1448
Як боротися з нечесними агентами і підвищити ймовірність страхових виплат
Лідером серед видів страхування все так само є ОСАЦВ, проблеми прямого врегулювання виплат залишаються актуальними, так само як і питання роботи агентів і посередників страхових компаній. Про все це, і про тенденції на українському ринку страхування розповів генеральний директор СК “Allianz Україна” Гаррі Андреасян на зустрічі з журналістами.
За словами Андреасяна, 2012 рік був для компанії таким же, як і для більшості класичних гравців на ринку. Протягом року багато компаній переглядали свої прогнози у бік зменшення, були очікування і щодо відновлення кредитування, і щодо реального зростання ВВП, платоспроможності фізосіб і, відповідно, планувалося оздоровлення ринку.
Прогнози змінювалися, фактичні результати, швидше за все, багатьох також не влаштували, в першу чергу, за обсягом операцій. У 2012 році СК “Allianz Україна” зібрала 138 024 тис. грн страхових премій, що склало 97% від результату за 2011 рік (142 251 тис. грн).
“Ми вважаємо, що в 2012 році класичний сегмент ринку показав зростання на 5-6%. Якщо розкласти цю цифру, то стає очевидним висновок, застосовний і до 2011 року: зростання класичного сегмента забезпечено двома лініями бізнесу – “медицина” та ОСАЦВ. “Медицина”, зокрема добровільне медичне страхування (ДМС) виросла порядку 10%, ОСАЦВ – на 18%. Якщо дивитися далі за категоріями, то картина не зовсім приємна для гравців ринку: найбільш збиткові види страхування продовжують зростати, а найбільш затребувані для економіки продовжують падати – страхування майна (як фізосіб, так і корпоративний сегмент). За нашими оцінками “майно” впало на 6%”, – зазначив Андреасян.
Він також зазначив, що загалом ринок страхування “медицини” не зростає. Якщо відняти одну з компаній, яка виграла низку держтендерів на цей вид страхування, то вийде зростання тільки на 5%, а якщо ще врахувати інфляційну складову в медицині, то кількість застрахованих людей не зростає. Це означає, що одні й ті ж клієнти ходять по ринку. Хтось уже “находився” і втомився від цього, а хтось вважає, що він розумніший за інших і що він знайде компанію, ідеальну за співвідношенням ціна-якість, яку до нього ніхто не зміг знайти.
Що ж стосується виплат, лідером залишається медичне страхування (50,6%), далі йде страхування майна (22,7%). В цілому, за підсумками 2012 року “Allianz Україна” виплатила 41 млн грн, що на 15,3% більше, ніж у 2011 році.
Відносини агентів і посередників з клієнтами
За словами Андреасяна, в Європі зараз обговорюється друга версія документа, що регулює посередницьку діяльність у страхуванні. І одне з найбільш скандальних питань – інформація, яка розкриває рівень винагороди агента і, що найголовніше, його джерело. Так, хочуть зробити обов’язковою нормою, що якщо клієнт на стадії вибору страхової компанії захоче дізнатися у посередника, скільки він отримує і хто йому платить, посередник не має права не відповісти.
На питання про те, чому агенти можуть боятися розкривати інформацію про свій заробіток, Андреасян відповів так:
“Агент в страхуванні життя отримує 120%. Уявіть, що ви – клієнт. Ви уклали договір і ваш платіж 5 тис. грн на рік. І ви дізнаєтеся, що ви заплатили 5 тис., а посередник отримав 6 тис… Цивілізовані брокери, наприклад, працюють по-іншому. Брокерська винагорода дуже часто сплачується клієнтом, і страхова компанія навіть не знає скільки. Брокерська винагорода і в принципі робота посередника в страхуванні може бути на регулярній основі, як, наприклад, у юристів або аудиторів. Посередники-брокери часто так і роблять, особливо коли велика група компаній. Я вважаю, що це більш цивілізований підхід, коли клієнт точно розуміє, за що він платить, і розуміє, що участь посередника не є зайвою ланкою і не веде до подорожчання продукту, який він купує”, – пояснив керівник страхової.
