держдопомогу в придбанні житла, за його словами, через відразу до корупції. “Для отримання пільгового кредиту потрібно бути родичем чи другом впливової офіційної особи. Або ж внести цілком визначену суму у вигляді хабара держслужбовцю, який розподіляє ці кредити”, – впевнений Руслан. За його словами, він отримав іпотечний кредит у звичайному комерційному банку на загальних умовах у 2006 році. І вже в 2010 році зміг повністю розплатитися з банком за куплену квартиру.
Виїхати жити в передмістя
У заступника директора телекомунікаційної компанії “Місто-ТБ” 29-річного Олександра Маркова стартові житлові умови інші. Він киянин, не одружений і поки ще живе в одній квартирі з батьками. Найреальнішим для себе варіантом вирішення житлової проблеми Марков вважає отримання довгострокового кредиту від забудовника терміном на 10 років з початковим внеском 10-15 відсотків від загальної вартості житла.
Проте в даний час знайти такі умови іпотечного кредиту надзвичайно складно. “Ціни на житло у вже побудованих будинках в Києві невиправдано завищені, на купівлю квартир у споруджуваних будинках або немає кредитування на тривалий термін, або забудовник сильно завищує відсоток за кредитом”, – поділився своїм досвідом Марков. Іпотечні кредити в комерційних банках відлякують його надмірно високими відсотками. В Олександра також є сумніви в стабільності навіть найбільших банків. “Єдина нормальна альтернатива, на мій погляд, придбання більш дешевого житла в одному з передмість Києва”, – додав співрозмовник DW.
Альтернатив оренді немає
27-річний IT-спеціаліст банку “Райффайзен банк Аваль” Ігор Шило приїхав до Києва з провінції, закінчив університет і тепер живе в орендованій квартирі. Він зізнався, що мріє про власне житло в столиці ще зі студентських часів. Але умови іпотечних кредитів Ігор називає “грабіжницькими”: “Звичайна однокімнатна квартира в спальному районі Києва коштує близько 60 тисяч доларів. Якщо взяти кредит у банку, то за 20 років при нинішній середній ставці іпотечного кредиту 16-20 відсотків, я виплачу вартість більше чотирьох таких квартир”.
Ігор поскаржився, що стати в чергу на участь в держпрограмі лізингу квартир для молоді не так вже й просто, як здається на перший погляд. “Потрібно штучно “погіршувати” свої житлові умови, щоб відповідати умовам програми. А це ще та проблема! Ну а далі тебе чекає черга, яка практично не рухається”, – говорить Шило. На його думку, поки у нього взагалі немає можливості купити власне житло, так що в найближчому майбутньому йому доведеться, як і раніше, жити в орендованій квартирі.
Олександр Савицький
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
