2067
"Газпром", Wintershall і вигода України
— Енергетика
Російський “Газпром” та німецький концерн BASF уклали історичну угоду про співпрацю. У її рамках до 2013 року відбудеться масштабний обмін активами.
Оцінка майна та своїх активів, які німецька енергокомпанія передає російському газовому монополісту, є показовою для розуміння істинної вартості газотранспортної системи України.
Адже на носі озвучення офіційної оцінки ГТС України, яке вже завершує компанія Baker Tilly Ukraine. І саме це може стати початком більш конкретних переговорів або ж торгів Києва та Москви про умови утворення консорціуму щодо управління магістральними газопроводами і підземними сховищами.
Вигода Wintershall
На фоні газових переговорів України та Росії голова ради директорів BASF Курт Бок і голова правління “Газпрому” Олексій Міллер насправді уклали історичний глобальний документ.
Якщо раніше Росія отримувала лише “частинками” можливість самостійного продажу газу на ринку ЄС, будівництва підземних сховищ, внутрішніх газопроводів, то тепер ми побачили юридичне закріплення і входження “Газпрому” на ринок Німеччини.
Адже після завершення угоди Росія зможе створити свій перший повноцінний філіал із умовною назвою “ЄвроГазпром”.
У німецької BASF амбіції не менші. Вони прагнуть до подальшого збільшення видобутку нафти і газу. Угода передбачає, що додаткові блоки ачимовських покладів Уренгойського родовища природного газу і конденсату Західного Сибіру будуть розроблятися спільно.
При цьому компанія Wintershall, яка на 100% належить BASF, отримає 25% “плюс” одну акцію в четвертому і п’ятому блоках ачимовських покладів Уренгойського родовища Західного Сибіру.
Безумовно, є політичні ризики. У фільмі Arbitrage, у якому зіграв “вічно молодий” Річард Гір, сюжетна лінія яскраво демонструє такі ризики. Компанія головного героя інвестувала у вугільні шахти Росії, але пізніше його просто “турнули” з російського ринку і забули повернути “інвестиції”.
І хоча наразі у росіян та німців складаються хороші відносини, але це не зменшує ризики від того, що компанію Wintershall у майбутньому спіткає доля героя фільму Arbitrage.
Wintershall отримає від “Газпрому” 25% і одну акцію “плюс” опціон на збільшення своєї частки до 50% в Уренгойському проекті.
Ачимовські поклади є доволі вигідними для розробки. Доведені запаси ресурсів 4 і 5 блоків становлять 274 мільярди кубометрів газу і 74 мільйони тонн конденсату, що еквівалентно 2,4 мільярда барелів нафти.
Щороку на двох блоках можна буде видобувати 8 мільярдів кубометрів природного газу. Початок видобутку заплановано на 2016 рік.
Отож, що отримав Wintershall? Після виходу на проектну потужність щороку німецька компанія забиратиме 2 мільярди кубометрів газу, оскільки вона володіє поки що лише 25% проекту.
Зважаючи на те, що видобуток розрахований як мінімум на 30 років, то до 2045 року Wintershall отримає сумарно 60 мільярдів кубометрів газу. Це мінімальний розрахунок. Якщо ж компанія отримає у подальшому 50% у проектах, то відповідно газу буде удвічі більше – 100-120 мільярдів кубометрів.
При цьому німецька частка інвестицій у два блоки до 2016 року становитиме максимум 3-4 мільярди доларів. Майже “по-німецьки” – дуже і дуже економно.
За нинішньої ціни на блакитно паливо 400 доларів за 1000 кубометрів вартість 60 мільярдів кубометрів – це 24 мільярди доларів, а 120 мільярдів кубометрів – 48 мільярдів доларів.
Якщо вирахувати суму інвестицій і вартість транзиту до Німеччини, то Wintershall зекономить 18 мільярдів доларів, а то й всі 40 мільярдів доларів на закупівлі російського газу. Це, власне, і є ті активи, які отримає німецький концерн.
