7822
Чого можна чекати від влади в 2013 році
Спрогнозувати події 2013 року погодилися директор центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко, директор компанії стратегічного консалтингу “Berta Communications” Тарас Березовець і директор політико-правових програм Центру ім. Разумкова Юрій Якименко.
Президенту потрібна абсолютна влада
Політологи сходяться в тому, що тренд монополізації влади продовжиться на весь наступний рік і для президента України, і для його адміністрації. У підсумку Адміністрація президента має стати центральним інститутом у системі органів влади. Це означає, що президент хоче мати контроль над усіма гілками влади: законодавчою, виконавчою і судовою. Тому законодавчі ініціативи, які виходять від Адміністрації президента, будуть спрямовані на реалізацію цієї мети.
На думку Березовця, в зв’язку з цим до кінця 2013 року вималюється проект конституційних змін, які президент повинен направити до Верховної Ради. Зволікати з цим питанням не можна, тому що 2014 рік вже можна назвати роком президентських виборів, а зміни до Конституції вносяться дуже непросто.
Кілька ключових конституційних питань можуть бути елементами гри із Заходом. Наприклад, процес реформування судової системи, зміна повноважень Рахункової палати або адміністративно-територіальна реформа вимагають змін Основного закону. Всі ці ініціативи будуть орієнтуватися на європейське законодавство і цінності і узгоджуватися з Євросоюзом. Але Володимир Фесенко звертає увагу, що під виглядом благої мети деполітизації процесу з призначенням суддів, вплив з боку Верховної Ради має перейти в АП. Крім цього, всіх турбує порядок обрання президента України. В залежності від того, яким буде остаточний сценарій, постане питання, як його реалізувати – через Верховну Раду чи референдум. Нагадаємо, днями спікер Ради Володимир Рибак заявив, що Конституцію змінювати на референдумі не можна.
У питанні євроінтеграції Юрій Якименко довгострокові прогнози робити не рекомендує, тому що президент ще не визначився між євразійським та європейським векторами. На 25 лютого 2013 р. заплановано саміт Україна-ЄС, на якому буде визначений зовнішньополітичний курс нашої країни.
В Адміністрації президента можуть відбутися і кадрові зміни. Вони не торкнуться глави АП Сергія Льовочкіна, а от з переходом Олександра Лавриновича на посаду голови Центрвиборчкому є велика ймовірність, що пост міністра юстиції займе керівник юридичного управління АП Андрій Портнов. Подейкують, що в офісі Портнова вже готуються до його переїзду в Кабмін.
Після провалу парламентських виборів у столичних округах, які курирував Сергій Льовочкін, у глави Адміністрації президента можуть з’явитися посади заступників, які він раніше ліквідував. Їх займуть люди з регіонів, які успішно показали себе на виборах. Наприклад, губернатор Вінницької області Микола Джига, губернатор Кіровоградської області Сергій Ларін і губернатор Дніпропетровської області Олександр Вілкул (якщо він не піде в Кабмін).
Для уряду ключове слово – стабільність
Головне завдання уряду в 2013 році – хоча б спробувати мінімально забезпечити нормальне життя громадян в період кризи. Тобто гарантувати виплати заробітної плати, стійкий курс гривні, стабільність цін і прогнозований рівень інфляції. Від того, як уряд вирішить це завдання, залежить тривалість життя влади.
Ніхто з експертів не заперечує, що глобальна криза в наступному році позначиться на українській економіці. Втім, реформи доведеться продовжувати в деяких не дуже ризикованих формах. Йдеться про соціальну, пенсійну реформу та реформу у сфері енергетики. І якщо постане питання зближення з Митним союзом, то Кабмін повинен буде в короткі терміни врегулювати свої відносини з МС. Тому Микола Азаров буде формувати уряд, в якому буде мінімум внутрішніх протиріч. Незважаючи на це, експерти сходяться на думці, що уряд залишиться таким же акціонерним товариством, де будуть пакети акцій від різних впливових фігур: Ахметова, Фірташа і від “сім’ї”. Не виключено, що може з’явитися одна або дві людини Азарова.
