3742
Чому олігархи шукають притулку в сільському господарстві
— Аграрний ринок
Усвідомлений інтерес до аграрного бізнесу в Україні зародився наприкінці 90-х рр. Перша хвиля вивела на ринок нинішніх старожилів – «Миронівський хлібопродукт», «Мрію», «Астарту». Наступне покоління великих агрохолдингів, таких як Ukrlandfarming, гармонійно вписалася в перші ряди за рахунок енергії та амбітності. Зараз в Україні починає формуватися ще один ешелон.
Багаті люди все частіше при пошуку способів диверсифікації бізнесу віддають перевагу АПК. Майже хрестоматійний приклад – холдинг HarvEаst, створений Рінатом Ахметовим разом з Вадимом Новинським в 2011 р. Утилізувавши таким чином збиткові аграрні активи ММК імені Ілліча і створивши на їх базі один з найбільших в країні земельних банків, SCM органічно і вчасно змістив акцент на сільське господарство.
Гарантований попит
Така тенденція не просто зрозуміла, вона логічна. Сьогодні агросектор – один із найбільш, якщо не найпривабливіший напрямок для вкладень. На відміну від ринку металів, який раніше забезпечував значні прибутки, а зараз знаходиться в глибокій рецесії, агробізнес гарантує успіх у майбутньому і швидке повернення вкладень.
У сільському господарстві термін оборотності порівняно малий. Вкладені в рослинництво кошти повертаються в середньому протягом трьох років. Альтернативи – куди податися людям з грошима – на сьогодні практично немає.
Ще один фактор, який змушує позитивно відповісти на запитання, а чи не інвестувати в сільське господарство, це практично безмежний попит на агропродукцію.
Загальносвітовий ринок сільськогосподарських товарів зростає в геометричній прогресії. Є оцінки, що кількість людей на планеті щодня збільшується на 250 тисяч. Практично весь приріст припадає на країни, що розвиваються. До 2025 р. Індія може обігнати Китай за чисельністю населення. Ці країни вимагають все більше їжі, причому, зважаючи на зростання добробуту населення цих країн – якісної і різноманітної їжі.
Зростає споживання м’яса, а отже, зростає попит на кукурудзу як сировину для тваринництва. Раціон жителів країн Азії вже не обмежений жменькою рису, на їхніх столах з’являється хліб – не виключено, що зроблений з української пшениці.
Не менш перспективно виглядає і вирощування технічних культур – і само по собі, і як чинник зростання цін на продовольчі зернові та олійні. Виробництво останніх скорочується за рахунок розширення посівних площ для вирощування сировини на біодизель, в першу чергу – ріпаку. Україна вже – один з ключових постачальників ріпаку в Польщу, Францію і Китай.
Ложка дьогтю
Звичайно, не все так безхмарно. Аграрний бізнес має свої особливості, які можуть доставити чимало занепокоєння. Основний блок проблем пов’язаний з держрегулюванням галузі та її не тільки економічним, але і соціальним значенням. Держава постійно тримає руку на пульсі всього, що відбувається в цій сфері.
Крім того, аграрний ринок застиг в очікуванні земельної реформи. Це одне з ключових питань для бізнесу, вирішення якого знову було відстрочено – цього разу до 2016 р. Введення в Україні ринку землі може допомогти холдингам кращим чином оформити права на свої ключові активи і збільшити капіталізацію компаній. А з іншого боку – несе в собі низку ризиків, пов’язаних з укладеними в земельні закони обмеженнями. Чим все це обернеться для аграріїв і ринку в цілому – чи не найважливіше питання наступних кількох років.
Євген Блінов
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Чому держреєстратори відмовляють фермерам у реєстрації прав на землю попри рішення Верховного суду
Україна вже відправила на експорт понад 21 млн т зерна
Уряд хоче повернути безпечні гектари в обіг: коли скасують пільги
Чи зростуть ціни на продукти борщового набору через морози — відповідь Мінекономіки
Дешевих овочів та фруктів у сезоні-2026 не очікується: брак робочої сили
ТОП-3 змін у бронюванні аграріїв