Взагалі Wintershall уже давно працює на Уренгойському родовищі. З 2003 року вони разом із “Газпромом” створили ЗАТ “Ачимгаз”, яке на першому блоці ачимовських покладів видобуває щорічно близько 1 мільярда кубометрів газу.
Wintershall володіє 35% в “Севернефтегазпром”, який розробляє Південно-Російське родовище (близько 25 мільярдів кубометрів газу на рік), газ із якого поступатиме у “Північний потік”.
До речі, до 2011 року “Газпром” планував самостійно розробляти 4 і 5 блоки ачимовських покладів. Але не спромігшись віднайти фінансування був змушений віддати ці ділянки Wintershall.
Отож, чиста вигода Wintershall від угоди із “Газпромом” у доларовому еквіваленті може становити від 18 до 40 мільярдів доларів.
Вигода “Газпрому”
Російський монополіст збільшить із 50% до 100% свої частки у трьох спільних підприємствах із Wintershall – Wingas, WIEH і WIEE, які продають газ в Німеччині та інших країнах ЄС.
Що дає контроль над компанією Wingas?
“Газпром” отримає у власність оператора газосховищ компанію Astora, якій належать найбільше в ЄС ПГС в німецькому Rehden ємністю понад 4 мільярди кубометрів газу, третина сховища в австрійському Haidach і споруджуване ПГС в Jemgum в Німеччині обсягом 1,2 мільярда кубометрів.
Сумарно “Газпром” матиме потужності для зберігання газу у ПСГ обсягом 7,2 мільярда кубометрів газу. А це, як не крути, рівно 10% від загального обсягу ПСГ у ЄС, який становить 75 мільярдів кубометрів.
Разом із активами ПСГ Wintershall передасть “Газпрому” 50% компанії Wintershall Noordzee BV, яка веде розробку і видобуток нафти і газу в південній частині Північного моря поблизу Великобританії, Голландії і Данії.
Однак за останні 10 років видобуток газу у Північному морі різко знижується. Особливо це стосується згаданих трьох країн.
Великобританія рекордно зменшила видобуток із 100 до 45 мільярдів кубометрів. Голландія і Данія з 2008 року скорочують видобуток на 15-20%.
Wintershall фактично приховує і не афішує істинні цифри видобутку газу на шельфі, але сумарний обсяг точно не перевищує 2 мільярдів кубометрів на рік.
До того ж, собівартість видобутку газу у Північному морі вище 250 доларів за 1000 кубометрів. Це не зрівняти із сибірськими покладами, де собівартість видобутку газу становить 15-30 доларів за 1000 кубометрів.
Wintershall і “Газпром” вже мають досвід роботи у Північному морі. З 2011 році ведеться розробка родовища Wingate, яке знаходиться на морському кордоні Великобританії і Нідерландів. “Газпром” є співвласником цього родовища на 20%.
Тож для російського монополіста це радше політичний крок, аби поставити “буйок” під носом Норвегії – свого головного конкурента на ринку європейського газу. Крім цього, росіяни отримають доступ до технологій німецької компанії для видобутку газу на шельфі.
Адже “Газпром” вже давно безуспішно “б’ється” над розробкою шельфового проекту Штокмана. Тому цей пункт для російського монополіста не є виграшним і не принесе очікуваних дивідендів.
Нарешті головна вигода “Газпрому” – це розширення своєї присутності у ЄС. Адже всі три компанії, активи яких переходять до Росії, є серйозними гравцями на газовому ринку Європи.
Wingas GmbH займається торгівлею природним газом, поставляє паливо клієнтам в Німеччині, Бельгії, Франції, Великобританії, Голландії, Австрії, Чехії та Данії. Клієнти Wingas – це компанії міського і регіонального газопостачання, промислові підприємства та електростанції.
Wintershall Erdgas Handelshaus Zug AG (WIEE) займається поставками російського газу в країни Південно-Східної Європи та інвестує в національні ринки газу цих країн.