Новий спікер посилить Верховну Раду
Верховну Раду очолила людина, дуже близька до Януковича. Володимир Рибак має історію тандему з Януковичем понад 15 років. Він один з небагатьох, хто знає багато про стиль роботи президента. Він знає, як правильно занести рішення, що сказати Януковичу, як донести ту чи іншу інформацію, тому він зможе відстояти набагато більше питань, ніж Володимир Литвин. На думку Березовця, помиляються зараз ті, хто говорить, що роль парламенту буде зменшуватися. Швидше навпаки, зараз значення Рибака зросте, а разом з ним – і роль Ради. “Він, як Гаррі Кіссінджер, повинен ліквідувати дуже складні відносини між політичними силами. Рибак діятиме за принципом човникової дипломатії – курсувати між “регіоналами”, комуністами, “свободівцями” і “Батьківщиною”. Тож роль парламенту як політичного органу при ньому дуже сильно зросте”, – вважає експерт.
Володимир Фесенко впевнений, що у Верховній Раді все-таки буде провладна більшість, але нестабільна. Позитивно те, що в новій Раді вже не буде 100% штампування “сирих” законопроектів з порушенням регламентних норм. Комуністи в деяких соціальних та економічних питаннях навряд чи будуть підтримувати Партію регіонів, і тоді у них не залишиться іншого виходу, як залучати голоси від опозиції. І тут виникне питання: чи це “тушкування” і нові конфлікти, чи “м’яке” притягнення депутатів (залишаються у фракції, але за деякими законопроектами будуть домовлятися з лідерами опозиційних фракцій щодо вільного голосування). Питання особистого голосування, дотримання регламенту будуть стояти більш принципово, ніж раніше. Спроби інтеграції в Митний союз однозначно будуть викликати шалений спротив з боку опозиції (зіткнення і блокування трибун).
Юрій Якименко вважає, що для парламенту в новому році буде принциповим прийняття нових антикорупційних законів, щоб жорстко карати всіх корупціонерів незалежно від масті. І найголовніше – визначити дату виборів у Києві і нову виборчу систему.
Свободу політв’язням!
Політичне життя країни в 2013 році буде проходити під девізом звільнення лідерів опозиції Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Політолог Фесенко впевнений, що опозиційним партіям не вистачить голосів, щоб протягнути в парламенті питання звільнення лідерів опозиції, але вони можуть ініціювати перегляд норм КПК, за якими вони були ув’язнені. Формою тиску на владу стане також бойкот урядових законодавчих ініціатив. І останній варіант – організація референдуму щодо скасування статей, за якими сидять політв’язні. Для цього потрібно зібрати 3 млн підписів на 2/3 регіонів.
Як не дивно, але у звільненні Тимошенко зацікавлені багато керівників Партії регіонів, бо через негатив цієї історії страждає їхній бізнес. До таких людей можна віднести Дмитра Фірташа, Рината Ахметова і навіть Олександра Януковича. Тарас Березовець вважає, що син президента може бути зацікавлений з точки зору створення його позитивного іміджу перед Заходом. “Це був би геніальний крок, якби з ініціативи Олександра його брат народний депутат Віктор Янукович виступив з ідеєю декриміналізації статей, за якими посадили Тимошенко і Луценка. Це відразу ж створило б позитивну атмосферу навколо синів Януковича”, – вважає Березовець.
На думку Юрія Якименка, це питання залежить також і від рішення Європейського суду з прав людини. У резолюціях європейських інститутів щодо України та подальшої Угоди про асоціацію якраз є пункт, який зобов’язує владу виконувати рішення Європейського суду з прав людини, що стосуються політичних ув’язнених. Тому прогрес у питаннях євроінтеграції пов’язаний якраз із вирішенням цього питання. Спосіб реалізації його може бути різний: зміни до законодавства, декриміналізація статей або амністія.
Михайло Лівандовський
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
Також за темою
Федоров анонсував нові послуги в «Дії»
«Київстар» вийшов на американську біржу Nasdaq
Скільки зараз готові платити українцям до 18 років
У Києві відкриють центр надання соціальних послуг за принципом «єдиного вікна»
Бізнес і населення все частіше беруть кредити — НБУ
НБУ поки не ухвалив остаточного рішення щодо вилучення монет номіналом 10 копійок
