Кіпрська криза: беріться за деофшоризацію, пане Путін
— Кредит&Депозит
3917
Російський президент назвав можливе схвалення Кіпром податку на вклади “несправедливим, непрофесійним і небезпечним рішенням”, хоча воно навіть на руку Москві, оскільки підриває репутацію улюбленого податкового притулку і “пральні” російських товстосумів, пишуть ЗМІ. FT радить Путіну “покрити збитки російських вкладників – але тільки на тій умові, що вони засвідчать свою особистість і розкриють джерела своїх коштів”.
Росія, яка спочатку підтримала схему порятунку Кіпру, передумала, щоб виторгувати кращі умови надання своєї допомоги, зокрема привілейований доступ до кіпрських газових родовищ для “Газпрому”, вважає Le Figaro. Тон російської реакції на введення податку на банківські вклади задав Володимир Путін, який засудив заходи, запропоновані Єврогрупою.
Економічні доводи Росії неясні, пише кореспондент П’єр Авріль. “Офіційно Кремль ще в грудні заявив про намір покінчити з “офшоризацією” російської економіки, яка в значній мірі пов’язана з Кіпром. Адже саме тут зареєстровані – часто на підставних осіб – багато холдингів великих російських компаній, у тому числі державних”. Таким чином, “введення податку на вклади служить інтересам Москви, так як робить кіпрський фінансовий майданчик менш привабливим і спонукає російських вкладників повертати свої активи на батьківщину. Однак цього разу ліки виявилися гіршими від хвороби”, йдеться в статті.
В обставинах, що склалися, Москва, схоже, передумала продовжувати до 2022 року виданий Кіпру кредит. Керівництво країни починає просувати інтереси “Газпрому” і “Роснафти”, які хочуть брати участь в розробці кіпрських родовищ. Немає жодних сумнівів, що Кремль не обмежиться грізними заявами і таємно подбає про власні фінансові інтереси, резюмує видання.
Російський президент назвав можливе схвалення Кіпром податку на вклади “несправедливим, непрофесійним і небезпечним рішенням”, хоча воно грає на руку Путіну і Росія цілком могла б це пережити, упевнений оглядач Der Spiegel Беньямін Біддер. Криза на Кіпрі в деякому роді корисна Кремлю. “Криза і списання коштів з депозитів вкладників серйозно підривають репутацію острова як надійного місця для вкладів російських багатіїв, а Путін, як відомо, оголосив війну закордонним офшорам”. За допомогою так званої “деофшоризації” він хоче повернути російські гроші з-за кордону на батьківщину і підвищити імідж Москви як фінансового центру.
До речі, крім ухилення від російських податків, офшори служать ще і для приховування реальних розмірів власності, йдеться в матеріалі. Наприклад, до цих пір невідомо, хто насправді контролює аеропорт Домодєдово, через який щорічно проходить більше 22 млн пасажирів.
Тим часом одним з ключових питань при прийнятті європейськими кредиторами рішення про надання Кіпру пакету фінансової допомоги було питання про те, чи не наживуться на ній росіяни, які відмивали гроші через його банки, зауважує видання.
Кіпрська криза розгнівала банківських вкладників острова, вдарила по ринках і розпалила запеклі суперечки про жертви, які доводиться приносити заради отримання допомоги, організованої ЄС і МВФ, пише Стефан Уегстіл у блозі The Financial Times.
“Це торкнулося багатьох, і не в останню чергу – російських клієнтів банків. Але немає лиха без добра: тепер у російського президента Володимира Путіна з’явиться прекрасна можливість справити враження на світ своєю щедрістю і далекоглядністю. Він повинен виявити бажання покрити збитки російських вкладників – але тільки на тій умові, що вони засвідчать свою особистість і розкриють джерела своїх коштів”, – вважає автор.