Wintershall Erdgas Handelshaus GmbH (WIEH) також торгує газом, але профільною діяльністю є транспортування і зберігання природного газу в різних країнах ЄС.
Якщо ж виміряти вигоду “Газпрому” в грошовому еквіваленті, то за даними BASF вартість активів, які переходять до російського газового монополіста, в 2011 році становила 11 мільярдів доларів. Але реально це можна назвати капіталізацією підприємств, а не чистою вигодою, яку отримує “Газпром”.
Наприклад, газосховища на території ЄС, які отримує у власність Росія, мають обсяг 7,2 мільярда кубометрів газу. Будівництво таких об’єктів коштувало би “Газпрому” як мінімум 1 мільярд доларів, але ще більш складним питанням для “Газпрому” було би отримання дозволів для подібного будівництва.
Тому чиста вигода “Газпрому” від угоди з Wintershall – це 1 мільярд доларів “плюс” політичний вихід на європейський ринок.
Вигода України
Якщо порівняти активи, якими обмінялися Німеччина та Росія, то навіть неозброєним оком видно, що Wintershall отримав набагато більше.
Німці зекономлять як мінімум 18, а як максимум 40 мільярдів доларів на закупівлі газу. Росіяни ж отримали реальної економії – лише 1 мільярд доларів.
Фактично решту “втрачених” мільярдів “Газпром” готовий заплатити за доступ до європейського газового ринку. Адже заробити на ньому особливо не вийде, оскільки кожен крок контролюється Єврокомісією і слід дотримуватися другого і третього енергопакетів.
Власне, угода між великими світовими гравцями є показовою напередодні оголошення цінності української ГТС. Адже навіть якщо врахувати вартість будівництва підземних сховищ в ЄС, то створити сховища в Україні обсягом 31 мільярд кубометрів коштувало би “Газпрому” як мінімум 5 мільярдів доларів.
Але слід розуміти, що українські ПСГ цінні не лише тим, що тут можна зберігати газ.
Головне, що вони дають можливість “Газпрому” накопичити у ПСГ газ і гарантувати постачання газу до ЄС взимку, оскільки “труба” просто не пропустить необхідний обсяг газу. А це збільшує “капіталізацію” українських ПСГ в рази – до 15-20 мільярдів доларів.
Тому слід бути готовим, що як аргумент “Газпром” буде вказувати на ціну підземних сховищ у ЄС.
Адже у випадку із магістральними газопроводами “Газпрому” буде тяжче доводити їх незначущість. Досвід продажу газопроводів у Німеччині, Італії, Швейцарії засвідчив, що 1 кілометр коштує приблизно 2 мільйони доларів.
Зрештою, “Газпром” заплатив саме таку ціну за частку акцій у компанії EuRoPol Gaz S.A, яка володіє частиною газопроводу “Ямал-Європа”, що проходить через Польщу. Відповідно до таких розрахунків 22 тисячі кілометрів української ГТС будуть коштувати більше 40 мільярдів доларів.
В контексті обміну активами російського монополіста і Wintershall вигода України полягає у тому, щоб побачити, що “Газпром” пропонує і що отримує натомість.
Також українська влада може побачити ціну, яку готові платити європейські компанії і “Газпром”. Адже, як видно, на торги виставляється усе – підземні сховища, магістральні газопроводи, родовища газу і доступ до продажу газу всередині країни. І, безумовно, знижки на російський газ.
Юрій Корольчук
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
Також за темою
Борги за світло — за яку суму несплати можуть відрізати послугу
Який влив іранських погроз на нафтові доходи рф
Індія може відновити закупівлі російської нафти на тлі конфлікту навколо Ірану
Київщина отримала 282 тонни дизельного пального від Польщі
В Україні знизились ціни на електроенергію для бізнесу
Скільки нафти продала росія за роки повномасштабної війни (інфографіка)
