3018
Врятували награбоване
— Кредит&Депозит
Міністри фінансів єврозони разом з МВФ, ЄЦБ та Єврокомісією придумали новий план порятунку Кіпру, який більше не передбачає списання коштів з рахунків дрібних вкладників. Незважаючи на це кіпріотів найближчим часом нічого доброго не чекає: країна майже напевно буде болісно довго вибиратися з рецесії, адже її фінансова система втратить довіру як громадян країни, так і росіян, які почнуть шукати нові юрисдикції для «сірих» угод.
В кінці минулого тижня Європа ввімкнула для Кіпру таймер зі зворотнім відліком часу: якщо б переговори з порятунку країни від банкрутства ні до чого не привели до 26 березня, місцеві банки втратили б кошти ЄЦБ, які той видає в рамках Emergency Liquidity Assistance (ELA). Це, якщо опустити кілька неважливих ланок, означало б крах фінансової системи Кіпру.
Ввімкнений таймер постійно тримали в голові як місцеві чиновники, так і чиновники з Євросоюзу. Саме тому останній раунд переговорів про виділення допомоги Кіпру тривав цілих 11 годин і завершився в ніч з неділі на понеділок. Формально переговори виявилися успішними: Євросоюз обіцяв Кіпру допомогу у розмірі 10 мільярдів євро в обмін на реструктуризацію місцевого банківського сектора. Отже, країна залишиться в єврозоні та уникне банкрутства, але чи зрадіють самі кіпріоти такому результату – велике питання.
Решту вирішимо потім
«План А», що вводить податок 6,75-9,9 відсотка на всі некредитні рахунки, відкриті в банках Кіпру, провалився через те, що його треба було погоджувати з парламентом Кіпру. Місцеві законодавці не захотіли платити своєю політичною кар’єрою заради конфіскації грошей у вкладників, і проект податку 20 березня відхилили. «План Б» позбавлений цього недоліку: оскільки мова більше не йде про податок, обговорювати порятунок країни з парламентом кіпрському уряду необов’язково. До того ж законодавці 23 березня схвалили пакет заходів, необхідних для рекапіталізації банків, тим самим санкціонувавши переговори з Європою.
З іншого боку, порятунок Кіпру має бути схвалений всіма країнами єврозони. Зараз на нього погодилися тільки міністри фінансів, і ризик того, що хоча б в одній з 17 країн валютного блоку «План Б» розкритикують і виділення допомоги заблокують, зовсім не дорівнює нулю. Але навіть якщо все пройде добре, на формальне схвалення антикризових заходів піде принаймні кілька тижнів, так що гроші від ЄС та МВФ Кіпр навряд чи почне отримувати раніше травня.
Основна перевага нового плану в тому, що багато кіпріотів (та й іноземних громадян, які тримають гроші на острові) прямого збитку від порятунку країни не зазнають: всі депозити менші ста тисяч євро від поборів звільнили. Крім того, екстрені заходи торкнуться лише клієнтів двох фінансових організацій, правда, найбільших в країні: Laiki Bank (Народний банк) і Bank of Cyprus (Банк Кіпру).
Перший повністю припинить своє існування. Маленькі депозити з нього перейдуть в Bank of Cyprus, а решта – в так званий “поганий банк”. За попередніми підрахунками, туди відправиться 4,2 мільярда євро, і скільки з них отримають вкладники назад і, головне, коли – незрозуміло. У всякому разі поки вони будуть заморожені. Списати з них, за неофіційними даними більшості ЗМІ, планується до 40 відсотків, хоча деякі називають і цифру 60 відсотків.
Постраждають від ліквідації державного банку (уряду Кіпру належить у ньому 84 відсотки) і власники облігацій Laiki, причому втрати торкнуться як великих, так і дрібних інвесторів. Обсяг їх «внеску в порятунок Кіпру» поки не уточнюється, але в будь-якому випадку цей захід для Євросоюзу безпрецедентний – ніколи ще антикризові кредити не видавалися з умовою розорення приватних кредиторів.
Що стосується Bank of Cyprus, то його вирішено було зберегти, в тому числі і за рахунок життєздатних активів Laiki Bank. Тим не менш найближчим часом він буде закритий, а це означає, що вивести кошти з нього вкладники поки не зможуть. Очевидно, їхні збитки після того, як банк відкриється, будуть порівнянні зі збитками клієнтів Laiki – мова йде про декілька десятків відсотків.
У Єврокомісії спеціально підкреслюють, що у них більше немає мети залучити за рахунок коштів, розміщених на кіпрських депозитах, 5,8 мільярда євро, як це передбачав «план А». Тим не менш очевидно, що збитки клієнтів банків і власників облігацій будуть оцінюватися саме в мільярдах євро. Вже одне це означає, що Кіпр найближчим часом чекають важкі часи.
