3054
Google: Боротися з піратством немає сенсу - воно нікуди не дінеться
Раніше правовласники видаляли піратське відео, а тепер стали на ньому заробляти
Про український ринок онлайнового відео, піратство і монетизацію контенту розповідає Дмитро Шоломко, голова представництва Google в Україні.
– Чи можна виділити характерні риси «портрета» українського глядача відеоконтенту?
Дмитро Шоломко: Специфіка українського онлайн-глядача в тому, що для нього сама технологія онлайн-відео нова, вона ще не стала масовою. Наприклад, мої європейські колеги відзначили той факт, що українці дивляться в інтернеті рекламу. По телевізору майже не дивляться – всього відсотків 20%, а в онлайн – дивляться активно. Маю на увазі вірусні ролики, production-продукти і т. д. Це дуже дивна ситуація. В Європі перше місце посідають музичні кліпи, а у нас – реклама, ну і ще розважальне відео.
Ще один аспект, який відрізняє наших глядачів: у нас ще існує «прайм-тайм». В Україні телебачення все ще дивляться по вечорах, а в Європі це поняття вже розмилося, оскільки, за останніми даними, в Європі в онлайн-відео вже більше переглядів, ніж у ТБ. Українцям ще потрібен час, щоб досягти такого рівня перегляду відео в інтернеті, адже технологія представлена всього кілька років.
– Якщо говорити про структуру відео, що переглядається онлайн, можна визначити його жанрову приналежність?
Д. Ш.: Уподобання у традиційних ТБ-глядачів і онлайн-глядачів різні. Зрозуміло, що такі категорії, як фільми і новини все ще залишаються за телебаченням, але музику більше глядачів дивиться в інтернеті. Онлайн-аудиторія спортивних та ігрових шоу теж скоро зрівняється з телевізійною.
Д. Ш.: До моменту, поки в Україні не запустився офіційно YouTube, фактично не існувало механізмів, які б стимулювали вітчизняних виробників відеоматеріалу. Були хіба що ентузіасти, які створювали відеоконтент заради творчості, а не заради заробітку. Але, по-моєму, професійний контент без грошей неможливий.
Інша справа – проекти, створювані ТВ-каналами на комерційній основі. В даному випадку інтернет використовується як майданчик для показу розширених версій своїх продуктів.
Я вважаю, що наші виробники контенту дуже активні і талановиті. Можна сміливо говорити про те, що серед українців є світові зірки YouTube, наприклад, Ксенія Симонова. Хороший приклад якісного українського контенту, створеного для онлайн-перегляду – проект Святослава Вакарчука «Брюссель».
Д. Ш.: З недавніх пір у нас з’явилася можливість легально ділити наш дохід від показу реклами з виробниками тих відеороликів, на яких ця реклама транслюється. В даний момент працює схема винагороди, порівнянна з системою Google AdSense, але оптимізована саме для відеоконтенту.
Д. Ш.: Навіть до офіційної презентації YouTube в Україні у нас були включені всі механізми захисту авторських прав. Скарги від правовласників приймалися, ми на них реагували.
Сьогодні власники авторських прав можуть не просто видаляти несанкціонований контент, але і монетизувати його. Іншими словами, правовласник може дозволяти показ реклами на піратських відео, дохід від якої буде йти не тому, хто завантажив ролик, а в скарбничку правовласника. Це цікава ситуація, але вона допомагає згладжувати суперечки, пов’язані з інтелектуальною власністю. Адже боротися з піратством немає сенсу – воно нікуди не дінеться. А така модель допоможе авторам або правовласникам отримати компенсацію.
– Нерідкісні ситуації, коли домашнє відео, в якому на тлі звучить радіо, автоматично позначається як таке, що порушує чиїсь права. При цьому в автора відео не було намірів викладати піратський контент, але, фактично, він виявився обвинуваченим…
Д. Ш.: Правовласники використовують систему ідентифікації, щоб виявляти свій контент на YouTube і керувати його використанням. Вони надсилають нам файли, які автоматично порівнюються з новими відео, що завантажуються на YouTube. Якщо між вашим роликом і матеріалами в базі даних виявляється збіг, то відносно вашого відео правовласником можуть бути зроблені певні дії – дозволити показ або заборонити, видалити відео, зажадати компенсацію, а може ввімкнути монетизацію.
Ми надаємо механізм прямого контакту між «порушником» і правовласником – можна листуватися всередині системи і вирішувати ці конфлікти. У таких випадках наші модератори працюють як посередники. Механізм арбітражу працює досить ефективно. Наш обов’язок, як майданчика, забезпечити захист прав усіх учасників.
– Як цей алгоритм встановлює факт злого умислу?
Д. Ш.: Алгоритм факт злого умислу не встановлює. Завдання алгоритму – повідомити правовласнику, і якщо той вважатиме, що мав місце злий умисел, то він має право застосувати якусь дію. Визначення злого умислу – в руках правовласника. Ми всього лише платформа, але ми не можемо виступати механізмом покарання або механізмом ухвалення рішення.
Д. Ш.: Мені б хотілося, що б так сталося. Але не все залежить від наявності або відсутності умов або інструментарію. Далі – справа за бажанням людей, за їх креативністю та ентузіазмом.
Звичайно, ми регулярно ведемо переговори з авторами оригінального контенту та будемо намагатися збільшувати кількість цікавих роликів з України. Це наша мета на наступний рік. Всі кошти є, і кількість відеокамер на душу населення в нашій країні чимала.
Кирило Князєв
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
Також за темою
Прибуток BMW впав на 11,5% до найнижчого рівня з часів пандемії
День фінансів: 1500 грн допомоги, кешбек за пальне, нові правила для грального ринку
Незаконний експорт 28 тис. тонн кукурудзи до Малайзії на 202 млн грн — деталі
Як отримати 150 тис. доларів на підтримку середнього агробізнесу для агропідприємств (умови)
Уряд запускає платформу для розвитку безпілотників зі ШІ
Ціни на нафту стрімко зростають, незважаючи на вивільнення історичних резервів
