8416
Сергій Арбузов: Валютних спекулянтів ми швидко заспокоїмо
НБУ і Мінфін готують план активізації кредитного стимулювання української економіки
– Вітчизняна економіка на порозі рецесії. Згідно з прогнозами, ВВП України за підсумками року може зрости всього на 0-0,5%. Серед причин – і негативні зовнішні фактори, і внутрішні умови. Зокрема, практично повне заморожування банками кредитування. Чи буде НБУ стимулювати підопічних до нарощування обсягів фінансування реального сектора?
- По-перше, рецесія – це зниження ВВП протягом двох кварталів поспіль. Нічого подібного в Україні поки немає. Падіння ВВП у третьому кварталі цього року обумовлено насамперед високою базою порівняння минулого року (високий урожай). По-друге, ступінь інтегрованості економіки нашої країни у світові фінансово-господарські відносини настільки сильний, що стан світової економіки безпосередньо впливає на ситуацію в Україні. Переважна більшість наших торгових партнерів тривалий час відчувають труднощі. У першому півріччі з рецесією зіткнулася Франція, до цієї межі вже підходить Німеччина. Складна ситуація і у найбільшого економічного партнера України – Російської Федерації. Це не могло не позначитися на вітчизняній економіці, оскільки експорт перевищує 50% ВВП нашої країни.
Що стосується звинувачень у небажанні кредитувати економіку, які лунають на адресу банків, пропоную не ставити віз попереду коня. Невисокі темпи зростання обсягів кредитування – це результат відносно низького попиту на кредити, який скоротився внаслідок зростання промислового виробництва, що сповільнилося в силу вищевказаних причин. Проте вдалося домогтися певного зростання кредитування протягом останніх місяців.
– Нещодавно ви заявляли, що банки, які знизять ціни на фінансування підприємств, зможуть розраховувати на рефінансування. Як скоро НБУ почне постачати банки недорогим довгостроковим ресурсом?
- Національний банк і Міністерство фінансів розробляють план заходів. Він передбачає надання банкам недорогого рефінансування для кредитного стимулювання ними української економіки. Банки, які будуть надавати реальному сектору кредити за прийнятними для позичальників цінами, зможуть отримувати недороге рефінансування. У них буде можливість отримувати дешеве рефінансування від НБУ навіть у тому випадку, якщо ставки на міжбанківському ринку виростуть. Але і сьогодні вартість рефінансування НБУ, яка наближається до рівня облікової ставки (7,5%), назвати дорогою не можна. Причому обсяги самого рефінансування – 74,5 млрд. грн. за січень-жовтень поточного року – значно перевершують торішні показники (28,8 млрд. грн. за весь рік). Крім цього, цінова стабільність дозволила мінімізувати плату за інфляційний ризик, різко знизивши її складову у вартості кредитних ресурсів.
– Яким чином НБУ буде страхуватися від того, щоб кошти рефінансування не опинилися на валютному ринку, підживлюючи валютні спекуляції, або не витекли у вигляді кредитів пов’язаним особам?
- Дійсно, ефект від підтримки банківської ліквідності багато в чому буде залежати від того, куди банки будуть спрямовувати отримані від регулятора кошти: на кредитування чи на ігри з обмінним курсом. Але успішна боротьба з останніми, яку зараз веде Нацбанк, дозволяє говорити, що кошти все ж йдуть на кредитування. До речі, враховуючи те, що загальна сума зобов’язань банківського сектора понад 950 млрд. грн., 20 млрд. грн., виділені для підтримки ліквідності, – не так вже й багато. Це достатня сума для розумної і збалансованої підтримки кредитної активності банків. Підтвердження цьому – приріст виданих банками з початку року кредитів у національній валюті. Його обсяг – 33 млрд. грн.
Хочу також зазначити, що Національний банк відстежує використання отриманих від нього коштів та вживає відповідних заходів у разі, якщо вони направляються для розгойдування ринку.
– Чи можна говорити, що зараз українці більше довіряють вітчизняній банківській системі?
- Безумовно. І НБУ, і банкіри зробили відповідні висновки з тих проблем, з якими вони зіткнулися в 2008-2009 роках. І зараз банки набагато краще готові до кризи, ніж чотири роки тому. Як показують матеріали недавно опублікованого порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень» (The savings behavior: country overview), підготовленого на підставі щорічного опитування громадян європейських країн, побоювання щодо можливого банкрутства банків висловлює 30% українців. Це на 2% менше, ніж рік тому. Так, ми поки відстаємо від Німеччини та Туреччини (там цей показник склав 24%), але впевнено випереджаємо Польщу (43%), банківська система якої вважається дуже сильною навіть за найбільш суворими європейськими мірками.