Також Андреасян згадав і про тих “агентів”, які пропонують поліси ОСАЦВ прямо в машинах, з великими розтяжками та інше. За його словами, питання в їх питомій вазі: якщо вони створюють ринок і “рулять” ним – це не дуже, а якщо вони представляють якусь нішу, значить для цієї ніші є споживач. Спробувати вимагати для себе якихось особливих умов у регулятора страхового ринку в Україні вони не будуть – вони працюють “по-сірому”, без належних документів. Тому вони повинні будуть або вийти з сірої маси, а це накладні витрати, з якими схема перестане бути цікавою, або вони будуть бігати по ринку до тих пір, поки є можливість “годуватися”.
“Ретельно обговорювалося створення реєстру агентів, де він повинен міститися. Те, що він повинен бути, щоб у клієнта була можливість перевірити, чи дійсно він працює там. Як це зробити: відкритий список чи за запитом – це вже питання техніки та української психології”, – сказав Андреасян.
Питання прямого врегулювання
За його словами, реалізація механізму прямого врегулювання збитків дуже складна, адже там, де є питання грошей, автоматично виникає купа складнощів.
“Це зв’язування “живих” грошей. І для того, щоб їх зв’язати, потрібно їх як мінімум мати в резервах. Потім всім потрібно домовитися про одні і ті ж правила роботи. Як тільки ми матимемо достатню кількість готівки, тоді, можливо, і питання прямого врегулювання втратить актуальність. Тому що зникнуть ті компанії, які не платять. Тоді будуть і вищі шанси отримати відшкодування”, – зазначив Андреасян.
Чому банки йдуть з українського ринку, а страхові – ні
Як зазначив Андреасян, настрої в інвесторів банківських та страхових приблизно однакові. Відмінності в їх діях пояснюються масштабом.
“Подивіться, які обсяги інвестицій були в банківську сферу, а які в страхову. Взагалі, страховий ринок – це 5% від ринку, 95% – це банки. Одна справа, коли я “влив”, умовно, 1 млрд євро, і щось із цієї суми залишилося, або цей мільярд мені створює 10% збитків. Це 100 млн євро я як акціонер несу збитків в Україні. Давайте порівняємо з 10 млн, які є відчутною сумою для страхового ринку. Хтось “влив” цю суму, і у нього 1 млн збитків. Така сума для деяких акціонерів – це кишенькові гроші.
І тепер ми порівнюємо наслідки відходу з ринку в цих двох випадках. Наслідки для будь-якої міжнародної групи – це в першу чергу репутація. На одній чаші цей мільйон євро, на другий – статті в пресі. І наслідки монетарні відходу з ринку там набагато більші, ніж “вкидання” грошей тут, якщо є збиткова діяльність. Все впирається в гроші”, – зазначив він.
Крім того, банківський сегмент цікавіший в плані перепродажу. Тому що операція зі злиття або купівлі – це дуже трудомісткий процес. Потрібно купувати щось дуже велике, в даному випадку – банк. Жодна страхова компанія за обсягом операцій і відповідно інтересом не зрівняється з банком.
“Тому якщо “влили” в банк мільярди – думають, як піти з найменшими втратами. Чим довше тут сидіти – тим менше шансів врятувати хоч щось. Коли це незначне вливання, то легше залишити як є, ніж запускати процедуру виходу з ринку, і з точки зору пошуку покупця, і з точки зору репутаційних ризиків. Вони всі під лупою, всі інвестори дуже сильно дослухаються до громадської думки. Україна – це навіть не Казахстан, і якщо йде чорна пляма на Україну – це дуже серйозний удар.
Багато на цьому спекулюють. Україна в обсягах маленька, в прибутку взагалі від’ємна. Але для приватного інвестора це 45 млн населення. І якщо якоїсь групи тут немає, вона тут не представлена, то сприймається стратегія “лузера”. Мовляв, ці і ці є, а вас немає. І взагалі настрій інвестора формується ЗМІ”, – резюмував Андреасян.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Електрокар чи автомобіль з ГБО: що вигідніше
Літні подорожі під загрозою: у ЄС стрімко закінчується авіапальне
У Каліфорнії відкрили хаб із 40 зарядками для електромобілів та сонячними панелями
GoPro скоротить майже чверть штату після збитків
Чому автовиробники радять міняти моторну оливу рідше
Microsoft видаляє гарячі клавіші Copilot у Windows 11