Без Росії
Майбутнє банківської системи Кіпру зараз туманно – причому як для європейських, так і для кіпрських чиновників. Протягом останнього тижня всі фінансові організації на острові були закриті, і хоча власники кредитних і дебетових карток могли спокійно за ними розплачуватися, доступ до інших рахунків був обмежений. Угода про виділення антикризової допомоги означає, що найближчим часом банки відкриються (не виключено, що вже у вівторок, 26 березня), і ось тут місцеву фінансову систему чекає «година X».
За найпесимістичнішим сценарієм, вкладники тут же вишикуються в чергу, щоб забрати свої гроші, а великі компанії почнуть виводити активи в інші юрисдикції, що призведе до кризи ліквідності і, можливо, до закриття фінансових організацій, у тому числі і відділень закордонних банків. Не виключено, що кредитний ринок буде на Кіпрі ще довгий час заморожений, а без позикових грошей не може зростати жодна економіка.
Як уряд Кіпру намагатиметься переконати інвесторів залишитися в країні, теж незрозуміло. Місцеві чиновники не можуть гарантувати, що вилучення коштів з депозитів не повторяться, адже проблеми в місцевій економіці поки не вирішені. Обіцяти якісь нові послаблення для зареєстрованих на острові іноземних компаній Кіпр теж не може, тому що тоді Європа, яка і бореться з «офшорністю» острова, заблокує переказ антикризової допомоги.
Єдине, що може врятувати Кіпр від масового відходу закордонних (тобто в значній мірі – російських) компаній, – це те, що їм нікуди більше йти, а на острові хоч і існують високі ризики конфіскації, але все ж місце це вже насиджене, звичне. Газета «Ведомости» ще 19 березня писала, що ідеальної заміни Кіпру немає: в інших офшорах, наприклад в Люксембургу чи Нідерландах, будуть істотно вищими ставки корпоративного податку, а в Швейцарії з кожним кантоном щодо податкової ставки доводиться домовлятися окремо.
Багато що в цьому сенсі буде залежати від реакції керівництва Росії. На «План А» прем’єр-міністр Дмитро Медведєв і президент Володимир Путін відреагували винятково жорстко, і ця жорсткість була не останнім аргументом на користь блокування податку на депозити.
Нові домовленості щодо Кіпру Кремль поки не прокоментував, а от Дмитро Медведєв вже заявив, що ситуація потребує додаткового обговорення на рівні віце-прем’єрів. Голова уряду назвав антикризову угоду «грабунком награбованого», і це має бути сигналом російському бізнесу, який не хоче бути запідозреним у відмиванні або ухиленні від сплати податків: з Кіпру пора виводити гроші, причому якнайшвидше.
Неєдина Європа
Якщо відволіктися від проблем власне Кіпру і російського бізнесу на Кіпрі і подивитися на ситуацію з точки зору Європи, то і в цьому випадку стане ясно, що порятунок острова було проведено, м’яко кажучи, неідеально. Екстрена допомога знадобилася вже п’ятій країні єврозони після Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії, але ніякого єдиного інструменту для виділення цим державам грошей придумано не було.
Більше того, з’ясувалося, що зовсім по-різному на порятунок окремих країн або банківських систем окремих країн від банкрутств дивляться не тільки представники багатих і бідних держав ЄС, але й навіть представники тих органів, які і повинні видавати кредити. Наприклад, як пише The Financial Times, розбіжності виникли в «трійці» кредиторів, куди входять Єврокомісія, МВФ і ЄЦБ. Якщо джерела видання праві і суперечності між чиновниками дійсно серйозні, то наступний антикризовий кредит буде видавати вже не «трійка», а, наприклад, «двійка» або «четвірка».
З історії з Кіпром стало ясно, що Європа панічно боїться розпаду єврозони і цей страх заважає їй продумати чіткі правила виводу держав (або їх добровільного виходу) з валютного блоку. При цьому все більше і більше жорстка, від одного антикризового кредиту до іншого риторика Німеччини показує, що вічно Берлін кредитувати своїх партнерів по блоку не має наміру, але й запропонувати щось натомість не може. У всякому разі, коли Німеччина спробувала наполягти на наджорстких умовах виділення грошей для Кіпру, вулиці Нікосії негайно ж зайняли мітингарі, а уряд країни опинився за крок від відставки. Перетворювати економічну кризу на соціальну і політичну Європа не зважилася, і це хороший приклад громадянам тих країн ЄС, яким Німеччина в майбутньому захоче висунути схожі вимоги.
Олександр Поліванов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