“Путін не раз говорив, що хоче боротися з корупцією і стимулювати прозорість. Так от, важко навіть уявити більш вдалу можливість показати серйозність намірів. Що ж зупинить Путіна цього разу?” – йдеться в статті.
“Є частка іронії в тому, що неохоче виділена Кіпру фінансова допомога ЄС надійшла в кінці того ж тижня, коли в Москві повинен був початися суд над покійним Сергієм Магнітським”, – пише Нік Елліотт в блозі на сайті The Wall Street Journal, вбачаючи зв’язок в тому, що середземноморська держава перетворилося на “пральну машину для брудних російських грошей”. “Ці фінансові операції не нові, але вони набули ще більш сумнівного характеру після таких скандалів, як смерть Магнітського”, – пояснює блогер.
Кіпр дав згоду на незалежний аудит своєї банківської системи, в той час як міністр фінансів острівної держави планує відвідати наступного тижня Росію, щоб обговорити її роль у цій заплутаній ситуації, повідомляє Елліотт. Але для тих, хто збирається відмити незаконні доходи, Кіпр – всього лише один з варіантів.
“Наскільки істотна роль російського чинника у кіпрській кризі? Схоже, досить істотна. Ізабелла Камінська в FT Alphaville оцінює вклади росіян в кіпрських банках в 19 млрд євро, що перевищує ВВП Кіпру”, – пише Пол Кругмен в блозі The New York Times.
Світова криза 2008 року, по суті, стала можливою через ерозію ефективного банківського регулювання. Коли в 1970-і роки контроль капіталу почав пом’якшуватися, ми вступили в епоху найбільших фінансових криз, що почалися в Латинській Америці, потім пересунулися до Азії і, нарешті, охопили весь світ, йдеться в статті. Все це ставить питання: чи не виявилася епоха вільного руху капіталу просто бульбашкою, яка припинить своє існування в найближчі роки, якщо не раніше?
“Як на Бермудських чи Кайманових островах, на Кіпрі дві основні статті доходу: пляжі і банки”, – відзначає експерт з російської політики та економіки, науковий співробітник Інституту міжнародної економіки імені Петерсона у Вашингтоні Аслунд у статті для Foreign Policy.
“В останні роки існування СРСР Кіпр уклав вигідну угоду з Москвою про попередження подвійного оподаткування, яка все ще зберігає силу. Кіпр увійшов до ЄС в 2004 році і ввів євро в 2008-му. Там найнижчі податки у всьому Євросоюзі. Поєднання всіх цих переваг зробило Кіпр головним фінансовим посередником Росії”, – пояснює експерт. Через свою гостру фінансову зацікавленість в Кіпрі Росія видала острівній державі величезний кредит на 2,5 млрд євро в грудні 2011 року.
Справжня криза наздогнала Кіпр, коли в березні 2012 року був списаний державний борг в сусідній Греції, пише експерт. Виклавши історію кіпрської кризи і сутність заходів, погоджених 16 березня міністрами фінансів єврозони, Аслунд робить висновок: стабілізаційна програма має сенс, оскільки відповідає трьом вимогам. По-перше, це єдиний пакет заходів, що повністю окупається, а не поетапні кроки, які робилися для стабілізації економіки Греції. По-друге, він здається здійсненним, оскільки Кіпр отримає величезний прибуток від своїх родовищ природного газу приблизно через п’ять років. По-третє, якщо доведеться провести серйозне скорочення держборгу, одномоментна виплата його вкладниками здається найбільш ефективною.
“Навіть деякі члени путінського уряду розуміють це. Незадовго до заяви президента заступник міністра фінансів Сергій Шаталов сказав, що податок на депозити був необхідним заходом Кіпру”, – відзначає Аслунд.
“Путінське висловлювання, навпаки, здається дуже дивним. Він завзято виступав за “деофшоризацію” рахунків чиновників… Очевидно, його інтерес до того, щоб відучити російських товстосумів від вкладення коштів за кордоном, має свої межі”, – робить висновок автор.
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
