3870
Азаров збирається випробовувати терпіння українців ще півроку
В останні дні можна було спостерігати дивну, як для «біло-блакитної» влади, картину: в уряді почався небачений досі непослух. Це багатьох могло наштовхнути на думку, що групи впливу почали штовханину біля прем’єрського крісла, адже зараз, коли Микола Азаров і ціла група товаришів стали депутатами, у зв’язку з чим написали заяви про відставку зі своїх посад в Кабміні, здавалося б, саме те швиденько перетасувати кадрову колоду. Але ротації в уряді, схоже, так і не зачеплять головного по кухні.
По-перше, Микола Янович і сам не проти сидіти в прем’єрському кріслі і далі, адже ПР на виборах отримала 30% голосів, а він був першим у списку, за що ж карати позбавленням посади. Що він і дає зрозуміти, жорстко припиняючи будь-яку самостійність у висловлюваннях його підлеглих. Правда, на бажання Миколи Яновича вже давно особливої уваги не звертають. Всі його спроби грати у самостійність і єдиноначальність в Кабміні – це не більше ніж міф, який регіонали просто змушені підтримувати для пристойності. По-друге, економічні проблеми в країні, що посилилися після виборів, ніхто не хоче брати на себе, розуміючи, що цим спалять свою кар’єру. Особливо, якщо врахувати, що для вирішення головного питання – де взяти грошей – на Заході чи на Сході треба визначитися з головним вектором розвитку країни. У зв’язку з цим багато хто прогнозує швидку відставку Костянтина Грищенка, за чиє ще не звільнене крісло вже почали воювати посол України в Росії Єльченко (прославився тим, що днями вирішив, що країна піде в Митний союз) і Руслан Демченко, який довгий час пропрацював в Нью-Йорку. Правда, питання про те, коли піде Грищенко, відкрито. Адже, за великим рахунком, від нього взагалі не залежить те, в якому напрямку буде розвиватися країна.
Але, не відповівши на питання, де взяти грошей (хоча б самим собі), просто нерозумно ставити нового прем’єра з числа так званих «сімейних». І для Сергія Арбузова, і для Юрія Колобова краще вже перечекати цей смутний час на нинішніх посадах. В принципі – це ж стосується і Валерія Хорошковського.
Є ще один маленький нюанс – поки неясно куди прилаштувати Азарова у разі відставки. Поставити його головою фракції – створити безліч проблем, які Микола Янович просто не зможе вирішувати так само тихо, як Єфремов. Бути просто нардепом чи навіть головою парламентського комітету для Азарова – капітальне зниження статусу. Хоча в парламенті з цього приводу жартували: треба прем’єра пересадити в спікерське крісло. Так би мовити, контрольний в голову електорату опозиції. Але це, по-перше жарт, а, по-друге, це місце поки закріплене за Олександром Лавриновичем (якщо його не переведуть на посаду голови АП), а на міністра поки сватають Андрія Портнова, який всіляко відбивається від цієї посади
По-третє, Президенту сьогодні невигідно зміцнювати прем’єрською посадою якусь із груп впливу. Помінявши прем’єра або голову Адміністрації, Янукович буде змушений тасувати всю колоду, включаючи губернаторів. Але знову-таки, поки не буде знайдено відповіді на питання, де взяти гроші на наступний рік, затівати всю цю кадрову чехарду просто нерозумно. Особливо якщо врахувати, що Микола Азаров багато років плекав міф про себе, як про єдиного спеціаліста в бюджетній сфері країни. Цей міф може послужити йому ще раз.
Сьогоднішню ситуацію взагалі можна охарактеризувати як якесь лихоліття – парламент обраний, в уряді будуть перетасовки, явно серйозні ротації очікуються і на місцях, і через це все ніби застигло. З одного боку, складається враження, що машина держапарату працює без збоїв: Азаров поставив на місце Хорошковського і пройшовся по Анатолію Близнюку, Клюєв «муштрує» новообраний парламент, намагаючись без шуму і пилу сколотити більшість, яка правильно голосує, Азаров керує урядом, хоча він вже весь сидить на валізах, і так далі. Але насправді зараз, як ніколи відчувається, що немає єдиного центру ухвалення рішень. Немає не те, що стратегії, немає навіть тактики (якщо такою не вважати створення більшості за будь-яку ціну). І в цій ситуації цілком реально, що економікою країни буде керувати людина, головним комплексом якої є те, що її ніхто не любить.
Василь Ємельянов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
Також за темою
Чечоткін розповів про успіх Rozetka на польському ринку
ТОП-5 речей, які потрібно зробити з авто навесні (інфографіка)
Volkswagen скорочує майже 50 000 робочих місць у Німеччині
Revolut отримав повну банківську ліцензію у Великій Британії
Найдоступніші електрокари з повним приводом у Європі
Після Audi TT і Audi R8: коли з’явиться новий спорткар компанії