Крім того, про підвищення рівня довіри до вітчизняної банківської системи свідчить і серйозний приріст коштів населення на рахунках в банках, обсяг яких з початку поточного року збільшився на 45 млрд. грн.
– Питома вага проблемної заборгованості в портфелях банків все ще залишається значною. Чи буде зростати частка проблемних активів у разі посилення кризи? Наскільки банкам буде простіше боротися з неплатниками зараз, ніж два-три роки тому?
- Насправді питома вага проблемної заборгованості в кредитному портфелі українських банків знижується. Якщо станом на 1 січня 2011 року цей показник сягав 14,9% від загальної суми класифікованих кредитів, то станом на 1 листопада 2012 р. частка таких кредитів скоротилася до 12,9%. Це велике досягнення, оскільки мова йде про десятки мільярдів гривень.
Національний банк продовжує працювати над покращенням ситуації з проблемними кредитами. У 2013 році ми маємо намір запропонувати зміни до Податкового кодексу, що стосуються, зокрема, звільнення банків від сплати ПДВ при здійсненні операцій з продажу третім особам нерухомого майна, наданого кредиторам як застава, зняття з банків функцій податкового агента за операціями з закладеним майном фізичних осіб.
– Останнім часом ми спостерігаємо відтік іноземного капіталу з вітчизняного банківського ринку. Чи вважаєте ви негативною таку тенденцію?
- Насправді частка іноземного капіталу в банківській системі України протягом останніх двох років майже не змінюється і знаходиться на рівні 39-40%. Тому не варто робити узагальнення на основі одиничного випадку. Так, німецький Commerzbank продав банк «Форум». Однак цей крок зумовлений вимогами Бундесбанку щодо того, щоб банки Німеччини, які отримали підтримку держави, продали свої частки у фінансових установах Східної Європи. На фінансовому ринку України працюють банки, власниками яких є провідні банківські групи Європи: UniCredit Bank, BNP Paribas Group, Raiffeisen Bank, Credit Agricole, Erste Bank, OTP Bank, ING Bank. Всі вони досить успішні і не збираються йти з українського ринку. Більше того, низка серйозних іноземних банків проявляє інтерес до придбання українських банків.
– Ще на початку вересня стрибок курсу до рівня 8,20 розлютив НБУ. До банків застосували жорсткі санкції, деяких навіть відключили від міжбанку. Курс долара зараз скаче набагато сильніше, але, схоже, центробанк сприймає це як належне. Погрози покарати спекулянтів уже не звучать. З чим пов’язана зміна риторики НБУ?
- НБУ, як і раніше, активно бореться з тими, хто намагається заробити на штучному розгойдуванні обмінного курсу гривні. З цією метою підготовлено законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо операцій з іноземною валютою». Він передбачає запровадження 15%-вого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при продажу інвалюти за готівкову гривню. Необхідність введення такої норми очевидна. Протягом останніх місяців ситуація з курсом валют постійно загострюється – штучно і свідомо. Це роблять зацікавлені в спекулятивній вигоді особи, котрі маніпулюють простими українцями і штовхають їх на масове скуповування валюти. Судіть самі, в липні обсяг чистої купівлі валюти (різниця між проданою і купленою валютою) склав $0,81 млрд., в серпні – $0,723 млрд., у вересні – $1 млрд 801,6 тис., у жовтні – $2 млрд 169,3 тис. (ледь не був побитий рекорд листопада 2008 року). Об’єктивних, економічно обґрунтованих передумов запасатися «про запас» немає: інфляція – нульова, в країні зберігається економічне зростання, сальдо платіжного балансу більшу частину року було позитивним. Тому причини для ажіотажу на валютному ринку – виключно штучні. При цьому деякі комерційні банки періодично відмовляються продавати населенню валюту, навмисно створюючи її дефіцит і збільшуючи ажіотажний попит. Коли ж курс іноземної валюти штучно підвищується, валюту спокійно продають. У такій ситуації НБУ не міг залишитися осторонь і зайняти позицію стороннього спостерігача. Було ухвалено рішення цивілізованим правовим шляхом знизити привабливість спекулятивних операцій з операцій з готівковою валютою. Ми дуже сподіваємося, що парламент найближчим часом підтримає цей проект.
– Нацбанк нещодавно заснував Комітет з протидії недобросовісним валютним операціям. Які його основні цілі?
- У широкому сенсі основним його завданням є боротьба з валютними спекуляціями. У НБУ за 20 років спостереження за валютним ринком накопичений значний досвід аналізу операцій і способів боротьби з ними різними інструментами. Тому роботу можна умовно розділити на чотири частини.
Перша – широка роз’яснювальна діяльність. Ми пояснюємо населенню на прикладах і фактах, що тримати під подушкою валюту невигідно ні з якої точки зору. Депозит у гривні, казначейське зобов’язання, інвестмонети, інвестування в будівництво житла в будь-якому випадку принесуть більше користі і людині, і країні. Готується інформаційна кампанія, яка охопить всі регіони країни.
Другий напрямок – аналіз результативності ухвалених постанов або інших рішень. Вже зараз видно, що введення обов’язкового продажу валютної виручки дало свої позитивні результати – міжбанківський, а за ним і готівковий ринок валюти відкотилися назад. Ми уважно стежимо за реакцією ринку і готові до швидких та гнучких рішень з його стабілізації.
Третє – напрацювання нормативної бази на підтримку закону, який, я сподіваюся, буде поданий, розглянутий і схвалений найближчим часом. Це ж величезна робота юристів, статистиків, бухгалтерів, програмістів, операції потрібно коректно врахувати, співвіднести з існуючою нормативною базою, спробувати передбачити і заздалегідь подолати підводні камені.
Четверте – так зване силове. Звичайно, ми покладаємося на підтримку правоохоронних та контролюючих органів. Після ухвалення закону комітет буде оперативно взаємодіяти з силовими структурами, в тому числі за допомогою громадян. Для цього у нас вже зараз працює спеціальна «гаряча лінія», куди можна повідомити про зловживання банків або пунктів обміну валют. Комітет також буде шукати порушників серед банків, які займаються спекулятивними операціями з інвалютою. Загалом вважаю, що комплекс профілактичних заходів, серед яких покарання будуть радше винятком, заспокоять ринок і забезпечать його стабільність.
– Чи можна говорити, що підвищення курсової гнучкості – поступка вимогам МВФ, бажання підтримати економіку та платіжний баланс чи у НБУ просто більше немає достатнього запасу резервів, щоб підтримувати курс біля позначки 8 грн./$? Чи має намір НБУ надалі втримувати курс гривні в межах існуючих значень?
- Поступовий перехід до гнучкого курсоутворення передбачений в наших програмних документах з МВФ. І Національний банк неухильно виконує свої зобов’язання.
Фактично вже з 2008 року основні принципи грошово-кредитної політики не містять прогнозних орієнтирів офіційного валютного курсу гривні, а у Національного банку немає законодавчих зобов’язань щодо його втримання на якомусь попередньо визначеному рівні відносно якоїсь з іноземних валют.
У відповідності з Меморандумом про економічну і фінансову політики Національний банк встановлює офіційний курс гривні до долара США на підставі її середньозважених котирувань на міжбанківському валютному ринку з можливим відхиленням ± 2%.
Протягом трьох останніх років щоденні відхилення офіційного курсу гривні від ринкового залишалися в межах, визначених програмою «Стенд-бай».
Однак навіть в умовах підвищеної гнучкості курсу його динаміка повинна узгоджуватися з інфляційними цілями, знижуючи валютні ризики для економіки та фінансово-кредитної сфери країни. Враховуючи досить значний рівень доларизації української економіки, Нацбанк не може миттєво перейти до абсолютно гнучкого курсу гривні. Підтримуючи його прогнозовану політику, ми стимулюємо зниження валютних ризиків. Така політика сприяла суттєвому зниженню протягом останніх чотирьох років розриву між валютними кредитами і депозитами. Якщо на початку кризи, восени 2008 року, він становив приблизно $40 млрд., то сьогодні – близько $9 млрд. Це не лише дозволило підвищити стійкість банківської системи, але також зменшити її зовнішні зобов’язання. Зокрема, зовнішній борг банків скоротився з $42 млрд. у жовтні 2008 року до $24 млрд. в середині поточного.
– Наскільки екстрені заходи, вжиті Нацбанком за останній час (зменшення терміну повернення валютної виручки, введення обов’язкового продажу валюти, що надходить фізособам з-за кордону), можуть сприяти стабілізації валютного ринку, вирівнюванню платіжного балансу країни?
- Валютний ринок вже відчув ефект від продажу банками 50% валютних надходжень за зовнішньоекономічними контрактами. За робочий тиждень, протягом якого діяла норма щодо обов’язкового продажу 50% експортної валютної виручки, курс долара знизився майже на 15 коп. І є можливості для подальшого зміцнення гривні. Норма про продаж частини валютної виручки може призвести до зміцнення курсу гривні нижче 8 грн. за $1. Якщо ми побачимо ознаки цього, Нацбанк активізує викуп іноземної валюти. Я вже неодноразово наголошував, що на закордонних рахунках українських резидентів зберігається близько $8,5 млрд. Повернення цих коштів у власну економіку – природне бажання будь-якого Центрального банку. Тим більше, в умовах глобальної напруженості міжнародних ринків капіталу.
– У 2013 році Україну чекає пікове навантаження з погашення зовнішнього боргу. Наскільки цей факт може вплинути на стабільність гривні, враховуючи, що резерви НБУ сильно скоротилися? Чи зможе Україна безболісно розрахуватися за зобов’язаннями без фінансової підтримки МВФ?
- Дійсно, в 2013 році буде виплачена найбільш значна сума, якщо розглядати період з 2011 по 2019 роки. Однак назвати її критичною язик не повертається. По-перше, левова її частка ($6,4 млрд.) – це платежі Міжнародному валютному фонду, і ми сподіваємося на відновлення програми з МВФ і на рефінансування цих боргів. Упевнений, що нам вдасться впоратися з цим питанням. По-друге, значну частину цієї суми ми зможемо погасити за рахунок розміщення зовнішніх зобов’язань України. Тим більше, що зараз є яскраво виражений інтерес іноземних інвесторів до нових розміщених боргових зобов’язань держави. Про це свідчить «перепідписка» на єврооблігації, які наша країна розміщувала кілька разів влітку і восени. І по-третє, наші резервні активи повністю покривають зовнішні платежі за держборгом у наступному році. Тому будь-які спекуляції на тему утруднень у зв’язку з виплатою за зовнішніми боргами є безглуздими.
– Як довго валютний курс буде продовжувати відігравати роль якоря макроекономічної стабільності? Які негативні моменти несе в собі така ситуація?
- Якорем макроекономічної стабільності виступає не обмінний курс, а конкурентоспроможність національного виробництва, динаміка попиту на його продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках, рівень стійкості фінансової системи, гнучкість ринку робочої сили. Обмінний курс в цих умовах – не стільки фактор, як результат взаємодії основних макроекономічних складових. У зв’язку з цим варто врахувати, що довгострокова динаміка обмінних курсів визначається диференціалами відсоткових ставок, рівнів інфляції, темпів зростання ВВП.
В умовах значної зовнішньої відкритості України необхідність спеціального обліку курсової динаміки обумовлена також істотним рівнем доларизації економічних відносин. Будь-який Центральний банк в подібних умовах зобов’язаний вживати всі можливі зусилля з підвищення попиту на національну валюту і зміцнення її суверенітету.
– Що вже зроблено НБУ для зниження доларизації економіки?
- Перш за все, необхідно відзначити успішне виконання Нацбанком своєї основної законодавчої функції з досягнення цінової стабільності. Рівень інфляції в Україні вже близько півроку знаходиться на близькому до нуля рівні. Це найкращий результат, який може досягти Центробанк для підвищення довіри до національної валюти. Крім цього зовсім недавно були введені обмеження на використання готівкової іноземної валюти за операціями, пов’язаними із здійсненням іноземних інвестицій в Україну (постанова НБУ №450). Тепер іноземні інвестори можуть поповнювати свої інвестиційні рахунки тільки шляхом здійснення безготівкових перерахувань. Зроблено це для того, щоб поставити заслін використанню фінансових схем, що дозволяють під виглядом іноземних інвестицій проводити операції з відмивання і легалізації коштів, отриманих за кордоном незаконним шляхом у готівковій формі. Не перевірені на чистоту походження гроші більше не зможуть потрапляти у вітчизняні комерційні банки.
Ще одна нещодавно схвалена постанова – «Про порядок виплати переказів з-за кордону фізичним особам» – ввела обов’язкову вимогу про продаж на міжбанківському валютному ринку надходжень з-за кордону в іноземній валюті на користь фізичних осіб у сумі, яка дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 тис. грн. на місяць (постанова №476). Хочу підкреслити, що понад 90% грошових переказів українців, які працюють за кордоном, не перевищують зазначеної суми. Отже, вимога про обов’язковий продаж валюти поширюватися на них не буде.
розмовляв Вадим Денисенко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
Також за темою
У Держстаті повідомили, як зріс реальний ВВП за 2025 рік
Volkswagen скорочує майже 50 000 робочих місць у Німеччині
Доходи росії від експорту нафти впали до мінімуму за час війни
Оклад у валюті: який курс застосовувати при перерахунку в гривні
Як оформити довіреність за межами України
Які гранти на світло для бізнесу можна отримати (умови та терміни)
